Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
9 результатів
Результати пошуку
Документ Конспект лекцій з навчальної дисципліни "Історії та культура України"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024-02) Гутник, Марина Валеріївна; Дворкін, Ігор Володимирович; Демочко, Ганна Леонідівна; Красіков, Михайло Михайлович; Маліков, Василь Володимирович; Міщенко, Марина Миколаївна; Мотенко, Ярослав Володимирович; Робак, Ігор Юрійович; Телуха, Світлана Степанівна; Фрадкіна, Наталя Володимирівна; Шишкіна, Євгенія КостянтинівнаНавчальна дисципліна «Історія та культура України» визначається як комплексне вивчення двох ключових гуманітарних наук – історії та культурології. Цей курс не лише розглядає події, що визначали розвиток українського суспільства протягом різних етапів його історії, але також аналізує вплив цих подій на формування та розвиток української культури. Однією з ключових особливостей цього курсу є міждисциплінарний підхід, який сполучає методологічні підходи історії та культурології для глибокого розуміння динаміки культурного та історичного розвитку України. Вивчення матеріалів курсу відбувається на основі хронологічного поділу, який враховує не лише внутрішні етапи розвитку країни, але й взаємозв’язок з загальноєвропейською історією та культурою. Зміст курсу «Історія та культура України» включає в себе розгляд подій від найдавніших часів до сучасності, охоплюючи періоди розквіту та стрімкого розвитку, а також труднощі й випробування, з якими стикнулася українська нація. Важливою складовою курсу є аналіз ключових історичних подій та їхній вплив на розвиток культури, що сприяє розумінню взаємозв’язку історії та культури як взаємозалежних аспектів. Метою курсу є формування комплексного уявлення про еволюцію українського суспільства та його культурних традицій, розкриття основних тенденцій історії та культури України в контексті світового розвитку. Такий підхід дозволяє студентам розуміти не лише фактичні події, але й глибше аналізувати їх в контексті культурного сенсу та ідентичності. Основна мета курсу «Історія та культура України» – подвійна: по-перше, викликати у студентів-першокурсників стале зацікавлення українською історією та культурою, спроможне і після завершення курсу надихати їх поглиблювати свої знання у цій царині, та, по-друге, надати їм початкові навики осмислення історичних і культурних явищ і процесів, які б сприяли оптимізації подальшого самостійного опанування ними різних дисциплін що викладаються у НТУ «ХПІ».Документ Україна у "довгому" ХІХ столітті: історія, наука та культура(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Фрадкіна, Наталя Володимирівна; Дворкін, Ігор Володимирович; Журило, Дмитро ЮрійовичНавчальний посібник присвячений розгляду української культури та науки ХІХ століття як цілісного явища в широкому світовому та європейському контексті. Включає текст лекції та контрольні завдання – питання до вивченої теми нормативної дисципліни, тести, творчі завдання. Призначено для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання, а також може бути корисним аспірантам.Документ Внесок Семена Дементійовича Стрільбицького в музейництво та культуру Харківщини(ФОП "Жукова Ірина Віталіївна", 2023) Кабачек, Володимир Вікторович; Фрадкіна, Наталя ВолодимирівнаРеволюція 1917 року призвела не тільки до зміни влади. Відбулася переоцінка цінностей, насамперед, в галузі освіти і культури. В аграрній країні, в якій рівень грамотності не перевищував чверті населення, ісля революції з'явився величезний інтерес до освіти. Безумовно, чималий внесок у це було зроблено державою в умовах кампанії з ліквідації неписьменності. Але і інтерес народних мас не тільки до оволодіння грамотністю, а й до отримання вищої і середньої спеціальної освіти, був рушійним фактором. У цих умовах особливого значення набували наявність наочних посібників для самих різних технічних знань. Одним з них і був Технічний музей. У статті проаналізовано спроби видатного педагога і політичного діяча Семена Стрільбицького організувати музей історії техніки в Харкові. Педагог за освітою, Семен Стрільбицький добре розумів важливість наочних посібників у засвоєнні знань, особливо, технічних. Тому, він ратував за якнайшвидше відкриття музею. Саме йому належить думка про подальший розвиток музею, про організацію при ньому бібліотеки, лабораторій, друкованого органу, можливостей отримання необхідних консультацій від провідних фахівців. Під проводом Стрільбицького було проведено через органи влади виділення земельної ділянки в районі сучасного авіазаводу, розроблено план її забудови під будівництво Музею, проведено початкову обробку програм окремих розділів музею, організовано історико-технічну бібліотеку, оформлено картотеку музеїв та історико-технічних об'єктів, підібрано основні експонати. Саме за його активної участі готувалися майбутні музейні працівники, проводилося систематичне керівництво периферійних виставок та інше. Планувалося відкрити на базі Українського технічного музею науково-дослідну кафедру історії техніки. Під керівництвом Стрільбицького Музей займався не лише екскурсіями та консультаціями, а й приймав активну участь в науковій роботі країни. Наприклад, в жовтні – листопаді 1931 р. за активної участі керівництва та провідних співробітників Українського технічного музею було проведено в Харкові Всесоюзний VI Менделеєвський з’їзд з хімії. На жаль, грандіозні плани по влаштуванню технічного музею не було втілено у життя. Харків'яни так і не побачили запланованих історичних реконструкцій різних форм господарства – від збирання до капіталістичного способу виробництва з характерними для кожної епохи обладнання і пристосувань. Причин, з яких не було реалізовано амбітні проекти, було чимало. Це і зміна керівництва Всеукраїнської Ради народного господарства, і гігантські кошти, які були витрачено на створення інфраструктури в новобудовах ХТЗ, і зайнятість керівництва музеєм роботою за сумісництвом, яка майже у всіх керівників музею, згодом, стала основною. Репресії 1930-х років також вплинули на долі не лише співробітників Українського технічного музею, а й на долю самого Музею. На жаль, жертвами необґрунтованих репресій стали Семен Стрільбицький, Михайло Криворотченко, Володимир Беньяш, Пантелеймон Свистун та багато інших осіб, які так, чи інакше були пов’язані із заснуванням або будівництвом Українського технічного музею. На довгі роки імена Семена Стрільбицького, Олексія Криворотченка, Володимира Беньяша, Пантелеймона Свистуна та мільйонів інших інженерів, дослідників, науковців були забуті, їх імена викидали з історіографії, їхні добутки шельмувалися та спростовувалися. На жаль проект Українського технічного музею не було реалізовано.Документ Плани семінарських занять з курсу "Етномовні процеси в Україні другої половини ХХ – на початку ХХІ ст."(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Скляр, Володимир Миколайович; Фрадкіна, Наталя ВолодимирівнаПредметом вивчення дисципліни «Етномовні процеси в Україні другої половини ХХ – на початку ХХІ ст.» є сукупність основних тенденцій у динаміці етнічної та мовної структури населення України від часів Середньовіччя до початку ХХІ ст., особливостей його територіального розміщення, процесів мовної асиміляції та причин, що зумовили ці зміни. Мета курсу полягає в розкритті сутності етномовних процесів в Україні в діахронному вимірі та встановленні етномовної структури населення, з урахуванням її територіальних особливостей, опираючись на науковий доробок попередників та залучення широкого кола джерел, насамперед статистичні матеріали переписів населення.Документ Методичні вказівки з навчальної дисципліни "Історія та культура України"(2023) Гайдамачук, Ольга Володимирівна; Дворкін, Ігор Володимирович; Красіков, Михайло Михайлович; Міщенко, Марина Миколаївна; Мотенко, Ярослав Володимирович; Робак, Ігор Юрійович; Фрадкіна, Наталя Володимирівна; Шишкіна, Євгенія КостянтинівнаНавчальна дисципліна «Історія та культура України» базується на поєднанні двох наук – історії та культурології, що передбачає міждисциплінарний підхід в її вивченні. Матеріали курсу укладено за притаманним історії України хронологічним поділом, який водночас враховує періодизацію загальноєвропейської історії та культури.Документ Внесок Віктора Данилевського в музейництво та культуру Харківщини. До 125-річчя з дня народження(Видавнича група "Наукові перспективи", 2023) Журило, Дмитро Юрійович; Фрадкіна, Наталя ВолодимирівнаРеволюція 1917 року призвела не тільки до зміни влади. Гігантська кількість матеріальних цінностей змінила своїх власників. Це стосувалося як приватної власності, так і, здавалося б, непорушних величин – суспільного надбання. У статті наведено долю експонатів гірничої виставки З'їздів гірничопро мисловців півдня Росії. З'їзд гірничопромисловців півдня Росії - могутня громадська організація, що об'єднувала до революції зусилля ділових людей величезного регіону: від Донецького кряжу і Війська Донського до Херсонської та Харківської губерній, промисловців Уралу, Слов'яно-сербського повіту. Це була не просто громадська організація, а це був найпотужніший трест, інструмент політики, що оперував багатомільйонними грошовими коштами, горами вугілля, штабелями чавунних чушок, горами залізної і марганцевої руди, сотнями кілометрів рейок і прокату, десятками морських суден, сотнями паровозів і тисячами залізничних вагонів, що забезпечував роботою до мільйона чоловік. Займалася організація і просвітницькою роботою. З її участю було відкрито Харківський технологічний інститут, Катеринославський гірничий інститут, кілька штейгерських училищ. З'їзд гірничопромисловців Півдня Росії випускав власний технічний журнал, займався благодійністю та благоустроїм міст Харкова, Маріуполя, Алчевська. Гірничопромисловий музей було відкрито в будівлі З'їзду гірничо промисловців півдня Росії (вул. Сумська, 18), в 1912 р. В той час він займав 6 залів: кам'яно-вугільний, антрацитовий, нафтовий, рудний, металургійний, зал кераміки, флюсів та цементу. Крім того, в музеї зберігалися різні карти Геологічного комітету. Вхід до музею був вільним, без оплати. Нова влада не змогла прийти до рішення, як же потрібно використовувати фонди музею. Його - то намагалися передати різним організаціям, то розформувати. Незважаючи на унікальні колекції, музей постійно ущільнювали, віднімаючи у нього виставкові зали. Незважаючи на те, що гірничий інженер Едуард Карлович Фукс, професійно допоміг описати колекцію музею, використовувати музей в повному обсязі влада не поспішала. На базі повністю знищеного гірничопромислового музею було згодом організовано український технічний музей в Харкові, в становленні якого брав участь видатний вчений і педагог Віктор Данилевський. Завдяки роботі співробітників музею, до середини 1930-х років український технічний музей став помітним культурним осередком України.Документ Українська культура(2021) Вандишева-Ребро, Надія Валентинівна; Гайдамачук, Ольга Володимирівна; Красіков, Михайло Михайлович; Маліков, Василь Володимирович; Міщенко, Марина Миколаївна; Петутіна, Олена Олександрівна; Фрадкіна, Наталя ВолодимирівнаУ посібнику розглядаються особливості основних періодів історії української культури в контексті європейської та світової, найзначніші події, діячі культури, факти. Основний акцент зроблений на проблемах вітчизняної художньої культури. Призначено для студентів усіх спеціальностей.Документ Смерть експертизи. Етичний вимір сьогодення(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Фрадкіна, Наталя ВолодимирівнаВ статті розглянуто вплив Інтернету на людську свідомість, особливо в епоху пандемії. Досліджено, як дезінформація може вплинути на здоров’я та психо-емоційний стан людини. Підкреслено важливість медичної деонтології сьогодення. Наголошено на правильному вмінні використовувати інформацію, отриману зі ЗМІ.Документ Плани групових занять та індивідуальні завдання з дисципліни "Історія України та українська культура"(2020) Дворкін, Ігор Володимирович; Телуха, Світлана Степанівна; Фрадкіна, Наталя ВолодимирівнаПрограма вивчення навчальної дисципліни "Історія України та української культури" циклу професійно-спеціальної підготовки складена відповідно до освітньої програми підготовки військових фахівців. Предметом вивчення навчальної дисципліни є: а) історія України з найдавніших часів до сьогодення; б) еволюція української культури – історія її фундаментальних цінностей як цілісних систем, її семантичне співвіднесеність до існування зарубіжної культури. Процес вивчення навчальної дисципліни реалізується в таких формах: навчальні заняття, контрольні заходи, самостійна робота. Основними видами навчальних занять є: лекції, семінарські заняття, контрольні заняття, самостійна робота. Програма навчальної дисципліни складається з 2 змістових модулів. Змістовий модуль 1. Історія України. Змістовий модуль 2. Історія української культури. Метою вивчення модуля "Історія України" є створення цілісного уявлення про історичний розвиток на території сучасної України, що має бути основою для формування гуманістичного світогляду та громадської відповідальності у курсантів; метою вивчення модуля "Історія української культури" є розкриття специфіки української культури, визначення її місця і ролі у світовому культурному просторі, а також формуваня моральних та естетичних потреб та здатності зберігати і охороняти культурні здобутки України.