Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
30 результатів
Результати пошуку
Документ Получение фотокаталитически активных материалов на основе титан (IV) оксида(Ноулідж, 2013) Быканова, Виктория Валерьевна; Сахненко, Николай Дмитриевич; Герасимова, В. В.Документ Отримання металів високої чистоти(Донецьке відділення Наукового товариства імені Шевченка, 2024) Шпильовий, Леонід Вікторович; Білецький, Володимир Стефанович; Шпильовий, Костянтин ЛеонідовичВ статті досліджується історія застосування в світовій та вітчизняній промисловості йодидного методу для отримання чистих металів, необхідних для атомної енергетики та нових областей науки і техніки. Описано суть технології, конструкція установки та режимні параметри її роботи.Документ Інноваційні напрямки розробки біосумісних склокристалічних покриттів по титану для дентального ендопротезування(ФОП Середняк Т. К., 2018) Фесенко, Олексій Ігорович; Саввова, Оксана Вікторівна; Бабіч, Олена ВікторівнаДокумент Применение литейных сплавов в производстве протезно-ортопедических изделий(Физико-технологический институт металлов и сплавов НАН Украины, 2012) Лихолет, М. А.; Пономаренко, Ольга ИвановнаДокумент Electrochemical oxidation of VT6 titanium alloy in oxalic acid solutions(2020) Pilipenko, A.; Maizelis, A.; Pancheva, H.; Zhelavskaya, Yu. A.The influence of the electrolysis parameters on the process of VT6 titanium alloy oxidizing in oxalic acid solutions is presented. It is shown that the nature of cell voltage-time curves for the alloy samples depends on the current density used. The interference-colored oxide films are formed on the surface of the alloy at the anodic current density above 0.5 A∙dm⁻². The maximal thickness and the oxide film color are determined by the cell voltage and do not depend on other electrolysis parameters. The results of oxidation in oxalic and sulfuric acids solutions made it possible to establish the similarity of cell voltage-time dependencies and the time of oxide film formation with maximal thickness for these electrolysis conditions.Документ Корозійна тривкість сталі 08Х18Н10 із композиційними оксидними покриттями(Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України, 2020) Штефан, Вікторія Володимирівна; Кануннікова, Надія Олександрівна; Смирнов, Олександр Олександрович; Шепіль, Тетяна ЕнверівнаObtaining materials with high corrosion properties is one of the priorities of the modern world. The modification of the oxide coatings of the steel surface will significantly reduce material costs for repair and downtime. The purpose of this work is the electrochemical study of the resistance of stainless steel with Cr·CrOx; Cr·CrOx·TiOy; Cr·CrOx·AlxOy in chloride medium. The corrosion resistance of composite oxide coatings on steel in a solution of 3,5% NaCl was determined by an electrochemical method, which consisted in the measurement of the free corrosion potentials, the potentiodynamic polarization of the samples, followed by the determination of the pitting potential and the calculation of the pitting resistance. Direct polarization of the working electrode was carried out at a velocity sweep of the potential of 1 mV / s to a value of current density jmax = 1,5 mA / cm2, then the scan was reversed to fully determine the electrochemical parameters of the resistance. Studies on the surface morphology of the samples after polarization were performed using a ZEISSAxio metallographic microscope. The obtained polarization dependences of the forward and backward motion allowed us to determine the potentials of pitting, the potentials of repassation. Calculated bases of pitting resistance ΔEb, ΔErp indicate that oxidized steel has good protective properties in chloride environment. It is revealed that on the surface of AISI 304 steel there are pits and results of fracture at grain boundaries after polarization by surface micrograph. Obtaining composite oxide coatings prevents the formation of pits on materials, which also confirm the obtained electrochemical parameters of pitting.Документ Електрохімічне оксидування титанових імплантатів зі сплаву ВТ-6 у розчинах щавлевої кислоти(ТОВ "Нілан-ЛТД", 2017) Мизенко, О. О.; Андрущенко, Олена Олександрівна; Пилипенко, Олексій ІвановичДокумент Електрохімічне оксидування сплаву ВТ-6 у сульфатній кислоті(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Андрущенко, Олена Олександрівна; Мизенко, О. О.; Пилипенко, Олексій ІвановичДокумент Use of the method of micro-arc plasma oxidation to increase the antifriction properties of the titanium alloy surface(Сумський державний університет, 2019) Subbotina, V. V.; Sobol, O. V.; Belozerov, V. V.; Makhatilova, A. I.; Shnayder, V. V.The analysis of possibilities on phase-structural engineering of titanium-based alloys during micro-arc plasma oxidation (MAO) is carried out. The influence of phase-structural states on the tribotechnical properties of the modified surface of the titanium alloy VT3-1 is also considered. It has been established that in order to achieve high functional properties, it is necessary to use electrolytes of complex composition for MAO. The presence in the electrolyte of (NaPO₃)₆ leads to the formation of anatase with a low hardness (about 3 GPa). The formation of crystallites of rutile and aluminum titanate with the use of alkaline-aluminum electrolyte allows to increase hardness significantly (up to 7 GPa). The maximum increase in hardness (up to 12 GPa) is achieved in the coating obtained in alkaline-aluminate-silicate electrolyte. This is due to the formation of crystalline mullite. The friction coefficient of such a material decreases (f ‹ 0.01) and as a result, antifriction properties increase. The results of the work indicate the prospects for using the phase-structural engineering method for MAO-processing to optimize the formation of antifriction coatings on titanium alloys.Документ Структурно-фазовий склад композиційного сплаву Со–Мо–ТіО₂(Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, 2019) Штефан, Вікторія Володимирівна; Єпіфанова, Анастасія Сергіївна; Метеньканич, Мирослава Михайлівна; Школьнікова, Тетяна ВасилівнаЦя робота націлена на дослідження структури та фазового складу електролітично осадженого сплаву Со–Мо та композиційного покриття Со–Мо–ТіО₂, одержаних на мідних зразках з удосконаленого аміачно-трилонатного електроліту за різними умовами електролізу. Представлені мікрознімки осадів демонструють глобулярну та дрібнокристалічну структуру. Наведені результати фазового складу одержаних сплавів і покриттів-композицій. Проведено аналіз рентгено-фазових спектрів, зроблено висновки щодо структури та складу фаз отриманих композиційних осадів, що дуже важливо для подальшого вивчення властивостей одержаних матеріалів та потенційних областей їх застосування.
- «
- 1 (current)
- 2
- 3
- »