Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
23 результатів
Результати пошуку
Документ Біотехнологія одержання мананів із Saccharomyces cerevisiae(Державний біотехнологічний університет, 2024) Буренькова, Г. Д.; Звягінцева, Оксана ВікторівнаДокумент Методичні вказівки "Аналітична хімія. Кількісний титриметричний аналіз" до лабораторних робіт з курсу "Аналітична хімія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ларінцева, Надія Вікторівна; Самойленко, Сергій Іванович; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Звягінцева, Оксана ВікторівнаАналітична хімія – наука про методи та засоби хімічного аналізу. Хімічний аналіз – сукупність дій, у результаті яких отримують інформацію про хімічний склад об’єкта. Засоби хімічного аналізу – реактиви, прилади, стандартні зразки, тощо. Необхідно чітко розрізняти поняття "метод аналізу" і "методика аналізу". Перше означає універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу, в основу якого покладений зв’язок між складом і властивістю, яка визначається. Застосування методу аналізу до конкретного об’єкту, що визначається з докладним описом усіх аналітичних операцій є методикою аналізу. Основні функції аналітичної хімії як галузі знань такі: розроблення загальних питань аналізу, методів аналізу і вирішення конкретних питань (контроль за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів тощо). При хімічному якісному аналізі використовують аналітичні реакції – перетворення речовини, що досліджують внаслідок взаємодії з аналітичним реагентом з утворенням продуктів із характерними аналітичними ознаками – ефектами (утворення осадів, забарвлених сполук, розчинення осадів, виділення газів, утворення кристалів характерної форми, поява або гасіння люмінесценції, забарвлення полум’я газового пальника тощо). Дисципліна призначена надати майбутнім спеціалістам теоретичні та практичні знання в галузі аналітичної хімії та втілення їх на підприємствах екологічного та природоохоронного профілю, лабораторіях з контролю якості продукції, науково-дослідних лабораторіях. У даних методичних вказівках розглянуті методи кількісного хімічного аналізу. Методичні вказівки з курсу "Аналітична хімія" призначені для виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 226 "Фармація, промислова фармація" у т. ч. іноземних. Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.Документ Методичні вказівки "Аналітична хімія. Кількісний титриметричний аналіз" до лабораторних робіт з курсу "Аналітична хімія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ларінцева, Надія Вікторівна; Самойленко, Сергій Іванович; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Звягінцева, Оксана ВікторівнаАналітична хімія – наука про методи та засоби хімічного аналізу. Хімічний аналіз – сукупність дій, у результаті яких отримують інформацію про хімічний склад об’єкта. Засоби хімічного аналізу – реактиви, прилади, стандартні зразки, тощо. Необхідно чітко розрізняти поняття "метод аналізу" і "методика аналізу". Перше означає універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу, в основу якого покладений зв’язок між складом і властивістю, яка визначається. Застосування методу аналізу до конкретного об’єкту, що визначається з докладним описом усіх аналітичних операцій є методикою аналізу. Основні функції аналітичної хімії як галузі знань такі: розроблення загальних питань аналізу, методів аналізу і вирішення конкретних питань (контроль за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів тощо). При хімічному якісному аналізі використовують аналітичні реакції – перетворення речовини, що досліджують внаслідок взаємодії з аналітичним реагентом з утворенням продуктів із характерними аналітичними ознаками – ефектами (утворення осадів, забарвлених сполук, розчинення осадів, виділення газів, утворення кристалів характерної форми, поява або гасіння люмінесценції, забарвлення полум’я газового пальника тощо). Дисципліна призначена надати майбутнім спеціалістам теоретичні та практичні знання в галузі аналітичної хімії та втілення їх на підприємствах екологічного та природоохоронного профілю, лабораторіях з контролю якості продукції, науково-дослідних лабораторіях. У даних методичних вказівках розглянуті методи кількісного хімічного аналізу. Методичні вказівки з курсу "Аналітична хімія" призначені для виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 181 "Харчові технології" у т. ч. іноземних. Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.Документ Методичні вказівки "Аналітична хімія. Кількісний титриметричний аналіз" до лабораторних робіт з курсу "Аналітична хімія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ларінцева, Надія Вікторівна; Самойленко, Сергій Іванович; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Звягінцева, Оксана ВікторівнаОдним із завдань біотехнології є вивчення процесів, що пов’язані з використанням та впровадженням у виробництво біотехнологічних та біофармацевтичних процесів. Це потребує вивчення основ аналітичної хімії, а саме титриметричних методів аналізу. У даних методичних вказівках розглянуті методи кількісного хімічного аналізу, які можуть бути використані для аналізу біотехнологічної продукції на підприємствах та контрольно-аналітичних лабораторіях. Аналітична хімія – наука про методи та засоби хімічного аналізу. Хімічний аналіз – сукупність дій, у результаті яких отримують інформацію про хімічний склад об’єкта. Засоби хімічного аналізу – реактиви, прилади, стандартні зразки, тощо. Необхідно чітко розрізняти поняття "метод аналізу" і "методика аналізу". Перше означає універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу, в основу якого покладений зв’язок між складом і властивістю, яка визначається. Застосування методу аналізу до конкретного об’єкту, що визначається з докладним описом усіх аналітичних операцій є методикою аналізу. Основні функції аналітичної хімії як галузі знань такі: розроблення загальних питань аналізу, методів аналізу і вирішення конкретних питань (контроль за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів тощо). При хімічному якісному аналізі використовують аналітичні реакції – перетворення речовини, що досліджують внаслідок взаємодії з аналітичним реагентом з утворенням продуктів із характерними аналітичними ознаками – ефектами (утворення осадів, забарвлених сполук, розчинення осадів, виділення газів, утворення кристалів характерної форми, поява або гасіння люмінесценції, забарвлення полум’я газового пальника тощо). Методичні вказівки з курсу "Аналітична хімія" призначені для виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 162 "Біотехнології та біоінженерія" у т.ч. іноземних. Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.Документ Методичні вказівки "Аналітична хімія. Кількісний титриметричний аналіз" до лабораторних робіт з курсу "Аналітична хімія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ларінцева, Надія Вікторівна; Самойленко, Сергій Іванович; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Звягінцева, Оксана ВікторівнаАналітична хімія – наука про методи та засоби хімічного аналізу. Хімічний аналіз – сукупність дій, у результаті яких отримують інформацію про хімічний склад об’єкта. Засоби хімічного аналізу – реактиви, прилади, стандартні зразки, тощо. Необхідно чітко розрізняти поняття "метод аналізу" і "методика аналізу". Перше означає універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу, в основу якого покладений зв’язок між складом і властивістю, яка визначається. Застосування методу аналізу до конкретного об’єкту, що визначається з докладним описом усіх аналітичних операцій є методикою аналізу. Основні функції аналітичної хімії як галузі знань такі: розроблення загальних питань аналізу, методів аналізу і вирішення конкретних питань (контроль за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів тощо). При хімічному якісному аналізі використовують аналітичні реакції – перетворення речовини, що досліджують внаслідок взаємодії з аналітичним реагентом з утворенням продуктів із характерними аналітичними ознаками – ефектами (утворення осадів, забарвлених сполук, розчинення осадів, виділення газів, утворення кристалів характерної форми, поява або гасіння люмінесценції, забарвлення полум’я газового пальника тощо). Дисципліна призначена надати майбутнім спеціалістам теоретичні та практичні знання в галузі аналітичної хімії та втілення їх на підприємствах екологічного та природоохоронного профілю, лабораторіях з контролю якості продукції, науково-дослідних лабораторіях. У даних методичних вказівках розглянуті методи кількісного хімічного аналізу. Методичні вказівки з курсу "Аналітична хімія" призначені для виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 161 "Хімічні технології та інженерія" у т. ч. іноземних. Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.Документ Методичні вказівки "Аналітична хімія. Кількісний титриметричний аналіз" до лабораторних робіт з курсу "Аналітична хімія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Ларінцева, Надія Вікторівна; Самойленко, Сергій Іванович; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Звягінцева, Оксана ВікторівнаАналітична хімія – наука про методи та засоби хімічного аналізу. Хімічний аналіз – сукупність дій, у результаті яких отримують інформацію про хімічний склад об’єкта. Засоби хімічного аналізу – реактиви, прилади, стандартні зразки, тощо. Необхідно чітко розрізняти поняття "метод аналізу" і "методика аналізу". Перше означає універсальний і теоретично обґрунтований спосіб визначення складу, в основу якого покладений зв’язок між складом і властивістю, яка визначається. Застосування методу аналізу до конкретного об’єкту, що визначається з докладним описом усіх аналітичних операцій є методикою аналізу. Основні функції аналітичної хімії як галузі знань такі: розроблення загальних питань аналізу, методів аналізу і вирішення конкретних питань (контроль за якістю сировини, готової продукції, напівфабрикатів, промислових відходів тощо). При хімічному якісному аналізі використовують аналітичні реакції – перетворення речовини, що досліджують внаслідок взаємодії з аналітичним реагентом з утворенням продуктів із характерними аналітичними ознаками – ефектами (утворення осадів, забарвлених сполук, розчинення осадів, виділення газів, утворення кристалів характерної форми, поява або гасіння люмінесценції, забарвлення полум’я газового пальника тощо). Дисципліна призначена надати майбутнім спеціалістам теоретичні та практичні знання в галузі аналітичної хімії та втілення їх на підприємствах екологічного та природоохоронного профілю, лабораторіях з контролю якості продукції, науково-дослідних лабораторіях. У даних методичних вказівках розглянуті методи кількісного хімічного аналізу. Методичні вказівки з курсу "Аналітична хімія" призначені для виконання лабораторних робіт для студентів спеціальності 101 Екологія, 183 Технології захисту навколишнього середовища у т. ч. іноземних. Усі цитати, цифровий та фактичний матеріал, бібліографічні відомості перевірені. Написання одиниць відповідає стандартам.Документ Визначення вмісту основних компонентів топінамбуру у процесі зберігання за допомогою аналітичних та фізико-хімічних методів аналізу(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Самойленко, Сергій Іванович; Бєлих, Ірина Анатоліївна; Мироненко, Лілія Сергіївна; Звягінцева, Оксана Вікторівна; Близнюк, Ольга Миколаївна; Масалітіна, Наталія ЮріївнаРобота присвячена вивченню біологічно активних речовин топінамбуру за допомогою аналітичних та фізико-хімічних методів аналізу. У ході проведення експерименту було визначено вміст інуліну та вітамінів у топінамбурі за допомогою методів аналітичної хімії: інуліну – 65,43 мкг/100 г, вітаміну С – 100,12 мкг/100 г, бета-каротину – 55,26 мкг/100 г. Досліджено зміну масової частки інуліну при зберіганні топінамбуру за різних температур та у переробленій на порошок сировині. При зберіганні бульб топінамбуру протягом семи місяців за різних температурних умов масова частка інуліну була більша у переробленій на порошок та висушеній сировині – 60 %, менша у морозильній камері – 50 % та найменша у холодильнику – 20 %. Досліджено зміну масової частки аскорбінової кислоти за допомогою титриметричного методу аналізу. У порошку бульб спостерігалось різке зниження вмісту аскорбінової кислоти, це можна пояснити інактивацією вітаміну при дії високих температур у процесі висушування сировини. Вміст аскорбінової кислоти в охолоджених бульбах (4±2) °С до кінця терміну зберігання знизився на 60 %. Найкращі результати були одержані у заморожених бульбах (–20±2) °С, вміст аскорбінової кислоти в них змінився на 12–15 % у порівнянні з контролем. Досліджено вміст бета-каротину, який визначали фотоколориметричним методом за стандартною методикою. У порошку бульб топінамбуру вміст бета-каротину до кінця терміну зберігання знизився на 12 %. У заморожених бульбах (–20±2) °С – на 35 %. У охолоджених бульбах, вміст бета-каротину супроводжувався зниженням масової частки бета-каротину протягом усього терміну та становив 60 %. Найкращі результати були одержані у бульб, які зимували у ґрунті, масова частка вітамінів знизилася лише на 10 %. При зберіганні бульб топінамбуру за різних температурних умов, частка вітамінів більша у бульбах які зимували у ґрунті, менша у морозильній камері і найменша у холодильнику. Надано рекомендації, щодо способу зберігання топінамбуру з максимальним збереженням вмісту біологічно активних речовин. Висушений порошок бульб топінамбуру найбільш придатний для тривалого зберігання з мінімальною втратою інуліну та бета-каротину, що дає змогу використовувати його при виробництві лікувально-профілактичних препаратів.Документ Перспективи виробництва провітаміну D2 –ергостерину з гриба Blakeslea trispora(Національний технічний університет "Харкіський політехнічний інститут", 2021) Кошиль, А. В.; Звягінцева, Оксана ВікторівнаДокумент Забезпечення умови співставності результатів у польових біотехнологічних дослідженнях за допомогою комп'ютерного експерименту(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Горбунов, Леонід Володимирович; Ларінцева, Надія Вікторівна; Звягінцева, Оксана ВікторівнаПри проведенні біотехнологічних польових досліджень з використанням рослинних об‘єктів існує проблема обліку гетерогенності результатів, недосконалість методів призводить до необхідності багаторазового повторення дослідів та не вирішується питання відтворюваності і порівнянності результатів досліджень, тому застосування математичних моделей в дослідженнях дає можливість не тільки виявити, але й пояснити отримані закономірності. Предметом вивчення в статті є імітаційна модель оцінки маси зернівок кукурудзи з урахуванням їх генотипу і умов вирощування. В основу моделі покладено аналітичний вираз, що відображає основні причини зростання насіння кукурудзи після запилення рослини. Маса зернівок кукурудзи залежить від ряду біологічних факторів (генотип), технологічних – структури ґрунту (її родючість і способи обробки), а також кліматичних умов (вологість, інтенсивність освітлення). Метаю дослідження є створення імітаційної моделі для забезпечення порівнянності результатів, отриманих при вирощуванні кукурудзи на зерно в різних умовах. В якості методів для отримання та побудови результатів використовувалися біологічний (вирощування) і математичний (імітаційна модель) методи. Розбіжність оцінки маси зерна однакового генотипу вирощених в різних дослідних господарствах різних кліматичних зон України і отриманих розрахунковим способом склало не більше 18% і отриманих експериментально до 64%. Особливістю моделі є незалежність гетерогенності біооб‘єкту (досліджуваних ліній і гібридів) від умов їх вирощування (структури ґрунту і кліматичних умов). Застосування математичного моделювання дає можливість знизити розходження досліджуваних показників до 25 разів отриманих в різних дослідах, тим самим значно скоротити час, грошові витрати і забезпечити умова порівнянності результатів для отримання достовірного результату.Документ Методи розвитку критичного мислення у студентів спеціальності "Біотехнології та біоінженерія"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Горбунов, Леонід Володимирович; Звягінцева, Оксана Вікторівна; Андрощук, Д. Р.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »