Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5

Макроекономіка і основи глобалізації
(ФОП Іванченко І. С., 2024) Решетняк, Наталя Борисівна; Климова, Світлана Олегівна; Архієреєв, Сергій Ігоревич; Волоснікова, Наталія Миколаївна; Губанова, Ніно Нодарівна; Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Максименко, Яна Анатоліївна; Митрофанова, Анастасія Сергіївна; Шкодіна, Ірина Віталіївна; Яцина, Вікторія Валентинівна
Навчальний посібник висвітлює основні теоретичні проблеми функціонування ринкової економіки на макрорівні в поєднанні з впливом процесів глобалізації на соціально-економічний розвиток країн світу. Суттєвою особливістю посібника є поєднання в ньому теоретичного матеріалу та практикуму з кожної теми. Посібник призначено для студентів бакалаврського рівня освіти для студентів спеціальностей «Економіка», «Облік і оподаткування», «Менеджмент», «Маркетинг», «Підприємництво та торгівля», «Фінанси, банківська справа, страхування та фондовий ринок», «Міжнародні економічні відносини», «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», «Готельно ресторанна справа», «Туризм і рекреація», а також усіх, хто цікавиться проблемами макроекономічного аналізу та глобалізації.
Напрями розвитку конкурентоспроможності України в умовах глобалізації
(ТОВ "Фінтехальянс", 2022) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Климова, Світлана Олегівна; Губанова, Ніно Нодарівна; Косич, Марина Василівна; Яцина, Вікторія Валентинівна
За умови зближення національних економік деяких країн світу та посилення глобалізаційних процесів суттєво зростає міжнародна конкуренція саме між державами. Тому для України в умовах сьогодення важливим є пошук чинників підвищення національної конкурентоспроможності. У більшості випадків під конкурентоспроможністю розуміють здатність національної економіки займати провідні позиції на світовому ринку на базі інноваційної економіки, що забезпечує зростання рівня життя населення. Міжнародними узагальнюючими показниками конкурентоспроможності національних економік є Індекс глобальної конкурентоспроможності від Всесвітнього економічного форуму та рейтинг глобальної конкурентоспроможності за версією Інституту розвитку менеджменту. Обидва ці дослідження за останнє десятиріччя демонструють невисокі позиції України в міжнародних рейтингах конкурентоспроможності серед інших держав світу. Слабкі позиції рівня конкурентоспроможності за різними методиками виділяють однакові проблеми в соціально-економічному розвитку України: неефективне функціонування державних інститутів (значний рівень корупції, відсутність верховенства права та незахищеності права власності); низька результативність фінансового ринку (ненадійність банків та нерозвиненість фондових бірж); макроекономічна нестабільність (низький кредитний рейтинг країни та високі темпи інфляції); посилення проблем у сфері здоров’я (незначні доходи на душу населення та нерозвиненість інфраструктури охорони здоров’я скорочують тривалість здорового життя та в цілому погіршують якість життя). Таким чином, Всесвітній економічний форум відніс Україну до країн із перехідним станом від факторно-орієнтованої економіки до економіки, спрямованої на ефективність. Країнам, що перебувають на цьому етапі розвитку, Всесвітній економічний форум для підсилення національної конкурентоспроможності пропонує забезпечити ефективне функціонування державних та приватних інститутів і стабілізацію макроекономічного середовища, а далі покращувати ефективність виробничих процесів та професійну підготовку кадрів. Тому напрямами державної політики у сфері підвищення конкурентоспроможності України повинні стати: зниження рівня корупції, посилення ефективності діяльності фінансового ринку, забезпечення макроекономічної стабілізації, підсилення трудового потенціалу країни.
Глобальне управління як захід боротьби з негативними проявами глобалізації
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Губанова, Ніно Надарівна; Климова, Світлана Олегівна
У статті розглядаються питання, пов'язані із суперечливістю процесу глобалізації, аналізуються його позитивні і негативні сторони. Описуються основні школи, які вивчають причинно-наслідкову динаміку глобалізації та її структурні результати: школа гіперглобалістів, скептиків і трансформистів; відображається їх бачення глобалізаційного процесу, а також їх позиції щодо ступеня впливу глобалізаційного процесу на добробут різних країн. Досліджується метод глобального управління, як основний метод, що сприяє зниженню негативних проявів глобалізаційного процесу, надається його визначення. Описуються існуючі концепції глобального управління, види його вимірювання, а також основні проблеми глобального управління. Розглядається одна зі шкіл, яка впритул підійшла до необхідності «управління поза рамками держави» - школа ліберального інтернаціоналізму, і яка представила якісний аналіз природи, форми логіки і недоліків сучасної системи глобального управління і можливості реалізації справжнього глобального управління. Показана необхідність формування світового координаційного центру, а також умови його ефективного функціонування, які засновані на тому, що: політика, якої дотримується даний центр, має ліберальний характер; більшість держав дотримуються політики демократії; забезпечується справедливість глобального управління.
Комплексний підхід до концепції ефективності управління інфраструктурою підприємства на мікро- та макрорівнях економіки
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Губанова, Ніно Нодарівна; Климова, Світлана Олегівна
У статті розглянуто один з ключових понять теорії організації, а саме ефективність управління, під якою розуміється економічна категорія, що відображає внесок управлінської діяльності в кінцевий результат роботи організації. Висвітлюються теоретичні аспекти формування виробничої та логістичної інфраструктури. Представлено функціонально-структурний підхід до формування безпеки інфраструктури. Розглянуто поняття «інфраструктура», як економічної категорії, визначено підхід, адекватний для її аналізу. Досліджено методологічні основи означення поняття інфраструктура як одного з найважливіших складників виробничої системи. Зазначається необхідність розгляду її складових елементів з погляду єдиної системи, котра виконуючи умову функціональної необхідності, забезпечує взаємозв'язок виробничих процесів на мікро- та макрорівнях економіки. Висвітлюється необхідність обґрунтованої побудови інтегрованої системи, яка виконувала б функції управління, контролю і регулювання процесами руху матеріальних ресурсів, кадрів, енергоресурсів, інформації та інших потоків для ефективної роботи промислового виробництва. Доводиться існування нагальної потреби у подальшому теоретичному осмисленні стратегічних аспектів безпеки логістичної інфраструктури на мікро - та макрорівнях економіки.
Альтерглобалізм та глобальна трансформація світової економіки
(Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2017) Губанова, Ніно Нодарівна; Климова, Світлана Олегівна
У сучасному світі процеси глобалізації відіграють значну роль та впливають на усі сфери життя суспільства. Необхідно відзначити що глобалізація має як переваги, так і недоліки. У ході дослідження проаналізовано неоднозначний вплив глобалізації на світове господарство, економічну безпеку держав і розподіл між ними господарських вигід та загроз. Негативні явища, які викликані глобалізацією, породжують низку проблем, зокрема, глобальної нерівномірності економічного і соціального розвитку, поглиблення розриву між товарними і фінансовими ринками, національної та релігійної нетерпимості, створення глобальної мережі злочинного бізнесу, міжнародного тероризму; втрати національної ідентичності, руйнування звичайного способу життя, ціннісних орієнтирів, стандартизації національних культур; транснаціоналізації екологічних, економічних, технологічних проблем, глобальної ядерної катастрофи. Таким чином виникає необхідність дослідження реальної перспективи впливу альтерглобалізму на подальший розвиток глобалізації.