Кафедри

Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 13
  • Ескіз
    Документ
    Urea phosphate as a component of complex NPCa fertilizers
    (ТОВ "Твори", 2021) Vetsner, Yu. I.
  • Ескіз
    Документ
  • Ескіз
    Документ
    Розвиток електрики в Україні: внесок професора М. А. Артем'єва в реалізацію практичних проєктів
    (Національна наукова сільськогосподарська бібліотека Національної академії аграрних наук України, 2023) Гутник, Марина Валеріївна; Тверитникова, Олена Євгенівна
    Розглянуто внесок професора М. А. Артем’єва у розбудову досліджень у галузі електрики та впровадження його винаходів у практику. Подано маловідомі факти біографії вченого, зокрема щодо його родини. Уточнено дату народження науковця та зроблено аналіз біографічних публікацій, в яких виявлено значні розбіжності з біографічними даними, що їх надавав сам професор в автобіографіях. Закінчивши технічний заклад у Російській імперії, майбутній науковець відправився на подальше навчання до Німеччині. У Вищій технічній школі Берліну опановував нову для себе науку – електрику, під керівництвом відомого електротехніка Адольфа Слабі. За активної підтримки свого керівника Микола Артем’єв виконував розрахунки та здійснював проєкти на різні електротехнічні споруди. Подальшого практичного досвіду набував наелектротехнічному заводі Сіменса і Гальське у Санкт-Петербурзі, де завідував технічним бюро. Науковець був постійним учасником загальноросійських електротехнічних з’їздів. Провадив активну популяризаторську роботу з новітніх на той час досягнень та винаходів у галузі електротехніки. Визначено, що більшість електротехнічних підприємств на початку ХХ ст. знаходилися у володінні іноземного капіталу. До 90 % енергоринку імперії було «окуповано» німцями та бельгійцями. Науковці Російської імперії намагалися змінити цю ситуацію через численні клопотання до уряду. Саме М. Артем’єв був одним із членів комітету з розробки законопроєкту про організацію передачі електрики на значні відстані. Окрім роботи у з’їздах науковець часто представляв результати свої винаходів на шпальтах журналу «Електрика». Зокрема, у 1902 р. доволі детально наведено опис сконструйованого ним захисного костюму. Разом із тим показано педагогічну діяльність професора у Київському політехнічному інституті, у якому науковець викладав упродовж 11 років. Стверджується, що професор М. Артем’єв був організатором та Головою Південно-західного товариства електротехніків. Цю організацію було створено за аналогією з Асоціацією німецьких інженерів-електриків, членом якої також був науковець. Професор також брав активну участь у розбудові електротехнічної мережі у Києві, Харкові, Таганрозі, Петрограді та інших міст Російської імперії. Чималий пласт досліджень науковця стосувався упроваджень досягнень електрики у сільське господарство. Наведено дані щодо його діяльності з інтенсифікації життєдіяльності рослин. М. А. Артем’єв був розробником спеціальної лабораторії штучного клімату, а також запропонував проєкт створення спеціального електроізольованого поля для стимулювання росту насіння рослин.
  • Ескіз
    Публікація
    Алгоритм управління економічним захистом підприємств агробізнесу
    (СМП "ТАЙП", 2019) Маковоз, Оксана Сергіївна
    Мета. Метою статті є розгляд та удосконалення інструментарію економічного захисту аграрних підприємств та об’єднань. Методика дослідження. При написані статті використано наукові методи, зокрема: теоретичного узагальнення – для розгляду організаційно-економічного забезпечення економічної безпеки підприємства; синтезу та аналізу – під час систематизації класифікаційних ознак складових інструментів та їх груп за призначенням, за наслідками застосування, за діагностичною та аналітичною базою, за вартісними характеристиками; абстрактно-логічний метод – задля обґрунтування алгоритму управління економічним захистом підприємств агробізнесу. Результати дослідження. Систематизовано класифікаційні ознаки складових інструментів та їх груп за призначенням, за наслідками застосування, за діагностичною та аналітичною базою, за вартісними характеристиками. Обгрунтовано теоретико-методологічне підґрунтя побудови системи економічного захисту підприємств аграрного бізнесу. Розроблено алгоритм управління економічного захисту суб’єкта агробізнесу. Наукова новизна результатів дослідження. Обґрунтовано інструментарій економічного захисту суб’єкта агробізнесу щодо запобігання загроз негативних впливів на економічну безпеку основних функціональних цілей господарської діяльності. Удосконалено типологію інструментарію економічного захисту як компоненти ризик-менеджменту та корпоративного управління аграрних підприємств та об’єднань, що дозволило обґрунтувати пріоритетність інструментів управління ефективністю серед зазначених засобів управлінського впливу на дотримання стану захищеності суб’єкта агробізнесу. Практична значущість результатів дослідження. Впровадження запропонованого алгоритму управління економічним захистом суб’єктів агробізнесу сприятиме підвищенню результативності діяльності підприємств та їх динамічному розвитку. Управлінням загрозами в рамках окресленого алгоритму необхідно розуміти не тільки прийняття рішень, спрямованих на подолання загроз, але і менеджмент, покликаний заздалегідь прогнозувати і запобігати неплатоспроможності аграрних підприємств та протиставляти йому стратегічну програму підвищення конкурентних переваг і фінансового оздоровлення. гармонізація виробничо-комерційної та фінансово-економічної діяльності, а також потенціалу підприємства агропродовольчої сфери сприятиме ефективному економічному захисту.
  • Ескіз
    Документ
    Науковий доробок Сергія Феофановича Веселовського в агрономічній науці
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Ткаченко, Світлана Сергіївна; Гутник, Марина Валеріївна; Радогуз, Сергій Анатолійович
    Аналізується діяльність та науковий доробок професора С. Ф. Веселовського зокрема у створенні районізації Україні та агрономічній науці в цілому. Надається характеристика особливостей економічного та агрономічного розвитку окремих губерній України на початку ХХ ст. Наведено прізвища учених, що займалися цією проблематикою на рубежі ХІХ-ХХ ст. Розглядається діяльність агрономічного гуртка Київського політехнічного інституту та Українського технічно-агрономічного товариства "Праця", встановлена роль С. Ф. Веселовського у їх функціонуванні.
  • Ескіз
    Документ
    Методичне забезпечення прогнозування ймовірності банкрутства підприємств сільського господарства
    (Хмельницький національний університет, 2015) Коваленко, Анна Сергіївна
    У статті проведено критичний аналіз існуючих методик оцінки ймовірності банкрутства. Розподілено методичне забезпечення на методи якісної та кількісної оцінки. Виокремлено найбільш уживані в науковому співтоваристві моделі дискримінантного аналізу, проведено порівняльний аналіз структури їх показників. Визначені переваги та недоліки застосування різних моделей оцінки для підприємств сільського господарства. Надані рекомендації щодо вибору та адаптації моделей прогнозування банкрутства до застосування на підприємствах сільського господарства.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості стратегічного управління експортною діяльністю підприємств
    (НТУ "ХПІ", 2016) Федоренко, Ірина Анатоліївна; Гриб, Анжела
    У статті досліджено сутність експортної стратегії підприємств АПК та систематизовано підходи до процесу її формування. Визначено особливості стратегічного управління експортною діяльність агропромислових підприємств в умовах наднаціонального регулювання міжнародної торгівлі.
  • Ескіз
    Публікація
    Побудова ефективної системи мотивації праці, її оплати та обліку в аграрному секторі
    (ВД "ІНЖЕК", 2016) Линник, Олена Іванівна; Коробка, Юлія Андріївна; Бондаренко, Олексій Миколайович
    Метою статті є дослідження та побудова ефективної системи мотивації, її оплати та обліку в аграрному секторі економіки. У статті проаналізовано кількість занятого населення в сільському господарстві, існуючу мотивацію праці та її облік на аграрних підприємствах. Також проаналізовано розмір заробітної плати працівників, що зайняті у різних галузях виробництва. Обґрунтована актуальність розвитку і удосконалення мотиваційної системи оплати праці та її ефективного обліку. Виділені основні чинники, що є найважливішими при створення ефективної мотиваційної системи на підприємстві. Виділені основні форми оплати праці, які б задовольнили потреби та інтереси працівників, що зайняті у сільському господарстві. У статті наголошено, що впровадження погодинної оплати праці на аграрних підприємствах дало б змогу підвищити заробіток працівників та привернути більшу кількість найманої праці. Запропоновані шляхи з вирішення існуючих проблем мотивації праці, обліку та їхнє удосконалення.
  • Ескіз
    Публікація
    Специфічні особливості олійно-жирової галузі як об'єктивна необхідність її державної підтримки
    (Тернопільський інститут агропромислового виробництва НААН України, 2013) Манойленко, Олександр Володимирович; Жадан, Тетяна Андріївна
    В статті розглянуто специфічні особливості олійно-жирової галузі України. Розкрито сутність особливостей: задоволення фізіологічних потреб людини в олії та жирах, комплексна переробка олійної сировини, залежність від сільського господарства, висока ресурсомісткість та концентрація виробництва, експортна орієнтація галузі. Обґрунтовано необхідність державної підтримки олійно-жирової галузі.
  • Ескіз
    Документ
    Проблеми інноваційної діяльності в сільському господарстві сучасної України
    (НТУ "ХПІ", 2015) Горбунов, Микола Петрович; Яценко, Ольга Миколаївна; Ажель, Т. О.
    У статті розглядається сутність інноваційного процесу в сільському господарстві сучасної України. Проаналізовано основні особливості даного процесу в сільськогосподарській сфері. Вивчаючи цю проблему було виокремлено основні перешкоди на шляху розвитку інноваційної діяльності в сільському господарстві. Для подолання наведених проблем в даній публікації запропоновані заходи, за допомогою яких можна активізувати інноваційний процес в сільському господарстві України та зробити вітчизняних товаровиробників більш конкурентоспроможними.