Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Розвиток електрики в Україні: внесок професора М. А. Артем'єва в реалізацію практичних проєктів(Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена ЄвгенівнаРозглянуто внесок професора М. А. Артем’єва у розбудову досліджень у галузі електрики та впровадження його винаходів у практику. Подано маловідомі факти біографії вченого, зокрема щодо його родини. Уточнено дату народження науковця та зроблено аналіз біографічних публікацій, в яких виявлено значні розбіжності з біографічними даними, що їх надавав сам професор в автобіографіях. Закінчивши технічний заклад у Російській імперії, майбутній науковець відправився на подальше навчання до Німеччині. У Вищій технічній школі Берліну опановував нову для себе науку – електрику, під керівництвом відомого електротехніка Адольфа Слабі. За активної підтримки свого керівника Микола Артем’єв виконував розрахунки та здійснював проєкти на різні електротехнічні споруди. Подальшого практичного досвіду набував наелектротехнічному заводі Сіменса і Гальське у Санкт-Петербурзі, де завідував технічним бюро. Науковець був постійним учасником загальноросійських електротехнічних з’їздів. Провадив активну популяризаторську роботу з новітніх на той час досягнень та винаходів у галузі електротехніки. Визначено, що більшість електротехнічних підприємств на початку ХХ ст. знаходилися у володінні іноземного капіталу. До 90 % енергоринку імперії було «окуповано» німцями та бельгійцями. Науковці Російської імперії намагалися змінити цю ситуацію через численні клопотання до уряду. Саме М. Артем’єв був одним із членів комітету з розробки законопроєкту про організацію передачі електрики на значні відстані. Окрім роботи у з’їздах науковець часто представляв результати свої винаходів на шпальтах журналу «Електрика». Зокрема, у 1902 р. доволі детально наведено опис сконструйованого ним захисного костюму. Разом із тим показано педагогічну діяльність професора у Київському політехнічному інституті, у якому науковець викладав упродовж 11 років. Стверджується, що професор М. Артем’єв був організатором та Головою Південно-західного товариства електротехніків. Цю організацію було створено за аналогією з Асоціацією німецьких інженерів-електриків, членом якої також був науковець. Професор також брав активну участь у розбудові електротехнічної мережі у Києві, Харкові, Таганрозі, Петрограді та інших міст Російської імперії. Чималий пласт досліджень науковця стосувався упроваджень досягнень електрики у сільське господарство. Наведено дані щодо його діяльності з інтенсифікації життєдіяльності рослин. М. А. Артем’єв був розробником спеціальної лабораторії штучного клімату, а також запропонував проєкт створення спеціального електроізольованого поля для стимулювання росту насіння рослин.Документ Карл Фрідріх Гаусс та розвиток природознавства у ХІХ ст.(ТОВ "ТВОРИ", 2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена ЄвгенівнаДокумент Перші директори-ректори НТУ "ХПІ". Нариси життєвого та творчого шляху(Факт, 2022) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена ЄвгенівнаДослідження «Перші директори-ректори НТУ «ХПІ». Нариси життєвого та творчого шляху» висвітлює наукову, педагогічну та насамперед організаційну діяльність перших очільників НТУ «ХПІ». У монографії представлено життєпис науковців, які очолювали заклад від дня створення у 1885 р. до реорганізації закладу на початку 1930-х рр. Публікація буде цікава тим, хто пов’язав свою долю з політехнічним університетом, а також усім, хто цікавиться історією вищої освіти.Документ Наукова школа електротехніки НТУ "ХПІ": до 100-річчя з дня застосування(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Тверитникова, Олена ЄвгенівнаДосліджено початковий етап становлення наукової школи в галузі електротехніки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». З’ясовано роль професорів О. К. Погорєлко, М. П. Клобукова та М. Д. Пильчикова у становленні дисциплін електротехнічного профілю, створенні спеціалізованих лабораторій та формуванні матеріально-технічної бази для розвитку електротехнічних досліджень. Висвітлено наукову, організаційну та навчальну діяльність професора П. П. Копняєва зі створення електротехнічного факультету. Ним було організовано дипломне проєктування з електротехніки, що дало змогу вже у 1900 р. зробити перший випуск інженерів-електротехніків. П. П. Копняєвим було розроблено низку підручників та посібників з теорії і практики електричних машин, загальної електротехніки, електричних вимірювань, техніки високих напруг, які стали основою системи підготовки інженерів-електротехніків всіх українських закладів вищої освіти. На основі нових методологічних підходів до навчання ним було створено дієву систему підготовки інженерів-електротехніків. Відкритий за ініціативи вченого у 1921 р. електротехнічний факультет мав контингент понад 300 студентів. Створення Харківського електротехнічного інституту надало значний поштовх у розвитку вітчизняної електропромисловості. Крім підготовки фахівців науковці інституту проводили спільні наукові дослідження, організовували навчання для інженерів підприємств, проводили конференції, друкували наукові статті. Поступово в Харківському політехнічному інституті сформувалася потужна наукова школа в галузі електротехніки, що згодом набула розвитку, а її перспективні дослідження отримали світове визнання і стали окремими науковими школами.Документ Програма та методичні вказівки з навчальної дисципліни "Історія Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут"(2021) Гутник, Марина Валеріївна; Журило, Дмитро Юрійович; Ткаченко, Світлана Сергіївна; Тверитникова, Олена ЄвгенівнаМета вивчення навчальної дисципліни "Історія Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" полягає у формуванні у аспірантів поглиблених знань з історії зародження та подальшого розвитку вищої технічної освіти, провідних вищих технічних навчальних закладів України, зокрема Харківського політехнічного інституту, особливості розвитку та досягнень професорсько-викладацького складу, організації наукової діяльності та їх практичного застосування у своїй дослідницькій роботі. Завдання дисципліни: систематизація знань з історії вищої технічної освіти, зокрема Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут", олюднення історії, формування патріотичного світогляду.Документ Професор Б. Ф. Вашура (1889–1969) – засновник напряму низьковольтного електроапаратобудування України(2021) Тверитникова, Олена Євгенівна; Гутник, Марина Валеріївна; Гречко, Олександр МихайловичРозглянуто наукову та педагогічну діяльність засновника напрямку низьковольтного електроапаратобудування України. Стверджується, що на початку ХХ століття, вже були створені усі необхідні умови для розгортання електротехнічної освіти в Україні. Ще наприкінці ХІХ ст. у Харківському технологічному інституті П. П. Копняєвим були розпочаті досить потужні наукові дослідження у галузі електричних вимірювань, електричних машин, техніки високих напруг, теоретичної електротехніки та підготовка інженерів-електриків. Зазначається, що науковий доробок та життєпис професора Б. Ф. Вашури – першого завідувача кафедри "Електричних апаратів" окремо не досліджувалися. Авторами представлено інформацію про родину майбутнього науковця, його освіту та перші роки діяльності. Уточнено дані про службу Б. Ф. Вашури в армії та подальшу роботуна Харківському електромеханічному заводі. Подано відомостіро перші наукові розробки ученого на ХЕМЗі. Наголошується, що Б. Ф. Вашура став автором методів розрахунку опорів апаратів автоматичного і неавтоматичного керування генераторами та двигунами, що знайшли широке застосування у проектних організаціях та електроапаратобудівній промисловості СРСР. Розглянуто викладацьку діяльність Б. Ф. Вашури у ХТІ. Представлено інформацію щодо реорганізації ХТІ та виокремлення Харківського електротехнічного інституту (ХЕТІ). Ученим було розроблено низку оригінальних дисциплін, що викладалися лише у ХЕТІ. Кафедра під керівництвом вченогостала провідною з підготовки наукових та інженерних кадрів у галузі низьковольтної електричної апаратури та науково-технічних проблем апаратобудування СРСР. Б. Ф. Вашура ініціював створення електроапаратних лабораторій, керував курсовим та дипломним проектуванням, удосконалював навчальні плани спеціальності з урахування вимог тогочасної електропромисловості. Розглянуто діяльність кафедри в евакуації під час Другої світової війни, реевакуації та у перші повоєнні роки. Окрім того, наведено відомості про аспірантів та тематику їхніх досліджень. Досліджено діяльність науковців під керівництвом Б. Ф. Вашури у 1960-ті рр. Стверджується, що у цей період вперше у СРСР створено автоматичні швидкодіючі вимикачі для тягових підстанцій електрифікованих шляхів. Підкреслено діяльність вченогоі у студентському науковому товаристві, а також надана інформація про засноване вченим наукове видання "Апаратник". Представлена найбільш повна бібліографія праць професора Б. Ф. Вашурита встановлено прізвища аспірантів вченого.Документ Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Програмування циклів (оператори while, do-while, for)" з курсу "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних"(2021) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія АнатоліївнаРозвиток сучасних технологій неможливий без використання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. Підготовка фахівців у галузі інформаційно-вимірювальної техніки, автоматики, телекомунікацій вимагає широких знань і навичок володіння обчислювальною технікою, знання основ алгоритмізації та програмування мовами високого рівня, такими як С/С++. Методичні вказівки призначені для вивчення мови програмування С++ під час проведення практичних занять та виконання лабораторних робіт, а також для самостійного освоєння. У методичних вказівках на прикладах розглядаються основні засоби програмування, а також створення блок-схем алгоритмів програм мовою С++, а саме: цикл з передумовою while, цикл з постумовою do … while, параметричний цикл for. Наведено індивідуальні завдання для виконання лабораторних робіт і завдання для самостійного вивчення основ програмування. Розглянуто приклади розв’язання завдань, які допоможуть ефективному освоєнню матеріалу.Документ Методичні вказівки до виконання практичних і лабораторних робіт "Основи програмування мовою С++. Створення найпростіших програм" з курсу "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Інформаційні технології в метрології", "Структури і алгоритми обробки даних", "Програмування для інформаційно-вимірювальних систем"(2021) Тверитникова, Олена Євгенівна; Євсеєнко, Олег Миколайович; Крилова, Вікторія АнатоліївнаРозвиток сучасних технологій неможливий без використання комп’ютерної техніки та програмного забезпечення. Підготовка фахівців у галузях інформаційно-вимірювальної техніки, автоматики, телекомунікацій вимагає достатніх знань і навичок володіння обчислювальною технікою, знання основ алгоритмізації та програмування мовами високого рівня, такими як С/С++. Методичні вказівки призначені для вивчення мови програмування С++ під час проведення практичних занять та виконання лабораторних робіт, а також для самостійного освоєння матеріалу. На прикладах розглядаються основні засоби програмування, а також створення блок-схем алгоритму програми мовою С++, а саме: інтегроване середовище розробки Microsoft Visual Studio, найпростіші програми мовою С++, оператори розгалуження if і switch. Також наведені варіанти індивідуальних завдань для виконання лабораторних робіт, а також завдання для самостійного вивчення основ програмування з курсів "Інформатика", "Основи інформаційних технологій", "Структури і алгоритми обробки даних".Документ Базові алгоритми та основи програмування. Теорія і практика(ФОП Панов А. М., 2020) Тверитникова, Олена Євгенівна; Крилова, Вікторія Анатоліївна; Васильченков, Олег ГеоргійовичУ навчальному посібнику розглянуто основні поняття програмування та описані базові принципи розробки програмного забезпечення з використанням сучасних засобів програмування, наведено програмні реалізації практичних завдань, а також розглядаються питання алгоритмізації, типи алгоритмів і їх властивості. Призначено для студентів денної та заочної форм навчання вищих навчальних закладів, які вивчають мову програмування С/С++.Документ Міжнародний трансфер інновацій технічних наук України у ХХ ст.(Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського", 2019) Тверитникова, Олена Євгенівна; Гутник, Марина Валеріївна; Радогуз, Сергій АнатолійовичДосліджено інтеграцію наукових досягнень українських учених у галузі електротехніки та механіки в міжнародну наукову сферу, що сприяло конкурентоспроможності інновацій і технологій української науки на світовому рівні. Розглянуто міжнародну діяльність професорсько-викладацького складу вищих технічних закладів України на початку ХХ ст. та розвиток міжнародної співпраці в академічних установах у подальші роки.