Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9

Дискреційні повноваження чиновників як чинник ефективності формальних правил системи фінансового моніторингу
(Класичний приватний університет, 2023) Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
Метою даної статті є визначання потенційних ризиків надання чиновникам системи фінансового моніторингу широких дискреційних повноважень та заходів мінімізації їх негативних наслідків. Показано, що високі дискреційні повноваження чиновників первинного фінансового моніторингу є невід'ємною рисою формальних правил системи фінансового моніторингу, що обумовлено необхідністю пристосування системи фінансового моніторингу до мінливості схем з відмивання брудних грошей та виходу з під контролю системи фінансового моніторингу. Виявлено, що рівень потенційної загрози та поширеність негативних наслідків надання чиновникам широких дискреційних повноважень визначатиметься співвідношенням санкції за невиявлення чиновниками системи фінансового моніторингу сумнівних операцій та санкцій за невиправдане блокування операцій, а також від абсолютної величини зазначених санкцій. Доведено, що підвищення ефективності системи фінансового моніторингу є можливим у випадку застосовуватися таких заходів як запровадження симетричних штрафних санкцій, а також додаткових перевірок сумнівних фінансових операцій та спрощеного розгляду апеляцій.
Формування практико-орієнтованої стратегії управління ресурсним потенціалом убезпечення корпоративної системи підприємства
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Волоснікова, Наталія Миколаївна
Метою статті є визначення наслідків впливу стратегії управління ресурсним потенціалом убезпечення корпоративної системи підприємства. Зазначено, що під системою практико-орієнтованого управління ресурсним потенціалом промислового підприємства ми розуміємо сукупність упорядкованих підсистем забезпечення матеріальними, трудовими, фінансовими, інформаційними ресурсами, що знаходяться між собою в стійких відносинах, в рамках якої відбувається процес управління ресурсним потенціалом промислового підприємства, спрямований на досягнення глобальних цілей стратегії корпоративного убезпечення. Крім того, система ресурсного потенціалу, будучи об’єктом практико-орієнтованого управління ресурсним потенціалом, визначає ефективність виробничих процесів. Зроблено висновок, що система управління ресурсним потенціалом промислового підприємства є невід’ємною частиною загальної частини системи управління системою корпоративного убезпечення. Проаналізовано згенерований вектор стратегічних цілей підвищення ефективності практико-орієнтованого управління ресурсним потенціалом промислового підприємства. Запропоновано основні принципи антисипативного управління ресурсним потенціалом підсистем промислового підприємств та схему практико-орієнтованого управління ресурсним потенціалом промислового підприємства з використанням антисипації.
Дослідження організаційно-економічних принципів системи корпоративного убезпечення промислового підприємства
(Українська державна академія залізничного транспорту, 2021) Волоснікова, Наталія Миколаївна
Досліджено ефективність функціонування промислового підприємства, що забезпечується використанням системного підходу з забезпечення певного рівня корпоративного убезпечення. Запропонований один з варіантів розподілу життєвого циклу конкурентоспроможного промислового підприємства. Зауважено, що системний підхід до корпоративного убезпечення – це комплексне вивчення питань корпоративного убезпечення промислового підприємства як єдиного цілого з позиції системного аналізу. Виявлені етапи системного аналізу корпоративного убезпечення підприємства. Зроблено висновок, що у зв’язку зі специфічнимиособливостями загальної системи корпоративного убезпечення, її слід розглядати як сукупність суб’єктивних складових окремих локальних елементів корпоративного убезпечення, таких як економічна, технологічна, інформаційна, юридична, кадрова, трансакційна, логістична та ресурсна безпека, що взаємопов’язані та взаємодіючі між собою.
Особливості системного підходу до стратегії системи корпоративного убезпечення промислового підприємства
(ФОП Лібуркіна Л. М., 2021) Волоснікова, Наталія Миколаївна
Метою статті є дослідження особливості системного підходу до стратегії системи корпоративного убезпечення промислового підприємства як суттєвого фактора, спрямованого на підвищення економічної ефективності загальної системи. Досліджено особливість системного підходу до стратегії системи корпоративного убезпечення та виявлено основні етапи його (підходу) розвитку. Зауважено, що системним можна назвати підхід, за наявності якого управлінські рішення, що спрямовані на конкурентоспроможний напрямок стратегічного розвитку корпоративного убезпечення, розглядаються у вигляді взаємопов’язаного та взаємозалежного цілісного комплексу. Обґрунтовано цілі стратегії корпоративного убезпечення промислового підприємства, що мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку, та реалізація управління стратегією формування загального корпоративного убезпечення, що здійснюється через прийняття рішень. Зроблено висновок, що механізм управління системою корпоративного убезпечення необхідно представляти як цілісну організаційно-економічну систему, що є складовою частиною в загальній структурі механізму промислового підприємства. Виявлено основні завдання та складові елементи моделі стратегії загального корпоративного убезпечення. Крім того, зазначено, що під механізмом слід розуміти послідовність заходів, які зумовлені сукупністю взаємозалежних елементів економічної, логістичної, кадрової, юридичної, ресурсної, трансакційної, інформаційної, технологічної безпеки, що формують стан і зміст процесів відповідно до визначеної стратегії корпоративної безпеки.
Діагностика системи моніторингу логістичних потоків
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Волоснікова, Наталія Миколаївна
Стаття присвячена дослідженню методів та інструментів для ефективного аналізу та контролю за рухом товарів у сучасних системах логістики. Звернено увагу на ключові аспекти діагностики, такі як визначення ефективності, виявлення можливих проблем та оптимізація процесів моніторингу. Зосереджено увагу на вивченні методів діагностики, спрямованих на визначення ефективності та виявлення можливих відхилень у русі товарів. Розглянуто використання інноваційних технологій та аналітичних інструментів для підвищення точності та оперативності діагностики логістичних систем. Розглядається вплив взаємодії між різними компонентами системи моніторингу на ефективність логістичних процесів та можливі підходи до оптимізації взаємодії та комунікації в логістичних мережах для досягнення максимальної продуктивності. Додатково, у статті досліджується взаємодія різних елементів системи моніторингу та їх вплив на загальну ефективність логістичних процесів. Висвітлюються можливі шляхи оптимізації цієї взаємодії для досягнення найвищої продуктивності та використання ресурсів. Отримані результати статті можуть бути корисними для фахівців у галузі логістики, дослідників, які цікавляться вдосконаленням систем моніторингу логістичних потоків, а також для практиків, які прагнуть впроваджувати нові технології в управління логістикою в своїх організаціях.
Попередження корупції в системі фінансового моніторингу: інституційний підхід
(2023) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
В даній статті розглядаються інституційні чинники виникнення корупції в системі фінансового моніторингу та шляхи підвищення ефективності заходів попередження бюрократичної та не бюрократичної (кримінальної) корупції. Показано, що чинниками, що сприяють виникненню корупції в системі фінансового моніторингу є: високий рівень трансакційних витрат бюрократичних процедур та широкі дискреційні повноваження чиновників. Запропоновано, для попередження бюрократичної корупції застосовувати делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами. Показано, що у випадку не бюрократичної корупції вибір заходів попередження корупції залежить від типу безпосередньої діяльності клієнта. У випадку коли клієнтом обирається незаборонений вид діяльності, для попередження не бюрократичної корупції має застосовуватися делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку коли клієнтом обирається заборонений вид діяльності перевага має надаватися репресивним антикорупційним заходам.
Напівформальні правила, як чинник динаміки ефективності формальних правил фінансового моніторингу
(ФОП Лібуркіна Л. М., 2023) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Максименко, Яна Анатоліївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
Метою даної статті є визначення причин та наслідків виникнення та поширення в системі фінансового моніторингу напів формальних правил та визначення заходів їх попередження. Показано, що працездатність системи фінансового моніторингу визначається ефективністю двох груп формальних правил: формальними правилами фінансового моніторингу та формальними правилами фінансових розслідувань. Окрім внутрішніх чинників, неефективність формальних правил фінансового моніторингу може бути обумовлена поширенням напів формальних правил. Виявлено, що причиною виникнення та поширення напів формальних правил в системі фінансового моніторингу сприяють широкі дискреційні повноваження, що надаються чиновнику як формальними правилами фінансового моніторингу, так й формальними правилами фінансових розслідувань. Формування напів формальних правил в системі фінансового моніторингу, подібно до інших випадків формування напів формальних правил, супроводжується статичним та динамічним ефектами. Статичний ефект формування напів формальних правил супроводжується різким падінням ефективності чинних формальних правил фінансового моніторингу. Основною загрозою динамічного ефекту є довгострокове падіння ефективності формальних правил фінансового моніторингу. Доведено, що з двох основних концепцій попередження формування напів формальних правил - обмеження дискреційних повноважень чиновника та відновлення працездатності ринкових механізмів або імітація їх коректної роботи - у випадку системи фінансового моніторингу, може бути задіяна тільки остання з зазначених концепцій. Ключовим елементом реалізації відновлення працездатності ринкових механізмів або імітація їх коректної роботи є делегування базових функцій моніторингу гравцям, що є спроможними виконувати відповідні функції з найменшим рівнем трансакційних витрат бюрократичних процедур.
Ефективність формальних правил фінансового моніторингу
(Класичний приватний університет, 2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Максименко, Яна Анатоліївна; Абрамов, Федір Володимирович
В даному дослідженні проводиться оцінка ефективності системи формальних правил фінансового моніторингу та визначення критеріїв доцільності їх реформування. Показано, що формальні правила фінансового моніторингу характеризуватися значним рівнем цільової та трансакційної неефективності. Показано, що в залежності від мети, що переслідувалася під час запровадження системи фінансового моніторингу, можуть бути застосовані різні заходи з підвищення ефективності формальних правил фінансового моніторингу. У випадку запровадження системи фінансового моніторингу для боротьби з тіньовою економікою та ухилянням від сплати податків, реформування формальних правил фінансового моніторингу передбачає делегування базових функцій моніторингу гравцям, що можуть реалізувати зазначені функції з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку запровадження системи фінансового моніторингу для припинення окремих видів незаконної діяльності, реформування формальних правил фінансового моніторингу є недоцільним.
Ефективність системи фінансового моніторингу в умовах безготівкового суспільства
(ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", 2023) Абрамов, Федір Володимирович
В даній статті робиться спроба оцінити ефективність системи фінансового моніторингу в умовах безготівкового суспільства. Показано, що використання готівки для здійснення незаконних операцій є лише одним з інструментів, що дозволяють особам, що втягнуті в процес відмивання брудних грошей, вийти з під контролю системи фінансового моніторингу. Визначено, що основними чинниками, що спрощують розробку нових інструментів виходу з під контролю системи фінансового моніторингу, є: невідповідність призначення платежу реально проданому товару; використання загально прийнятого замінника офіційній грошовій одиниці; можливості використовувати незаконні доходи для купівлі товарів на тіньовому ринку. Доведено, що основною вадою системи фінансового моніторингу, є її негнучкість та нездатність ефективно протидіяти новим, раніше невідомим, схемам відмивання брудних грошей.