Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Features of tasks managera innovation and information project(ТОВ "Юридична компанія "Юрсервіс", 2023) Kramskoy, D. Yu.; Poberezhnyi, D. O.; Pererva, P. G.It is proven that the manager of the innovation and information project helps to allocate resources between the activities related to the project, helps to concentrate efforts on plans to achieve the future goals of the organization, and determines the deviations that exist at each stage of the project. The project manager must act as its defender, seek support from senior management.Документ Особливості управління впровадженням регіональних інноваційних перетворень(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Попов, Олександр Вікторович; Мехович, Сергій АнатолійовичВ статті розглянуто проблеми інноваційних перетворень вітчизняних виробництв з огляду на стан та привабливість інноваційного середовища, провідне місце в якому належить науковим дослідженням. Відзначено, що серед усіх сфер діяльності саме наука зазнала найістотніших втрат. В Україні зберігається тенденція скорочення кількості дослідників, що призводить до поступової деградації наукового потенціалу. Турбує стан передання технологій за першим, другим і третім стратегічними пріоритетами тому, що це реальний сектор економіки, від якого залежить конкурентоспроможність країни та який потребує реінжинірингових перетворень в першу чергу. Концепція технологічного реінжинірингу в умовах кластеризації національної економіки спирається на підприємства високотехнологічного сектору. Наукоємний сектор в Україні генерує ВВП на рівні найбільш відсталих у світі країн через занадто малу кількість видів економічної діяльності (ВЕД), що відповідають критеріям високої технологічності. У той же час, частка його доданої вартості у випуску продукції є найбільшою серед інших технологічних секторів. Це свідчить про те, що наука виробляє високотехнологічну і конкурентоспроможну продукцію. Кластер з його системою зв'язків має спрямованість на створення систем машин, що відповідає потребам ринку. Для сучасних кластерів наукоємного виробництва таке завдання виконати можна якщо акцентувати увагу не тільки на ресурсному забезпеченні, але й на різних (декількох) детермінантах ринкової затребуваності, що формуються на різновидах ринкової діяльності. Обґрунтовано, що кластер з його системою зв’язків має спрямованість на створення систем машин, що відповідає потребам ринку. Поєднання усіх складових ефекту здійснює позитивний вплив на готовність фірм і організацій до співробітництва із структурами кластеру, а це є фактор регіонального розвитку.Документ Вітчизняний досвід наукових студій в контексті цивілізаційного поступу України: наукові електротехнічні школи України (1950–1960 рр.)(Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 2016) Тверитникова, Олена ЄвгенівнаВ статті розкрито досягнення українських науковців-електротехніків як представників інтелектуальної еліти. Розглянуто особливості формування наукової електротехнічної школи в системі Інституту електродинаміки Національної Академії наук України, фундаментальні дослідження якої стали справжнім національним надбанням найперспективнішого рівня і достойним внеском у скарбницю світової науки. Досліджено діяльність наукових колективів провідних вищих технічних навчальних закладах України. З'ясовано, що прикладні наукові дослідження з проблем перетворення та стабілізації параметрів електромагнітної енергії, аналізу; оптимізації і автоматизації режимів електроенергетичних систем; інформаційно-вимірювальних систем; підвищення ефективності та надійності процесів електромеханічного перетворення енергії були спрямовані на пошуки новітніх технологій та внесли корінні перетворення у виробництві в цілому. Висвітлено внесок провідних вчених та лідерів наукових шкіл у розвиток електротехнічної світової науки: О. М. Міляха, І. М. Постнікова, С. О. Лебедєва, Л. В. Цукерника, О. Г. Івахненка, С. М. Фертика, І. С. Рогачова, В. Г. Холмського, Т. П. Губенка, Г. І. Денисенка.Документ Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів в Україні: ретроспектива розвитку і особливості формування(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019) Демідова, Юлія Євгенівна; Тверитникова, Олена Євгенівна; Іліаш, НіколаєНа основі залучення статистичних даних щорічних звітів політехнічних вишів України проведено аналіз започаткування та розвитку системи підготовки аспірантів у складі професійної освіти України впродовж ХХ ст. Висвітлено різні аспекти діяльності інституту аспірантури на тлі освітньої державної політики другої половини ХХ ст. та особливості розбудови аспірантури впродовж 1990–2000 рр. Акцентовано увагу на ролі професійного середовища вищої технічної школи в підготовці наукових кадрів. Досліджено чинники, що призвели до накопичення групи негативних рис у роботі аспірантури та атестації наукових кадрів. Визначено, що впродовж ХХ ст. аспірантура, як основна форма підготовки наукових кадрів постійно розвивалася й вдосконалювався, зокрема були запровадженні нові форми навчання: заочна, річна, цільова та залановано інститут здобувачів.Документ Бенчмаркінг як метод оцінювання інтелектуального потенціалу регіонів(Сумський державний університет, 2015) Перерва, Петро Григорович; Глізнуца, Марина ЮріївнаУ статті розглянуто проблему вимірювання інтелектуального потенціалу, його використання і нарощування в регіональній політиці соціально-економічного розвитку. Приділено увагу процесу інтелектуалізації економічної діяльності господарських структур і підприємств в аспекті його впливу на інноваційний розвиток регіонів. Запропоновано оцінювати інтелектуальний потенціал регіону з використанням бенчмаркінгової технології.Публікація Аналіз стану інноваційної активності економіки України(ВД "ІНЖЕК", 2014) Романчик, Тетяна ВолодимирівнаМетою статті є дослідження наукової діяльності та інноваційної активності підприємств та організацій України, визначення залежності конкурентоспроможності країни на світовому рівні від вказаних показників та аналіз негативних тенденцій. Відмічається, що лідерами за індексом глобальної конкурентоспроможності є лише ті країни, які позиціонують себе як експортери високотехнологічного обладнання та новітніх технологій. Україна поки не здатна змагатися з інноваційно-розвиненими країнами. Інноваційний шлях розвитку можуть обирати для себе заклади, які мають для цього достатній рівень фінансової підтримки, чого, нажаль, бракує сьогодні в Україні. І хоча традиційно Україна вважається державою з вагомим науковим потенціалом, але економічні й геополітичні процеси, що відбуваються, негативним чином вплинули на розвиток її інноваційної діяльності. У статті приведено низку показників, що характеризують стан інноваційної діяльності підприємств України, динаміку фінансування науки, динаміку чисельності та структури наукових кадрів, проаналізовано деякі проблемні аспекти у цьому напрямку та обґрунтовано шляхи активізації науково-інноваційної діяльності країни з метою підвищення рівня її глобальної конкурентоспроможності.