2024
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/76250
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Публікація Венчурні інвестиції, як фактор розвитку глобальної економіки, торгівлі та бізнес-структур(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Перерва, Петро Григорович; Сусліков, Станіслав Вячеславович; Матросова, Вікторія Олександрівна; Новік, Ірина ОлексіївнаСтаття аналізує роль венчурного інвестування у формуванні тенденцій та динаміки глобальної економіки, міжнародної торгівлі та бізнес-структур. Основна увага приділяється впливу венчурного капіталу на розвиток інноваційних компаній, що можуть революціонізувати індустрії та сприяти глобальному економічному зростанню. Автори розглядають, як зміни в політиці інвестування та розвиток нових технологій впливають на структуру міжнародної торгівлі, а також обговорюють потенціал венчурного капіталу у виявленні та розвитку технологічних інновацій. Стаття також зосереджується на викликах та ризиках, які пов'язані з венчурним інвестуванням, особливо в контексті високих ризиків втрати капіталу та необхідності ефективного управління інвестиційними проектами. Важливим аспектом аналізу є роль держави в регулюванні венчурного капіталу, забезпеченні законодавчої підтримки та створенні умов для зростання інноваційних стартапів. Автори пропонують рекомендації щодо поліпшення інвестиційного клімату та стимулювання інноваційного розвитку через венчурне інвестування, що може сприяти більшій інтеграції наукових досліджень і розробок у глобальній економіці, торгівлі та функціонуванню міжнародних бізнес-структур. Рекомендації базуються на аналізі поточних тенденцій і мають на меті сприяти створенню міцніших бізнес-структур та підвищенню ефективності міжнародної торгівлі.Публікація Вплив міжнародної торгівлі на ринок праці(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Погорєлова, Тетяна Олексіївна; Новік, Ірина ОлексіївнаУ даному дослідженні аналізується вплив на ринок праці зниження бар’єрів міжнародної торгівлі, тобто збільшення торгівлі як продуктами, так і факторами виробництва з іншими країнами. Для досягнення поставленої мети розглянуті як позитивні, так і нормативні концепції. Підкреслюється, що наслідки розширення міжнародної торгівлі та розподілу виробництва подібні до ефектів технологічних змін, і на практиці дуже важко визначити, яка з цих двох сил насправді спричинила переміщення певної особи. Доведено, що існує безліч інших сил, які також сприяють зміні попиту та пропозиції працівників у динамічній економіці: зміни в доходах, уподобаннях та демографічних характеристиках. Наголошується, хоча зниження бар’єрів для міжнародних операцій призведе до збільшення кількості працівників, чиї робочі місця будуть переміщені, це переміщення відбувається в ширшому контексті змін на ринку праці, які постійно відбуваються з інших причин. Зазначено, що витрати на розширення міжнародної торгівлі та розподіл виробництва не лягають виключно на тих, хто переміщений. Коли сили для змін в економіці збільшуються через технологічний прогрес, більшу відкритість для міжнародних операцій або будь-який інший фактор, працівники, крім тих, хто фактично переміщені, стикаються з більшою невизначеністю щодо свого майбутнього. Вони також можуть відчувати значні коливання своїх доходів з часом. Тут повинні вступати в дію принципи компенсації, запропоновані нормативною економікою. В статті надано їх характеристики, описано переваги і недоліки. Багато європейських країн пропонують ряд «Політик активного ринку праці», згідно з якими працівники, переміщені з будь-яких причин, є передбачуваними бенефіціарами субсидій на навчання та працевлаштування. Хоча ця європейська політика не є універсальною, вона справді представляє спроби плавного переходу до широкого набору економічних сил. Зроблено висновок, що зменшення бар’єрів для міжнародних операцій посилило вплив на ринок праці інших факторів, таких як технологічні зміни, у підвищенні відносного попиту на кваліфікованих працівників. Працівники з вищим рівнем когнітивних навичок зможуть претендувати на більш різноманітні роботи, а також зможуть з більшою легкістю (і, отже, з меншими витратами) освоювати нові навички. Надання молоді ширшого доступу до високоякісної освіти є, мабуть, найважливішою програмою, яку уряд може розпочати, щоб допомогти своїм працівникам впоратися зі змінами в попиті на робочу силу, пов’язаними із розширенням міжнародних операцій.