2024
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/76250
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Публікація Мобільність працівників: міграція та імміграція(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Погорєлова, Тетяна ОлексіївнаУ даній статті, використовуючи економічну теорію, досліджується вплив імміграції на ринок праці. На початку статті надаються визначення термінів: «міграція», «еміграція», «імміграція». Далі аналізуються причини і наслідки мобільності працівників. Зазначається, що мобільність працівників відіграє вирішальну роль у ринковій економіці, оскільки метою будь-якого ринку є сприяння добровільному обміну, суспільство покладається на вільний рух працівників між роботодавцями для розподілу робочої сили таким чином, щоб досягти максимального задоволення як для працівників, так і для споживачів. Мобільність працівників між країнами та між регіонами всередині країни є важливим фактом економічного життя. Дослідження міграційних потоків підтверджують, що міграція відбувається з районів з відносно поганими можливостями заробітку до місць, де можливості кращі. Особлива увага приділяється вивченню особистих характеристик іммігрантів (вік і орієнтація на майбутнє) та аналізу факторів, чи впливає імміграція на підвищення реального доходу на душу населення уродженця приймаючої країни. Також в статті розглядаються економічні причини міжнародної та внутрішньої, сімейної, зворотної міграції. З’ясовуються темпи зростання доходів іммігрантів. Проведений аналіз виграшів і програшів імміграції для споживачів та роботодавців приймаючої країни. Деякі положення статті дають відповіді на питання, чи загальні прибутки від імміграції перевищують втрати. Обґрунтовано загальні наслідки несанкціонованої (нелегальної) імміграції. Зроблено висновки стосовно того, що ніде аналітичні інструменти економіста не є настільки важливими, як у сфері імміграційної політики. Імміграція має як економічні, так і культурні наслідки. Мобільність є соціально корисною, оскільки вона сприяє як індивідуальному добробуту, так і якості підбору робочих місць. Доведено, що мобільність (або принаймні загроза мобільності) є важливою для створення компенсаційної різниці в оплаті праці. Більше того, чим більша кількість працівників і роботодавців на ринку в будь-який момент часу, тим більше гнучкості має економіка у підборі робочих місць, які найкраще адаптуються до мінливого середовища.Публікація Вплив міжнародної торгівлі на ринок праці(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Погорєлова, Тетяна Олексіївна; Новік, Ірина ОлексіївнаУ даному дослідженні аналізується вплив на ринок праці зниження бар’єрів міжнародної торгівлі, тобто збільшення торгівлі як продуктами, так і факторами виробництва з іншими країнами. Для досягнення поставленої мети розглянуті як позитивні, так і нормативні концепції. Підкреслюється, що наслідки розширення міжнародної торгівлі та розподілу виробництва подібні до ефектів технологічних змін, і на практиці дуже важко визначити, яка з цих двох сил насправді спричинила переміщення певної особи. Доведено, що існує безліч інших сил, які також сприяють зміні попиту та пропозиції працівників у динамічній економіці: зміни в доходах, уподобаннях та демографічних характеристиках. Наголошується, хоча зниження бар’єрів для міжнародних операцій призведе до збільшення кількості працівників, чиї робочі місця будуть переміщені, це переміщення відбувається в ширшому контексті змін на ринку праці, які постійно відбуваються з інших причин. Зазначено, що витрати на розширення міжнародної торгівлі та розподіл виробництва не лягають виключно на тих, хто переміщений. Коли сили для змін в економіці збільшуються через технологічний прогрес, більшу відкритість для міжнародних операцій або будь-який інший фактор, працівники, крім тих, хто фактично переміщені, стикаються з більшою невизначеністю щодо свого майбутнього. Вони також можуть відчувати значні коливання своїх доходів з часом. Тут повинні вступати в дію принципи компенсації, запропоновані нормативною економікою. В статті надано їх характеристики, описано переваги і недоліки. Багато європейських країн пропонують ряд «Політик активного ринку праці», згідно з якими працівники, переміщені з будь-яких причин, є передбачуваними бенефіціарами субсидій на навчання та працевлаштування. Хоча ця європейська політика не є універсальною, вона справді представляє спроби плавного переходу до широкого набору економічних сил. Зроблено висновок, що зменшення бар’єрів для міжнародних операцій посилило вплив на ринок праці інших факторів, таких як технологічні зміни, у підвищенні відносного попиту на кваліфікованих працівників. Працівники з вищим рівнем когнітивних навичок зможуть претендувати на більш різноманітні роботи, а також зможуть з більшою легкістю (і, отже, з меншими витратами) освоювати нові навички. Надання молоді ширшого доступу до високоякісної освіти є, мабуть, найважливішою програмою, яку уряд може розпочати, щоб допомогти своїм працівникам впоратися зі змінами в попиті на робочу силу, пов’язаними із розширенням міжнародних операцій.