Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
15 результатів
Результати пошуку
Документ Перспективи та проблеми застосування наночастинок міді в сучасній фармацевтичній біотехнології(Державний біотехнологічний університет, 2024) Франчук, Є. Р.Документ Вплив захисних властивостей мідної матриці на розподіл тріщин у шаруватих композитах мідь-тантал(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Ящеріцин, Євген Володимирович; Терлецький, Олександр СеменовичДокумент Дослідження впливу відходів сонячних фотоелектричних панелей на ґрунт(Державна екологічна академія післядипломної освіти та управління, 2023) Самойленко, Наталія Миколаївна; Корогодська, Алла Миколаївна; Катенін, Вадим ДмитровичСвітова тенденція використання сонячної енергії є важливим напрямком для сталого розвитку та екологічної стабільності країни. Україна активно розвиває виробництво сонячної енергії, проте війна призвела до значних втрат у сфері сонячної енергетики. Руйнування сонячних електростанцій та приватних домогосподарств, що використовували сонячну енергію, стало причиною утворення значної кількості відходів сонячних фотоелектричних панелей. Це, в першу чергу, стосується Херсонської, Миколаївської та Запорізької областей, де розташовані найбільші сонячні електростанції в країні та проводились чи проводяться активні військові дії. Серед компонентів зруйнованих сонячних панелей, однією з потенційно небезпечних складових для навколишнього середовища є електрична частина, яка містить мідь. Цей важкий метал чинить негативний вплив на довкілля, а його потрапляння в землю може негативно вплинути на якість ґрунту, водних ресурсів та на здоров′я людини. Для дослідження даного негативного чинника використовувались дернові ґрунти, що були відібрані у с. Великий Раковець, Закарпатській області, та мідні дроти, які застосовуються у конструкції електричної частини сонячної фотоелектричної панелі. Експеримент проходив у природних умовах, що характеризувались сезонною зміною. Модельний дріт мав механічні пошкодження та обпалення, які характерні для військового ураження електричних провідників. Проведений абсорбційно-спектрометричний аналіз ґрунту показав перевищення ГДК міді у порівнянні з еталонним зразком у всіх випадках: у 2,74 рази при дослідженні дроту з механічним пошкодженням та у 1,34 рази – дроту з обпаленням силіконової ізоляції. Водночас валова концентрація міді у ґрунті, що мав контакт з провідником, зростала до 40 разів. Результати дослідження можуть бути використані у системі моніторингового аналізу ґрунтів, які постраждали від бойових дій, а також ґрунтів, на яких тривалий час розміщуються відходи сонячних фотоелектричних панелей. Отримані експериментальні дані доцільно застосувати при оцінці екологічного стану ґрунтів певних районів України, що необхідно при розробці науково-обґрунтованих заходів поліпшення екологічної ситуації територій країни та зменшення екологічної небезпеки, зумовленої наслідками війни.Документ Вакуумні провідникові нанокомпозити на основі міді, зміцнені оксидом Al₂O₃(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Зозуля, Едуард Володимирович; Терлецький, Олександр СеменовичДокумент Наукова біографія видатного українського металурга професора О. О. Шатагіна(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2022) Журило, Дмитро ЮрійовичУ статті розглянуто основні науково-технічні досягнення видатного металурга і професора-ливарника Олега Олександровича Шатагіна (1932 – 2016), наведено деякі біографічні дані вченого і педагога, основні сфери застосування машин безперервної дії та отримані результати. Описуються розробки вченого та дослідника, висвытлено проблеми світової металургії, про перші спроби суттєво зменшити втрати металу при розливанні сталі, пояснюється, завдяки чому в другій половині ХХ століття вдалося змінити архаїчний лад металургії, що прискорило технічний прогрес. Олег Шатагін – вчений зі світовим ім’ям, автор однієї з провідних технологій розливки сталі та кольорових сплавів – горизонтального безперервного лиття. Наведено причини, через які він залишив наукову діяльність і звернувся до викладацької праці. Вчений очолював кафедру ливарного виробництва Харківського політехнічного інституту 12 років. На основі власних досліджень вченому та винахіднику вдалося отримати наукові основи та практичні навички побудови оригінальних установок для гарячої обробки металів – машин для горизонтального безперервного лиття сталі та сплавів. Наведено результати наукової діяльності вченого і викладача, які містять 9 захищених кандидатів і одного доктора наук, понад 1000 авторських свідоцтв і патентів, понад 350 статей. Результати роботи О. О. Шатагіна дозволили забезпечити значне збільшення виробництва металу за рахунок оптимального використання наявних ресурсів і модифікації застарілих технологій. У 1985 році у складі творчого колективу вчений був удостоєний премії Ради Міністрів СРСР. Таким чином, Олег Олександрович Шатагін був одним з видатних інженерів свого часу, видатним педагогом і вченим, який збагатив вітчизняну технічну літературу фундаментальними працями з безперервного лиття. Роботи Олега Шатагіна не втратили свого значення і сьогодні і служать третьому поколінню фахівців у галузі безперервного лиття.Документ Етапи розвитку матеріалознавства(Центр пам'яткознавства Національної Академії Наук України і Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, 2017) Гутник, Марина ВалеріївнаДокумент Дослідження інгібіторних композицій для багатоелектродних систем(НТУ "ХПІ", 2007) Шевченко, Р. О.; Шепеленко, Олександр Сергійович; Ведь, Марина Віталіївна; Сахненко, Микола ДмитровичРозглянуто корозійну поведінку багатоелектродних систем у водних розчинах інгібіторних композицій в залежності від їх складу та концентрацій. Визначено показники швидкості корозії короткозамкнених гальванопар. Встановлено оптимальний склад та механізм дії запропонованої композиції інгібіторів.Документ Спосіб одержання каталізатора окиснення амоніаку в нітрогену (I) оксиду(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Савенков, Анатолій Сергійович; Масалітіна, Наталія ЮріївнаВинахід належить до галузі хімічної промисловості. Запропонований спосіб одержання каталізатора окиснення амоніаку в нітрогену (I) оксид включає змішування нітратів мангану, вісмуту з добавками нітратів купруму та церію, їх термообробкою, формовкою отриманої суміші, пропіканням, який відрізняється тим, що змішування нітратів мангану, вісмуту з добавками нітратів купруму та церію з додаванням розчину NH₄OH проводять в присутності розчинів лимонної кислоти та поліетиленгліколю, з подальшою термообробкою, змішуванням отриманої суміші з розчином алюміній оксинітрату, формуванням каталізатора, пров'ялюванням та пропіканням. Одержаний каталізатор дозволяє підвищити вихід N₂O до 92,5-93,5 % та знизити вихід побічного продукту NO 0,025-0,06 %.Документ Каталізатор окиснення амоніаку в нітроген (I) оксид(ДП "Український інститут інтелектуальної власності", 2017) Савенков, Анатолій Сергійович; Масалітіна, Наталія ЮріївнаВинахід належить до галузі хімічна промисловість. Запропонований каталізатор містить манган (III) оксид Mn₂O₃, вісмут (III) оксид Bi₂O₃, купрум (II) оксид CuO та церій (IV) оксид CeO₂ при відповідному масовому співвідношенні. Винахід забезпечує високу селективність за нітроген (I) оксидом та зменшення виходу NO.Документ Кінетика катодного відновлення міді в кислих тіокарбамидно-цитратних електролітах(НТУ "ХПІ", 2016) Смірнова, Ольга Леонідівна; Рутковська, Катерина СергіївнаРозглянуто кінетику катодного відновлення міді в кислих тіокарбамидно-цитратних електролітах. Встановлено, що відновлення міді відбувається за рахунок розряду комплексних сполук одновалентної міді з молекулами тіокарбамиду і цитрат-аніонами. Визначено рівноважні потенціали міді в даних розчинах та потенціали її відновлення, граничні густини струму. На кінетику процесу впливають концентрація міді та концентрації обох лігандів в розчині електроліту. Визначено стадії катодної реакції, що лімітують, та механізм електрохімічного відновлення міді, а також кінетичні характеристики електрохімічної стадії катодного процесу. Поляризаційні виміри доповнено гальваностатичними дослідженнями електролітичного осадження міді на різних металевих основах із встановленням катодного виходу за струмом.