Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Дискреційні повноваження чиновників як чинник ефективності формальних правил системи фінансового моніторингу
(Класичний приватний університет, 2023) Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
Метою даної статті є визначання потенційних ризиків надання чиновникам системи фінансового моніторингу широких дискреційних повноважень та заходів мінімізації їх негативних наслідків. Показано, що високі дискреційні повноваження чиновників первинного фінансового моніторингу є невід'ємною рисою формальних правил системи фінансового моніторингу, що обумовлено необхідністю пристосування системи фінансового моніторингу до мінливості схем з відмивання брудних грошей та виходу з під контролю системи фінансового моніторингу. Виявлено, що рівень потенційної загрози та поширеність негативних наслідків надання чиновникам широких дискреційних повноважень визначатиметься співвідношенням санкції за невиявлення чиновниками системи фінансового моніторингу сумнівних операцій та санкцій за невиправдане блокування операцій, а також від абсолютної величини зазначених санкцій. Доведено, що підвищення ефективності системи фінансового моніторингу є можливим у випадку застосовуватися таких заходів як запровадження симетричних штрафних санкцій, а також додаткових перевірок сумнівних фінансових операцій та спрощеного розгляду апеляцій.
Попередження корупції в системі фінансового моніторингу: інституційний підхід
(2023) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
В даній статті розглядаються інституційні чинники виникнення корупції в системі фінансового моніторингу та шляхи підвищення ефективності заходів попередження бюрократичної та не бюрократичної (кримінальної) корупції. Показано, що чинниками, що сприяють виникненню корупції в системі фінансового моніторингу є: високий рівень трансакційних витрат бюрократичних процедур та широкі дискреційні повноваження чиновників. Запропоновано, для попередження бюрократичної корупції застосовувати делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами. Показано, що у випадку не бюрократичної корупції вибір заходів попередження корупції залежить від типу безпосередньої діяльності клієнта. У випадку коли клієнтом обирається незаборонений вид діяльності, для попередження не бюрократичної корупції має застосовуватися делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку коли клієнтом обирається заборонений вид діяльності перевага має надаватися репресивним антикорупційним заходам.
Напівформальні правила, як чинник динаміки ефективності формальних правил фінансового моніторингу
(ФОП Лібуркіна Л. М., 2023) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Максименко, Яна Анатоліївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
Метою даної статті є визначення причин та наслідків виникнення та поширення в системі фінансового моніторингу напів формальних правил та визначення заходів їх попередження. Показано, що працездатність системи фінансового моніторингу визначається ефективністю двох груп формальних правил: формальними правилами фінансового моніторингу та формальними правилами фінансових розслідувань. Окрім внутрішніх чинників, неефективність формальних правил фінансового моніторингу може бути обумовлена поширенням напів формальних правил. Виявлено, що причиною виникнення та поширення напів формальних правил в системі фінансового моніторингу сприяють широкі дискреційні повноваження, що надаються чиновнику як формальними правилами фінансового моніторингу, так й формальними правилами фінансових розслідувань. Формування напів формальних правил в системі фінансового моніторингу, подібно до інших випадків формування напів формальних правил, супроводжується статичним та динамічним ефектами. Статичний ефект формування напів формальних правил супроводжується різким падінням ефективності чинних формальних правил фінансового моніторингу. Основною загрозою динамічного ефекту є довгострокове падіння ефективності формальних правил фінансового моніторингу. Доведено, що з двох основних концепцій попередження формування напів формальних правил - обмеження дискреційних повноважень чиновника та відновлення працездатності ринкових механізмів або імітація їх коректної роботи - у випадку системи фінансового моніторингу, може бути задіяна тільки остання з зазначених концепцій. Ключовим елементом реалізації відновлення працездатності ринкових механізмів або імітація їх коректної роботи є делегування базових функцій моніторингу гравцям, що є спроможними виконувати відповідні функції з найменшим рівнем трансакційних витрат бюрократичних процедур.
Ефективність формальних правил фінансового моніторингу
(Класичний приватний університет, 2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Максименко, Яна Анатоліївна; Абрамов, Федір Володимирович
В даному дослідженні проводиться оцінка ефективності системи формальних правил фінансового моніторингу та визначення критеріїв доцільності їх реформування. Показано, що формальні правила фінансового моніторингу характеризуватися значним рівнем цільової та трансакційної неефективності. Показано, що в залежності від мети, що переслідувалася під час запровадження системи фінансового моніторингу, можуть бути застосовані різні заходи з підвищення ефективності формальних правил фінансового моніторингу. У випадку запровадження системи фінансового моніторингу для боротьби з тіньовою економікою та ухилянням від сплати податків, реформування формальних правил фінансового моніторингу передбачає делегування базових функцій моніторингу гравцям, що можуть реалізувати зазначені функції з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку запровадження системи фінансового моніторингу для припинення окремих видів незаконної діяльності, реформування формальних правил фінансового моніторингу є недоцільним.
Ефективність системи фінансового моніторингу в умовах безготівкового суспільства
(ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", 2023) Абрамов, Федір Володимирович
В даній статті робиться спроба оцінити ефективність системи фінансового моніторингу в умовах безготівкового суспільства. Показано, що використання готівки для здійснення незаконних операцій є лише одним з інструментів, що дозволяють особам, що втягнуті в процес відмивання брудних грошей, вийти з під контролю системи фінансового моніторингу. Визначено, що основними чинниками, що спрощують розробку нових інструментів виходу з під контролю системи фінансового моніторингу, є: невідповідність призначення платежу реально проданому товару; використання загально прийнятого замінника офіційній грошовій одиниці; можливості використовувати незаконні доходи для купівлі товарів на тіньовому ринку. Доведено, що основною вадою системи фінансового моніторингу, є її негнучкість та нездатність ефективно протидіяти новим, раніше невідомим, схемам відмивання брудних грошей.