Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Фільтри

20233

Налаштування

Початкова дата: 2023Ключові слова: search.filters.subject.corruption

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Публікація
    Дискреційні повноваження чиновників як чинник ефективності формальних правил системи фінансового моніторингу
    (Класичний приватний університет, 2023) Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
    Метою даної статті є визначання потенційних ризиків надання чиновникам системи фінансового моніторингу широких дискреційних повноважень та заходів мінімізації їх негативних наслідків. Показано, що високі дискреційні повноваження чиновників первинного фінансового моніторингу є невід'ємною рисою формальних правил системи фінансового моніторингу, що обумовлено необхідністю пристосування системи фінансового моніторингу до мінливості схем з відмивання брудних грошей та виходу з під контролю системи фінансового моніторингу. Виявлено, що рівень потенційної загрози та поширеність негативних наслідків надання чиновникам широких дискреційних повноважень визначатиметься співвідношенням санкції за невиявлення чиновниками системи фінансового моніторингу сумнівних операцій та санкцій за невиправдане блокування операцій, а також від абсолютної величини зазначених санкцій. Доведено, що підвищення ефективності системи фінансового моніторингу є можливим у випадку застосовуватися таких заходів як запровадження симетричних штрафних санкцій, а також додаткових перевірок сумнівних фінансових операцій та спрощеного розгляду апеляцій.
  • Ескіз
    Публікація
    Фактори поширення корупції в безготівковому суспільстві
    (ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", 2023) Абрамов, Федір Володимирович
    В даній роботі проводиться дослідження потенційних наслідків відмови суспільства від готівкових платежів та остаточного переходу до безготівкових розрахунків для попередження виникнення та поширення корупції. Виявлено, що перехід до безготівкового суспільства матиме нерівномірний вплив на різні форми корупції. Показано, що навіть у випадку таких форм корупції як вимагання та хабарництво, стримувальних вплив переходу до безготівкового суспільства буде обмеженим. Доведено, що перехід до безготівкового суспільства матиме незначний вплив на загальний рівень корумпованості країни. Низька ефективність даного заходу обумовлена наступними чинниками: наявністю форм корупції, що не передбачають безпосередньої сплати хабара; можливістю зацікавлених сторін відмовитись від хабарництва на користь інших форм корупції; підвищенням питомої ваги тих форм корупції, що вимагають більших зусиль для їх виявлення.
  • Ескіз
    Публікація
    Попередження корупції в системі фінансового моніторингу: інституційний підхід
    (2023) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Сержанов, Віталій Вікторович; Абрамов, Федір Володимирович
    В даній статті розглядаються інституційні чинники виникнення корупції в системі фінансового моніторингу та шляхи підвищення ефективності заходів попередження бюрократичної та не бюрократичної (кримінальної) корупції. Показано, що чинниками, що сприяють виникненню корупції в системі фінансового моніторингу є: високий рівень трансакційних витрат бюрократичних процедур та широкі дискреційні повноваження чиновників. Запропоновано, для попередження бюрократичної корупції застосовувати делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами. Показано, що у випадку не бюрократичної корупції вибір заходів попередження корупції залежить від типу безпосередньої діяльності клієнта. У випадку коли клієнтом обирається незаборонений вид діяльності, для попередження не бюрократичної корупції має застосовуватися делегування функцій фінансового моніторингу учасникам ринку, що здатні їх реалізувати з найменшими трансакційними витратами бюрократичних процедур. У випадку коли клієнтом обирається заборонений вид діяльності перевага має надаватися репресивним антикорупційним заходам.