Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 21

Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання з дисципліни "Мікроекономіка"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Решетняк, Наталя Борисівна; Яцина, Вікторія Валентинівна
Виконання розрахункової роботи з дисципліни «Мікроекономіка» є однією з складових частин навчального процесу і являє собою важливий елемент вивчення дисципліни. Це один із видів індивідуальних завдань науково-дослідного характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів з навчальної дисципліни «Мікроекономіка», а й застосування їх при вирішенні конкретного завдання моделювання поведінки ринкових суб’єктів в ринковій економіці
Формування інвестиційного клімату в Україні
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2010) Назаренко, Олена Василівна; Шипуля, А. М.
Напрями розвитку конкурентоспроможності України в умовах глобалізації
(ТОВ "Фінтехальянс", 2022) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Климова, Світлана Олегівна; Губанова, Ніно Нодарівна; Косич, Марина Василівна; Яцина, Вікторія Валентинівна
За умови зближення національних економік деяких країн світу та посилення глобалізаційних процесів суттєво зростає міжнародна конкуренція саме між державами. Тому для України в умовах сьогодення важливим є пошук чинників підвищення національної конкурентоспроможності. У більшості випадків під конкурентоспроможністю розуміють здатність національної економіки займати провідні позиції на світовому ринку на базі інноваційної економіки, що забезпечує зростання рівня життя населення. Міжнародними узагальнюючими показниками конкурентоспроможності національних економік є Індекс глобальної конкурентоспроможності від Всесвітнього економічного форуму та рейтинг глобальної конкурентоспроможності за версією Інституту розвитку менеджменту. Обидва ці дослідження за останнє десятиріччя демонструють невисокі позиції України в міжнародних рейтингах конкурентоспроможності серед інших держав світу. Слабкі позиції рівня конкурентоспроможності за різними методиками виділяють однакові проблеми в соціально-економічному розвитку України: неефективне функціонування державних інститутів (значний рівень корупції, відсутність верховенства права та незахищеності права власності); низька результативність фінансового ринку (ненадійність банків та нерозвиненість фондових бірж); макроекономічна нестабільність (низький кредитний рейтинг країни та високі темпи інфляції); посилення проблем у сфері здоров’я (незначні доходи на душу населення та нерозвиненість інфраструктури охорони здоров’я скорочують тривалість здорового життя та в цілому погіршують якість життя). Таким чином, Всесвітній економічний форум відніс Україну до країн із перехідним станом від факторно-орієнтованої економіки до економіки, спрямованої на ефективність. Країнам, що перебувають на цьому етапі розвитку, Всесвітній економічний форум для підсилення національної конкурентоспроможності пропонує забезпечити ефективне функціонування державних та приватних інститутів і стабілізацію макроекономічного середовища, а далі покращувати ефективність виробничих процесів та професійну підготовку кадрів. Тому напрямами державної політики у сфері підвищення конкурентоспроможності України повинні стати: зниження рівня корупції, посилення ефективності діяльності фінансового ринку, забезпечення макроекономічної стабілізації, підсилення трудового потенціалу країни.
Бізнес-планування виробничих процесів промислових підприємств
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Яцина, Вікторія Валентинівна
Забезпечення збалансованого інноваційного розвитку економіки України в умовах глобальної невизначеності
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Решетняк, Наталя Борисівна; Назаренко, Олена Василівна; Єгорова, Юлія Валеріївна
Необхідність забезпечення збалансованого інноваційного розвитку України зумовлена глобальною невизначеністю, динамічними процесами та структурними змінами, які мають місце сьогодні у світовій економіці. В цих умовах актуальним є визначення позицій України у світовій системі координат саме за параметрами інноваційності. Оцінювання стану науково-технічної сфери, інноваційного розвитку, результатів наукових досліджень у країнах світу на міжнародному рівні здійснюється за багатьма показниками різноманітних рейтингів, до найбільш авторитетних з яких, відносяться: Глобальний інноваційний індекс, Глобальний індекс конкурентоспроможності, Європейське іннов аційне табло. Проведення аналізу досягнутого стану інноваційного розвитку економіки України за показниками міжнародних рейтингів потребує визначення методологічних принципів їх розрахунку. За результатами дослідження встановлено, що, незважаючи на деякі позитивні тенденції, в цілому існує значний розрив між рівнем інноваційного розвитку України та розвинутих країн. З’ясовано, що позиції нашої країни за Глобальним індексом конкурентоспроможності в останні декілька років коливаються в межах 76-89 місць, з чого зроблено висновок про відсутність дієвих реформ у сфері наукових досліджень, технологій та інновацій. Дослідження інноваційної діяльності європейських країн та країн - регіональних сусідів продемонструвало належність України до групи зі статусом «Повільний інноватор». Низькі значення показників у міжнародних рейтингах пов’язані з помилками в політиці уряду та існуючими проблемами в інноваційній сфері – використання людського потенціалу, якості інноваційної інфраструктури, формування сталих взаємозв’язків між елементами національної інноваційної системи в цілому. Залишаються невирішеними питання співробітництва з міжнародними інститутами та слабкої інтегрованості в міжнародну науково-технічну та інноваційну кооперацію. У зв’язку з цим запропоновані кроки у напряму приєднання України до глобальних інноваційних процесів, що дозволить наблизити результати рейтингів до рівня розвинутих країн у майбутньому.
Про перспективи цивілізованого інвестиційного середовища в Україні
(ФОП Томенко Ю. І., 2018) Назаренко, Олена Василівна; Решетняк, Наталя Борисівна
Оцінка процесу економічного реформування України
(НТУ "ХПІ", 2018) Назаренко, Олена Василівна; Решетняк, Наталя Борисівна; Єгорова, Юлія Валеріївна
Динаміка оцінок міжнародних рейтингових агентств процесу проведення економічних реформ в Україні за щорічними звітами свідчить про те, що за останні десять років Україна не досягла помітного прогресу в реформуванні економіки. За визначенням експертів Європейської бізнес-асоціації лише в 2017 році позиція України вийшла з негативної площини. За даними рейтингу легкості ведення бізнесу згідно з докладом "Doing Business-2018" Всесвітнього банку, Україна знаходиться на 76 місці. У рейтингу глобальної конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму, який оцінює потенціал росту економіки країн у середньо- та довгостроковій перспективах, на теперішній час Україна займає 81 місце зі 137 країн. Серед найбільш проблемних факторів, що впливають на бізнес в Україні, виділяються корупція, політична нестабільність, інфляція, неефективність управління, складний доступ до фінансування. Внутрішньою реакцією бізнес-середовища країни на соціально-економічні процеси всередині країни є масова трудова міграція за кордон, яка зростає і наближається до критичної межі. Серед потенційних трудових мігрантів майже половина – віком від 18 до 29 років. Додатковим ризиком для українського ринку праці є збільшення кількості студентів, що навчаються за кордоном. Головною причиною, через яку українці продовжують їхати на заробітки і на постійне проживання за кордон, є різниця в оплаті праці. Необхідно проводити реформи з перетворення України на дійсно динамічну економіку з високим попитом на робочу силу з адекватною зарплатою. Найкраще можливе рішення накопичених проблем – це залучення до органів державного управління нових молодих спеціалістів. Стверджується, що покращення результатів запроваджуваних реформ, яке відобразиться у підвищенні рейтингових оцінок міжна родних агентств, може бути пов'язаним тільки з інноваційно-інвестиційним розвитком та проведенням промислової політики, спрямованої на пріоритетні кластери економіки. Одним із показових прикладів кластерної регіональної економіки є економіка Європейського Союзу. Пропонується формувати кластери в Україні у високотехнологічних галузях економіки: авіакосмічній, машинобудівній, виробництві сільськогосподарської техніки. В процесі економічних реформ Україна має в першу чергу покладатися на себе. Реформи мають доповнювати одна одну і сприяти якісним змінам.
Менеджмент, маркетинг та інтелектуальний капітал в глобальному економічному просторі
(ТОВ "Цифрова друкарня № 1", 2012) Перерва, Петро Григорович; Савченко, Ольга Ігорівна; Товажнянський, Вячеслав Леонідович; Архієреєв, Сергій Ігоревич; Андрєєва, Наталя Миколаївна; Баланюк, Сергій Іванович; Барун, Марина Вікторівна; Березянко, Тамара Володимирівна; Верютіна, Вікторія Юріївна; Гончаренко, Тетяна Петрівна; Гусенко, Ольга Сергіївна; Д'яконова, Ірина Іванівна; Дзвінчук, Дмитро Іванович; Данько, Тарас Володимирович; Доценко, Сергій Ілліч; Дорошук, Ганна Анатоліївна; Дюжев, Віктор Геннадійович; Жук, Ольга Іванівна; Захарова, Яна Олександрівна; Івашків, Ірина Миколаївна; Капаруліна, Ірина Миколаївна; Касаткіна, Марина Володимирівна; Косенко, Олександра Петрівна; Івашків, Тарас Степанович; Квятковська, Любов Абрамівна; Кириченко, Оксана Сергіївна; Кононенко, Яна Володимирівна; Косенко, Андрій Васильович; Кравець, Андрій Валерійович; Лопаткіна, Ірина Вікторівна; Лебедєв, Ігор Васильович; Малєй, Ольга Вікторівна; Маслак, Ольга Іванівна; Міненко, Володимир Леонідович; Молодченко, Таїсія Геннадіївна; Мірошниченко, Ганна Олександрівна; Немчук, Оксана Володимирівна; Нестеренко, Роман Олександрович; Нікітіна, Аліна Вадимівна; Омельяненко, Віталій Анатолійович; Остапчук, Вікторія Валентинівна; Петренко, Віктор Павлович; Побережний, Роман Олегович; Побігун, Сергій Андрійович; Полякова, Наталія Сергіївна; Савченко, Катерина Вікторівна; Сусліков, Станіслав Вячеславович; Степанова, Олена Володимирівна; Сьомкіна, Тетяна Віталіївна; Тимофєєва, Катерина Олександрівна; Ткачов, Максим Михайлович; Токар, Інна Іванівна; Топій, Ірина Ігорівна; Ткачова, Надія Петрівна; Усов, Максим Анатолійович; Хворост, Оксана Олексіївна; Чубай, Володимир Миколайович; Шевченко, Олена Олександрівна
Монографія присвячена дослідженню особливостей інструментарію формування економічного простору в умовах глобальних інтеграційних процесів. Авторами узагальнений вітчизняний і зарубіжний досвід переходу до інноваційного типу економічного розвитку, розроблені науково-методичні рекомендації по вдосконаленню організаційно-економічних механізмів менеджменту, маркетингу, інтелектуального капіталу в період трансформаційних перетворень. Особлива увага приділена теоретичному осмисленню сучасних управлінських теорій, питанням розвитку адаптивних організаційних форм, управлінню процесами інноваційних перетворень, розробки, виробництва і збуту з урахуванням галузевої, регіональної та структурно-функціональної специфіки. Висвітлені підходи з вирішення питань актуальних трансформацій на ринках праці, фінансів, інтелектуальної власності, товарів та послуг, засобів виробництва. Розглянуті питання забезпечення конкурентоспроможності, сталого розвитку, економічної та екологічної безпеки як запоруки переходу підприємств, міст, регіонів, країни в цілому до економіки знань та суспільства знань. Книга призначена для менеджерів підприємств та організацій, фахівців з державного управління, науковців, викладачів, аспірантів і студентів, що займаються дослідженнями проблем інтеграційних процесів, економічної діяльності, управління людськими ресурсами, корпоративної-соціальної відповідальності, комерціалізації технологій, економічних реформ.
Усвідомлення загроз економічного розвитку
(НТУ "ХПІ", 2017) Назаренко, Олена Василівна; Решетняк, Наталя Борисівна; Демьохіна, Олена Олександрівна
Засоби та механізми протидії тіньовій економіці в контексті соціальної відповідальності
(НТУ "ХПІ", 2018) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Котляр, Дарина Сергіївна
Стаття присвячена проблемі тіньової економіки України, визначено основні положення щодо причин її виникнення та розвитку, окреслено напрями детінізації, особливу увагу приділено місцю концепції соціальної відповідальності у протидії тіньовій економіці.