Кафедра "Загальна економічна теорія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/1740

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/oet

Сучасна назва – кафедра "Загальна економічна теорія", первісна назва – кафедра "Політична економія".

Кафедра "Політична економія" була створена у 1950 році. У її джерел стояв видатний економіст академік Олексій Матвійович Румянцев.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 1 доктор та 9 кандидатів економічних наук; 1 співробітник має звання професора, 9 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 8 з 8

Маніпулювання настроями суспільства як засіб відволікання суспільної уваги
(ДВНЗ "Придніпровська державна академія будівництва та архітектури", 2022) Абрамов, Федір Володимирович
У статті досліджуються стратегії, що дозволяють великим гравця-маніпуляторам успішно протидіяти загрозі прийняття формальних правил, що обмежують обрану ними діяльність. Встановлено, що зниження ступеня суспільного занепокоєння, як стратегія уникнення запровадження обмежувальних формальних правил, характеризується найнижчою ефективністю з усіх стратегій до яких може вдатися великий гравець. Більшим рівнем ефективності характеризується такі стратегії, як: стратегія лобіювання та стратегія підвищення рівня суспільного занепокоєння. Визначено, що стратегія підвищення рівня суспільного занепокоєння може бути застосована великим гравцем у випаду якщо занепокоєння населення досягає такого рівня, за якого створюються умови, що є сприятливими для маніпулювання суспільними настроями. Натомість застосування стратегії лобіювання є виправданим у випадку низького рівня суспільного занепокоєння. Показано, що для попередження відволікаючого маніпулювання найбільш ефективними є такі заходи, як: політика комплексного розв'язання загальної проблеми та заходи з підвищення освіченості суспільства.
Динаміка ефективності формальних правил та суспільні настрої: демонстраційні формальні правила vs маніпулювання суспільними настроями
(2022) Сержанов, Віталій Вікторович; Дяченко, Тетяна Анатоліївна; Абрамов, Федір Володимирович
В статті розглядаються наслідки взаємного впливу демонстраційних формальних правил та маніпулювання суспільними настроями для динаміки ефективності чинних формальних правил. Виявлено, що безпосередньою причиною виникнення та поширення як практики прийняття демонстраційних формальних правил, так й маніпулювання суспільними настроями є надмірне суспільне занепокоєння. Обидва названі явища мають негативний вплив на динаміку ефективності формальних правил. Показано, що основними наслідками поширення практики прийняття демонстраційних формальних правил є зменшення ефективності формальних правил та зменшення рівня суспільного занепокоєння відповідною проблемою. Встановлено, що у довгостроковому періоді, основними побічними ефектами практики маніпулювання суспільними настроями, є консервація раніше прийнятих демонстраційних формальних правил та пригнічення практики прийняття демонстраційних формальних правил.
Деякі фактори інституційних перетворень на мікро- та макрорівнях
(Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, 2021) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Губанова, Ніно Нодарівна
Фактори формування демонстраційних формальних правил у сфері охорони навколишнього середовища
(ФОП Лібуркіна Л. М., 2022) Абрамов, Федір Володимирович
Метою статті є виявлення факторів, що сприяють формуванню демонстраційних формальних правил, та визначення їх впливу на динаміку ефективності чинних інституційних рамок. Показано, що основною причиною формування демонстраційних формальних правил є прагнення політичних сил отримати додаткові голоси на виборах. При цьому вдаватися до практики прийняття демонстраційних формальних правил можуть як опозиційні політичні сили, так і ті, що знаходяться при владі. Факторами, що сприяють прийняттю демонстраційних формальних правил, є: відсутність впливу зацікавлених груп, високий рівень занепокоєння суспільства та низький рівень трансакційних витрат, що пов’язані з прийняттям відповідних демонстраційних формальних правил. Виявлено, що основними вадами демонстраційних формальних правил є їх низька ефективність, що у випадку поширення практики маніпулювання суспільними настроями супроводжується значною зворотною несиметричністю, та небезпека створення в суспільстві ілюзії розв’язання відповідної проблеми. Внаслідок цього виникає загроза консервації, у довгостроковій перспективі, неефективних чинних інституційних рамок. Доведено, що як демонстраційні формальні правила можуть бути прийняті виключно ті формальні правила, що не суперечать морально-етичним поглядам більшої частини суспільства, не створюють для більшості споживачів надмірних додаткових трансакційних витрат бюрократичних процедур і не суперечать інтересам жодної зацікавленої групи. Внаслідок цього демонстраційні формальні правила можуть характеризуватися виключно цільовою неефективністю. Показано, що єдиним заходом попередження виникнення демонстраційних формальних правил є підвищення загальної освіченості населення, що має не лише обмежити маніпулювання суспільними настроями навколо проблем, що регулюються демонстраційними формальними правилами, але й дозволить суспільству тверезо оцінювати як рівень загрози тих чи інших проблем, так і ефективність запропонованих формальних правил.
Попередження поширення індукованого опору суспільства як захід з підвищення ефективності інституційних реформ
(2021) Абрамов, Федір Володимирович
Вплив цільової та етичної неефективності формальних правил на ефективність інституційних реформ
(Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2021) Абрамов, Федір Володимирович
Поширення конспірологічних теорій як інституційний фактор динаміки формальних правил
(Видавничий дім "ІНЖЕК", 2020) Волоснікова, Наталія Миколаївна; Угрімова, Ірина Володимирівна; Губанова, Ніно Нодарівна
Метою статті є визначення наслідків маніпулювання конспірологічними теоріями для динаміки чинних формальних правил і заходів з його попередження. Виявлено, що може бути виділено чотири групи чинників, що визначають придатність поширених у суспільстві конспірологічних теорій для експлуатації гравцями-маніпуляторами у власних інтересах, а саме: чисельність групи, що вірить у відповідну конспірологічну теорію; залежність ступеня занепокоєння прибічників конспірологічних теорій від норм чинного законодавства; несуперечливість бажаних для прибічників конспірологічних теорій інституційних змін інтересам впливових зацікавлених груп; можливість звинуватити політичного опонента в участі у змові. Зазначено, що єдиною групою гравців-маніпуляторів, що завжди має можливість скористатися у власних інтересах поширеними в суспільстві конспірологічними теоріями, є гравці-опортуністи. Зроблено висновок, що найбільш ефективними із зазначених є заходи з підвищення освіченості суспільства. Завдяки покращенню якості загальної складової освіти та формуванню широкого світогляду членів суспільства в ньому (суспільстві) формується критичне ставлення до сумнівних тверджень і безпідставних звинувачень опонентів, які продукуються численними гравцями-опортуністами, що створюватиме менш сприятливі умови для поширення конспірологічних теорій. Проте дані заходи також характеризуються й суттєвим недоліком, що суттєво обмежує перспективи їх застосування, – високим рівнем витрат, пов'язаних з реалізацією, та небажанням роботодавців оплачувати "зайву" освіту працівників.
Індукований опір суспільства та заходи його попередження
(Видавничий дім "Інжек", 2020) Абрамов, Федір Володимирович
Метою статті є виявлення заходів боротьби з негативними наслідками опору суспільства позитивним інституційним змінам, що виникає внаслідок маніпулювання суспільними настроями. Виявлено, що індукований опір впровадженню ефективних формальних правил може приймати дві основні форми: активний спротив (з боку груп занепокоєння) впровадженню нових формальних правил, що, на їх думку, несуть для них загрозу, та пасивна відмова від виконання вимог нових формальних правил. Наслідком першої форми індукованого опору – активного спротиву – стає відмова від упровадження відповідних формальних правил або ж прийняття поправок, що повністю змінює їх зміст і зменшує їх ефективність. На відміну від цього друга форма індукованого опору – пасивна відмова – не перешкоджаючи заміні чинних формальних правил більш ефективними, суттєво зменшує їх ефективність. Показано, що спроби послабити негативні наслідки індукованого опору під час реформування чинних формальних правил шляхом протидії маніпулюванню суспільними настроями є недоцільними через низьку ефективність відповідних заходів та/або високий рівень витрат, що пов’язані з їх реалізацією. Запропоновано заходи мінімізації негативного впливу індукованого опору на ефективність чинних формальних правил: виведення групи занепокоєння з-під дії відповідних формальних правил, що спрямовано безпосередньо на усунення мотивації членів групи до опору інституційним змінам, і перенесення на групу занепокоєння частини суспільних трансакційних витрат опору, що передбачає перерозподіл витрат між суспільством і членами групи. Показано, що внаслідок застосування даних заходів будуть встановлені компромісні формальні правила, ефективність яких буде проміжною між ефективністю, що забезпечується формальними правилами, які приймаються під тиском групи занепокоєння, та формальними правилами, що приймаються у випадку повної відсутності занепокоєння з боку суспільства.