Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
17 результатів
Результати пошуку
Публікація An approach to analysis of ArchiMate application architecture models using the software coupling metric(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Kopp, Andrii Mykhailovych; Orlovskyi, Dmytro Leonidovych; Ersoyleyen, DorukhanApplications architecture is the baseline of any organizational activity, which main goal is to provide the executional environment for business processes in order to deliver products or services to satisfy customer needs and generate revenue. Nowadays, large software engineering projects always begin with the architecture design phase, despite the waterfall or agile methodology is used by a software development team. Applications architecture design is the most important and, at the same time, error-prone stage of the whole software engineering project. It is well-known that design shortcomings made on the design phase may increase drastically to testing and maintenance phases. Further costs to defects fixing may be hundred times higher in the later project stages in compare to the design stage on which applications architecture is defined. Common system design solutions, which were proven on practice and used in many projects, are known as architectural patterns. Software architecture patterns are considered as building block for system implementation. The most popular and efficient way to share architectural patterns are graphical models that used as any other blueprints of engineering solutions. Applications architecture models are built to represent system design, whereas, such models are already based on certain patterns as the industry best practices. Hence, in this paper we consider a relevant problem of applications architecture models analysis, which relevance is defined by those fact that designed blueprints of information systems and other software solutions should be carefully checked for all presumable inefficiencies in order to avoid extra efforts and related costs for defects fixing in the later project stages. It is proposed to use ArchiMate enterprise architecture modeling language, since it can be used not only to represent applications architecture, but is connection to business and technology layers. In order to evaluate applications architecture models, respective ArchiMate metamodel is considered and represented as labeled directed graph, and coupling software metric is selected for analysis. Sample calculations are demonstrated, obtained results are discussed, conclusion and future work directions are formulated.Документ Педагогічна підготовка навчального інженера(2019) Кухаренко, Володимир МиколайовичВолодіння цифровими технологіями визначає інформаційну та фахову компетентність викладача. Перші компетентності допомагають йому організувати сучасний навчальний процес, інші - забезпечують доступ до новітньої фахової інформації. Дослідження показують, що тільки зараз починають формуватися серйозні комплексні стратегії використання цифрових технологій, а викладач стає лідером майбутньої освіти. Цифрові технології ускладнюються і постає нагальна потреба у нових фахівцях – навчальних інженерах, які мають забезпечити нові стратегії в освіті. В роботі розглядається комплекс відкритих дистанційних курсів для підготовки викладачів до використання нових навчальних технологій. У курсах використовуються результати щорічних опитувань педагогічної спільноти світу з визначення популярних педагогічних інструментів. Вони формують у викладачів майстерність персональних знань. Це сприяє розвитку персонального навчального середовища та персональної навчальної мережі викладача. Система підготовки навчального інженера повинна складатися з програмної інженерії та запропонованого педагогічного блоку. В останній блок входять розділи формування майстерності персональних знань, проектування дистанційного курсу, розробка структури, організації дистанційного та змішаного навчання, експертизи дистанційного курсу. Всі розділи педагогічного блоку пройшли апробацію у відкритих дистанційних курсах Проблемної лабораторії дистанційного навчання НТУ "ХПІ". Протягом 2013-2018 рр. відкриті дистанційні курси вивчали понад 2600 викладачів України, успішно завершили навчання 370. Наступним кроком має бути об’єднання зусиль з ІТ-фахівцями, визначення компетентностей навчального інженера та підготовка освітньої програми підготовки фахівця майбутнього.Документ Адміністрування баз даних і управління версіями з теорії і практики циклу математичних дисциплін(Українська інженерно-педагогічна академія, 2014) Дубініна, Оксана МиколаївнаВ статті викладено результати розробки та особливості практичної реалізації педагогічної технології, яка стосується адміністрування баз даних і управління версіями з теорії і практики циклу математичних дисциплін студентами, що навчаються за напрямом професійної підготовки "Програмна інженерія". Визначено дидактичні можливості технології по інтенсифікації самостійної роботи студентів. Запропонована технологія є складовою частиною акме-технології формування математичної культури майбутніх фахівців галузі виробництва програмної продукції.Документ Функції математичної культури інженера(Українська інженерно-педагогічна академія, 2014) Дубініна, Оксана МиколаївнаУ статті систематизовано основні функції математичної культури в процесі професійної підготовки та подальшої професійної діяльності інженерів, спираючись на результати дослідження із формування математичної культури студентів у процесі їхньої професійної підготовки за напрямом "програмна інженерія" у вищих технічних навчальних закладах. Виокремлено акмео-прогностичну, аксіологічну, виховну, гносеологічну, диференційну, знаково-комунікативну, інтегративну, нормативну, рефлексивну, розвиваючу, трансляційну функції. Запропоновано формулювання терміну "функції математичної культури" стосовно формування професійної інженерної компетентності.Документ Класифікаційні параметри акме-технології формування математичної культури майбутніх інженерів з програмного забезпечення(ТОВ "Щедра садиба плюс", 2014) Дубініна, Оксана МиколаївнаКласифіковано параметри акме-технології формування математичної культури майбутніх інженерів з програмного забезпечення електронних пристроїв та автоматизованих систем управління, застосованої при вивченні циклу математичних дисциплін під час професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі.Документ Інформаційно-комунікаційні технології навчання в математичній підготовці інженерів-програмістів(Класичний приватний університет, 2014) Дубініна, Оксана МиколаївнаУ статті обґрунтовано доцільність і нагальну необхідність роботи студентів з опанування різноманітних інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування їх математичної культури, що передбачає поглиблене вивчення нових технологій для супроводу математичної підготовки, що одночасно надає професійно необхідний досвід майбутнім інженерам. Виконане дослідження практичного досвіду підготовки фахівців для ІТ-індустрії дало змогу виокремити основні дидактичні принципи, на яких ґрунтується застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі формування математичної культури студентів за напрямом підготовки "Програмна інженерія". Основну увагу приділено перевагам застосування систем комп'ютерної математики, технологіям мобільного навчання, інтерактивного спілкування у мережі, проблемам, які виникають при цьому в навчальному процесі.Документ Суб'єктивні продуктогенні детермінанти формування математичної культури студентів вищих технічних навчальних закладів(Донецький національний технічний університет, 2014) Дубініна, Оксана МиколаївнаВ статті здійснено структурно-функціональний факторний аналіз формування математичної культури особистості в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі, що дозволило виробити про неї фундоване модельне уявлення. Об'єктивно досліджено фактори, що безпосередньо залежать від суб'єкту навчання та виконано їх ранжування за вагомістю впливу на процес розвитку та формування математичної культури студентів, які навчаються за напрямом професійної підготовки "програмна інженерія". Пропонована модель внутрішніх факторів математичної культури особистості припускає експлікацію процесу формування.Документ Креативність як засіб і результат формування математичної культури інженера ІТ-галузі(Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка, 2014) Дубініна, Оксана МиколаївнаУ статті схарактеризовано креативний компонент математичної культури майбутнього фахівця в галузі програмної інженерії, визначено його ознаки, обґрунтовано місце вище названого компоненту в структурі математичної культури особистості. Зроблено наголос на значенні креативності для успішної професійної реалізації виходячи з сучасних вимог ринку праці.Документ Особливості математичної культури майбутнього інженера індустрії програмної продукції(Донецький національний університет, 2013) Дубініна, Оксана МиколаївнаДосліджено особливості математичної культури майбутніх спеціалістів інженерії програмного забезпечення, систематизовано основні компоненти вищеназваної культури, сформульовано визначення поняття математичної культури студентів, які отримують професійну освіту за напрямом підготовки "програмна інженерія", виходячи з основних видів професійної діяльності майбутніх інженерів з виробництва програмного продукту.Документ Акмеологічні засади розвитку математичної культури майбутніх інженерів індустрії програмної продукції(Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe, 2013) Дубініна, Оксана МиколаївнаСтаття присвячена проблемі пошуку ефективного шляху формування та наповнення математичної культури майбутніх інженерів індустрії програмної продукції, яка є однією з важливих умов стійкості професійної компетентності цих фахівців. Обґрунтовано доцільність акмеологічного підходу формування і розвитку математичної культури студентів за напрямом підготовки "програмна інженерія". Зазначено, що професія інженера з програмного забезпечення та, взагалі, ІТ-фахівця, стає не тільки однією з наймасовіших, але й однією з найважливіших за ступенем впливу інженерної праці на суспільство. По великому рахунку, особистісно-професійні якості цих фахівців впливають на мільйони людей. А підвищення якості підготовки спеціаліста галузі програмної інженерії істотно залежить від організації навчального процесу у вищих технічних навчальних закладах системи освіти. В роботі наведені ті технологічні зміни, які у рамках акмеологічного підходу, під час вивчення доволі великого за об'ємом та зазвичай складного для студентів циклу математичних дисциплін, покликані наряду з одночасним формуванням математичної культури фахівця, готувати його до майбутньої професійної діяльності, допомогти досягти наукового та інженерного способу мислення. Отримавши міцні знання з математичної мови при подальшому отриманні професійної освіти майбутній фахівець вже використовуватиме їх в своїй проектно-конструктивній діяльності, що є основною в області програмної інженерії. Опираючись на акмеологічне підґрунтя визначено, що математична культура майбутнього інженера індустрії програмної продукції – це система, яка має домінуючу акмео-синергетичну основу, спирається на певні визначені компоненти, а саме: виховний, діяльнісний, дослідницький, евристичний, компетентніснокогнітивний, мотиваційний, творчий, що дозволяє забезпечити стійку професійну компетентність, відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства та економіки, можливість самоосвіти та самовдосконалення впродовж усього життя.