Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
10 результатів
Результати пошуку
Документ Інноваційні підходи у викладанні навчальних дисциплін на початку ХХ ст. (на прикладі Харківського технологічного інституту)(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2024-08) Гутник, Марина ВалеріївнаУ статті досліджено впровадження інноваційних підходів у викладанні у вищій школі на початку ХХ ст. Висвітлено, що сучасні українські університети активно застосовують цифровізацію освіти, запроваджуючи онлайн-платформи для дистанційного навчання, створюючи електронні бібліотеки та використовуючи цифрові інструменти для інтерактивного викладання. Це дозволяє студентам мати доступ до навчальних матеріалів з будь-якого місця та в будь-який час. Проаналізовано історичний контекст формування системи вищої освіти в Україні на початку ХІХ ст., коли вступні іспити мали формальний характер, а система оцінювання не була регламентованою. У цей період професори мали значну свободу у викладанні, що впливало на навчальний процес та оцінювання студентів. Наведено приклади індивідуальних методів оцінки, що використовувалися в університетах того часу. Особлива увага приділена переходу від курсової до предметної системи навчання в Харківському технологічному інституті на початку ХХ ст. Запровадження предметної системи із іспитами за опанування конкретних предметів дозволило студентам мати гнучкий графік навчання, однак призвело до подовження терміну навчання. Такий підхід спирався на досвід Європейських країн. Разом із тим, результати наукових досліджень викладачів впроваджувалися у практику, таким чином відбувалося оновлення навчальних планів. Проаналізовано бюрократичний процес переходу на нову систему навчання та розглянуто вплив цього переходу на організацію навчального процесу. Представлено інформацію про роботу тогочасного ректора та провідних викладачів із впровадження нових для того часу підходів у викладанні та організації навчального процесу, а також наведено приклади найбільш знакових методик. Окрім суто адміністративної діяльності ректор проводив наукову та методичну роботу, що у підсумку оформилося у оригінальні методичні підходи. Підкреслено, що інноваційні підходи початку ХХ ст. включали насамперед внесок окремих особистостей, що прагнули змін у вищій освіті та вдосконалення методів подачі матеріалу студентам. Ці зміни стали фундаментом для сучасної системи вищої освіти, що продовжує розвиватися і адаптуватися до нових викликів.Документ Харків. Втрата архітектурної спадщини міста(ФОП Жукова Ірина Віталіївна, 2024-02) Гутник, Марина ВалеріївнаРозглянуто проблему втрати архітектурної спадщини міста Харкова. Місто одним із перших опинилося під масованим ударом росіян і сьогодні залишається у постійній небезпеці. Втрати як військових так і мирного населення відбуваються у місті майже не щодня. На сьогодні на Харківщині частково або повністю знищені понад 170 культурних пам’яток. Серед них: 20 релігійних споруд; чотири музеї, серед яких Музей Сковороди та Куп’янській краєзнавчий музей; два театри, серед яких Харківський театр опери та балету; шість навчальних закладів та будинок творчості; п’ять будинків культури; 18 історичних будівель, серед яких харківський будинок «Слово». Представлено аналіз останніх публікацій за темою, а також питання що підіймалися авторами щодо збереження пам’яток архітектури. Серед одних із перших втрат це будівлі в історичному центрі міста. Насамперед старовинні, деякі початку ХХ ст., але є такі що були збудовані у ХІХ ст. Наведено відомості про архітекторів та замовників цих будівель. Подана інформація про стан будинків напередодні знищення росіянами. Разом із тим показана проблема реставрації. Іноді після реставраційних робіт пам’ятка архітектури втрачає свій статус. Чимало харківських архітекторів та громадських діячів виступають проти такої «реставрації», тобто вже мова йде про руйнацію. Харків славиться своїми архітектурними школами. Чимало архітекторів закінчили Харківський технологічний інститут, згодом заснували свої архітектурні школи. Харків’яни пишаються своїм містом і всіляко намагаються зберегти його архітектурний стиль. На прикладі Берліну показано шляхи повоєнного відновлення об’єктів архітектури, зокрема наведені суми та час що витрачає керівництво держави на відтворення пам’яток архітектури. Стверджується, що іноді у Харкові чи області, на місці вчорашнього будинку ХІХ ст. виникає розважальний центр. Війна йде на руку таким нечесним забудовникам. Підсумовується необхідність залучення міжнародних фондів для збереження культурної спадщини. Наголошується що діяти потрібно негайно, вже зараз.Документ Вища політехнічна освіта України у реформаційні 1920-1930-ті рр.(Центр пам'яткознавства НАН України і УТОПІК, 2020-10) Гутник, Марина ВалеріївнаДокумент Історія української вищої технічної освіти для жінок(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Ткаченко, Світлана Сергіївна; Гутник, Марина ВалеріївнаУ статті розглядаються важливі аспекти зародження вищої жіночої освіти на теренах Російської імперії, насамперед в Україні. Протягом ХVІІІ – ХІХ ст. серед керівництва країни, урядовців та професорів сформувалося негативне ставлення до поширення вищої технічної освіти серед жіноцтва. Але незважаючи на всі ці обставини, прогресивні професори, науковці відкрили перші вищі жіночі курси та Жіночий політехнічний інститут у великих містах російської імперії, й зокрема у Харкові.Документ Науковий доробок професора Антонія-Боніфація Павловича Пшеборського – фахівця у галузі математики й механіки(Центр пам'яткознавства Національної Академії Наук України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, 2018) Гутник, Марина ВалеріївнаДокумент Нарис до 155-річчя від дня народження Петра Матвійовича Мухачова(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016) Гутник, Марина ВалеріївнаДокумент Професор Василь Іванович Альбіцький – провідний учений Харківського технологічного інституту у галузі гідравліки (19.03.1850 – після 1916)(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2018) Гутник, Марина ВалеріївнаПоказано науковий доробок провідного ученого у галузі гідравліки – Василя Івановича Альбіцького. Наведено відомості про родину, у якій народився майбутній вчений, та його дитинство. Представлені дані щодо перших викладацьких практик молодого науковця. Розглянуто стан вищої освіти у тогочасній Російській імперії, зокрема наведено дані про чинні університети. Разом з тим, подана інформація про відповідність навчальних ступенів і табелю про ранги. Розкрито новий етап багатогранної діяльності В.І. Альбіцького, а саме його служба у Харківському практичному технологічному інституті (з 1898 р. ХТІ). Тут учений не лише викладав фундаментальні дисципліни, але й розробляв власні нові курси, видав друком декілька монографій, сконструював пристрої, на які отримав патенти від іноземних урядів. Охарактеризована його робота як засновника та керівника гідравлічною лабораторією. Окреслено конфлікт ученого з Г.Ф. Проскурою. Показана робота В.І. Альбіцького як експерта за запрошенням суду та керівника спорудженням турбінних установок. Крім того, стверджується, що учений є автором першої гідроелектростанції на Дніпрі. З’ясована його роль у переговорах із Норвегією та щодо будівництва у Керченському проливі шлюзової дамби. Подано відомості про причини відставки В.І. Альбіцького з роботи у ХТІ та замовчування про його доробок за радянські часи.Документ Започаткування наукових студій у галузі технічних наук у Харківському практичному технологічному інституті (на прикладі наукового доробку П. М. Мухачова)(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2017) Гутник, Марина ВалеріївнаПоказано започаткування викладання паровозобудування у Харківському практичному технологічному інституті наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Проаналізовано науковий, організаційний та педагогічний доробок Петра Матвійовича Мухачова. Наведено відомості про родину, у якій народився майбутній вчений та його дитинство. Розглянуто становлення П.М. Мухачова як фахівця. Зокрема, викладено факти щодо роботи науковця на посаді механіка на Нижньотагільських заводах. Акцентовано увагу на перших спробах викладацької діяльності. Новим етапом багатопланової роботи П.М. Мухачова стала його діяльність у Харківському практичному технологічному інституті (з 1898 р. ХТІ). Тут учений не лише викладав фундаментальні дисципліни але й розробляв власні нові курси, видав друком декілька монографій. Відбулося визнання його як фахівця у галузі паровозобудування. Разом з тим, у статті проаналізовано діяльність П.М. Мухачова на посадах секретаря Навчального комітету, а також першого обраного директора ХТІ. Показано труднощі, з якими довелося зіткнутися новому директору. На основі запровадження до наукового обігу архівних документів уточнено наукову біографію провідного вченого механіка. Представлено відомості щодо збереження пам’яті про П.М. Мухачова.Документ Основні здобутки вчених, фундаторів хімічної технології у Харківському технологічному інституті наприкинці ХІХ – на початку ХХ ст.(НТУ "ХПІ", 2017) Голова, В. В.; Гутник, Марина Валеріївна; Радогуз, Сергій АнатолійовичРозглянуто розвиток хімічної технології у Харківському технологічному інституті від витоків до сьогодення. Висвітлено роль фундаторів хімічної технології. Вказано на особливості підбору та підготовки кваліфікованих кадрів.Документ