Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
16 результатів
Результати пошуку
Документ Інноваційні засоби формування англомовної комунікативної компетентності студентів технічних спеціальностей(Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2023) Карасьова, Олена В'ячеславівна; Коляда, Ірина ВалеріївнаПостановка проблеми. Актуальність дослідження цієї теми зумовлюється низкою чинників, серед яких провідне місце займає: глобалізація – англійська мова стає важливою у сфері техніки та науки. Знання англійської мови є необхідною умовою для успішної кар’єри у міжнародних компаніях, на наукових конференціях, при публікації наукових статей; недоліки традиційних методів – традиційні методи навчання англійської мови не завжди дають бажаного результату, не формують необхідних для спілкування в професійній сфері навичок; потреба в інноваціях – виникає потреба в розробці та впровадженні інноваційних методів; засобів; технологій для формування англомовної комунікатив-ної компетентності студентів технічних спеціальностей; переваги інноваційних засобів – інноваційні засоби роблять процес навчання більш цікавим, мотивованим, ефективним. Мета статті – визначити та охарактеризувати інноваційні засоби формування англомовної комунікативної компетентності студентів технічних спеціальностей. Матеріали і методи. Для досягнення мети дослідження було використано широкий спектр теоретичних методів, включаючи аналіз науково-методичної та психолого-педагогічної літератури, а також вивчення документації, пов’язаної з темою дослідження. Результати дослідження. Впровадження комунікативного методу навчання є важливим компонентом сучасної програми з іноземної мови для студентів технічних спеціальностей. Метою навчання іноземної мови є не лише професійне навчання чотирьох взаємопов’язаних видів мовної діяльності (читання, письмо, аудіювання та говоріння), але й розвиток здатності використовувати іноземну мову для вираження своїх думок.Під час навчання формування англомовної комунікативної компетентності студентів технічних спеціальностей полягає в тому, що в процесі навчання застосовувати інноваційні засоби, застосовуючи які студенти можуть самостійно вирішувати комунікативні завдання за допомогою іноземної мови, наприклад, моделюючи ситуації професійного спілкування або шукати рішення, читаючи наукову літературу. Щоб досягти цього, використовуються інноваційні засоби навчання та створюються стимули для формування англомовної комунікативної компетентності студентів технічних спеціальностей. Метою формування англомовної комунікативної компетентності студентів технічних спеціальностей є той чинник, щоб вони могли брати участь у мовленнєвих діяльностях. Мовленнєві навички безпосередньо пов’язані з «комунікативним» рівнем мислення. З цього погляду розумова сторона мовного вміння керує мовною діяльністю за допомогою моделей досвіду, почуттів, ситуацій і вихідних результатів. Таким чином, для вирішення комунікативних завдань необхідно розвивати мовні навички. Мовленнєві завдання повинні бути поставлені перед студентами протягом усього процесу розвитку їхнього мовного вміння. Крім того, необхідно, щоб мовні вправи були пов’язані з «мотиваційною і операційною активністю». Таким чином, навчання студентів немовних спеціальностей іншомовної мови є важливим завданням. Таким чином, курс іноземної мови передбачає комунікативну спрямованість і професійну орієнтацію під час навчання читання, говоріння, аудіювання та письма. Це створює багато проблем для викладачів, і лише комплексний підхід до навчання спілкуванню може вирішити ці проблеми, шляхом формування англомовної комунікативної компетентності студентів технічних спеціальностей, використовуючи інноваційні засоби навчання. Висновки. Сучасні інноваційні засоби, безсумнівно, мають величезний потенціал для навчання. З огляду на три фактори: терміни, пов’язані з навчанням іноземних мов у технічних навчальних закладах; по-друге, вимоги, пов’язані з навчанням іноземних мов у немовних навчальних закладах (формування англомовної комунікативної компетентності студентів технічних спеціальностей), і по-третє, тенденції до змішаного навчання. Використання сучасних інноваційних засобів навчання є актуальним, перспективним і може бути корисним на етапі формування лексико-граматичних навичок.Документ Дослідження методичних підходів до формування цін на інтелектуальну власність(Український державний університет науки і технологій, 2024) Мирошник, Т. В.; Кобєлєва, Тетяна ОлександрівнаДля виведення концепції бренду університету проаналізовано різні підходи до розуміння бренду: фізіологічний, психологічний та маркетинговий. Процес формування бренду університету пропонується здійснювати в кілька етапів, які детально описано в доповіді.Документ The Formation of Ukrainian Terminological Lexicon in the Sphere of Physical Research(2020) Rozhko, D.; Sharonova, N.The scientific novelty of the work is that it is the first time in Ukrainian linguistics that the UPT (Ukrainian physical terminology) has been studied in a diachronic aspect. This allows us to take a closer look at the initial periods of its formation and development, as well as to trace the functioning of Ukrainian physical terms created in the second half of the nineteenth and first third of the twentieth centuries. The scientific material also introduces term material from poorly researched sources that have not yet been the subject of special linguistic analysis.Документ Philosophical-Psychological, Pedagogical-Managerial Aspects of "Qualitative" Formation of Future Specialists of All Levels of Training and Specialties in the Conditions of Technical University(Shiny World Corporation, Canada, 2022) Ihnatiuk, O. A.; Kostyria, I. V.; Koss, A. M.The study is devoted to such topical issues in the theory and methodology of education and pedagogy of higher education as the training of future leaders, namely the formation and development of leadership qualities of students in technical universities. On the topic of the study, the authors analyzed the literature of leading scientists in the field of philosophy, psychology and pedagogy, identified features of the formation of leadership in the student environment. The study reveals the seven most important criteria that form the core of the personality of the future specialist leader. The use of these seven criteria of personality development of the future specialist in technical universities requires a combination and adaptation of traditional approaches to education and the latest pedagogical technologies. This is aimed not just at introducing certain forms and methods of work into the educational process, but at creating a specially organized professional environment in which future professionals have opportunities for professional and personal growth through conscious change and transformation of both the environment and themselves. In the process of personal change, the student's historical "I" is as close as possible to his logical "I" and is held by the latter with the help of Onto In-Se. This is how the future specialist acquires leadership qualities, first of all: cognitive, communicative, organizational, moral and volitional and reflexive skills. It is established that through the development of conceptual and creative thinking of the student it is possible to influence the formation of his critical "I" as a necessary attribute of leadership: the ability to listen and hear, understand and act.Документ Стратегічні напрями розвитку регіонального інноваційного промислового кластеру(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Міщенко, Володимир Акимович; Фадєєв, В. А.Обґрунтована доцільність застосування кластерної стратегії для відродження національного виробництва в цілому й, зокрема, промислового. Розглянуто різні підходи в наукових публікаціях щодо поняття кластеру та представлено авторське актуалізоване визначення інноваційного регіонального промислового кластеру. Визначені особливості інституційного середовища та можливості державного впливу на розвиток міжгалузевої кооперації в умовах застосування кластерної політики. Зазначено, що в умовах кластерізації економіки ці процеси в країні повинні бути частиною стратегії регіонального розвитку. В сучасній світовій економіці кластери стали однією з найбільш ефективних форм інтеграції виробничого, наукового, навчального, фінансового та інтелектуального капіталу, що забезпечує формування та ефективний розвиток конкурентних переваг регіонів. Визначені функції й напрямки діяльності інституту регіональної кластерної політики та перспективи розвитку кластеризації на період до 2027 року.Публікація Дослідження сутності поняття "стимулювання"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Гуцан, Олександр Миколайович; Кучинський, Володимир АнатолійовичУ представленій статті здійснено наукометричну систематизацію існуючих теоретичних визначень до поняття "стимулювання" в сучасних мінливих умовах ринкової економіки України. У статті систематизовано широкий спектр понять "стимулювання". Також надано стислий агрегаційний опис сутності виділених напрямків дослідження поняття "стимулювання". Виділено, що на сьогодні, з авторської точки зору, можливо виокремити наступні підходи до розуміння та вивчення сутності поняття "стимулювання": в залежності від основи стимулюючого впливу, фокусуванні на рівні досягнення цілей, в залежності від бази спонукаючих дій, в залежності від виділення економічної основи стимулювання, в залежності від рівня суб'єкта стимулювання, що розглядається. Інформаційно-методичною базою проведеного дослідження стали наукові напрацювання як провідних вітчизняних науковців так і загальновідомих закордонних дослідників. Використання в статті таких наукових підходів як систематизація, порівняння та аналіз дозволили виявити як наявні позитивні аспекти так і певні негативні сторони систематизованих понять та виділити певні субкритерії класифікації в рамках кожного з означених вище підходів. Стале функціонування системи стимулювання підприємства, у сучасних умовах, є більш доцільним та ефективним за умови детального вивчення та прикладного застосування здобутків науки через їх комбінаційне та адаптивне застосування для кожного підприємства. Саме це надає можливість оптимально сформувати систему стимулювання яка б відповідала цілям як працівників так і підприємства.Документ Correlation between self-assessment and self-confidence of students of technical institutions of higher education and methods of their activatio(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Romanovskyi, O. G.; Hura, Tetiana; Mykhailychenko, ValentynaThe essence of the definitions of “self-assessment” and “self-confidence” of the individual and their correlation is considered. The sources of self-assessment formation are indicated. The generalized conclusion of scientists is given, the essence of which is that the success, as well as the failure of a student of a technical institution of higher education is the result of high or low self-assessment. According to the results of the research, the urgency of the problem of forming an adequate self-assessment and increasing students' selfconfidence in the process of studying at TIHE is emphasized. The mechanisms of their activation are revealed, namely, self-knowledge, self-control, self-regulation and selfprogramming. Special attention is paid to the role of innovative technologies: creating situations of success in the learning process and training. The key components of the method of behaviour rehearsal are considered, which are modelling, instruction and reinforcement.Документ Державна політика України щодо формування та використання соціального потенціалу в умовах Covid-19: quo vadis?(Видавничий дім "Гельветика", 2020) Помаза-Пономаренко, А. Л.; Грень, Лариса МиколаївнаОстанні події засвідчили, що реалізація прав людини й громадянина може відбуватися за різних сценаріїв, які постійно уточнюються державами через поширення вірусу COVID-19. Ці заходи державної політики мають суттєве значення для формування рівня міграції та добробуту громадян, стану освітнього процесу в країні тощо. Усе це свідчить про актуальність наукового дослідження. Метою статті є комплексне дослідження державної політики України щодо формування та використання соціального потенціалу в умовах поширення вірусу COVID-19. В умовах невизначеності світової соціально-економічної кризи й розвитку ковідної пандемії складно робити точні оцінки «міграційних» та «освітніх» наслідків щодо формування та використання соціального потенціалу. Проте деякі наслідки на міжнародному й загальноукраїнському рівнях вже певною мірою окреслюються досить виразно. Безперечно, що в короткостроковому періоді розвиток євроінтеграційного партнерства у сфері міграції набуде прагматичніших меж, але міграційні потоки відновляться, ймовірно, змінивши свою форму. На наш погляд, можливі такі її вияви: збільшиться кількість тіньових трудових відносин; менше будуть дотримуватися права людини й стандарти охорони праці; зросте рівень незаконної торгівлі людьми й інше. Негативні наслідки від таких змін поки складно оцінити. Однак в Україні в середньостроковому періоді (3–4 роки) можна очікувати реалізації таких сценаріїв, що прямо залежать від соціально-економічних заходів державної політики, що вживаються урядом в короткостроковому періоді: 1) оптимістичного; 2) песимістичного. Визначено оптимістичний і песимістичний сценарії державної політики України щодо формування та реалізації соціального потенціалу в умовах поширення вірусу COVID-19. Обґрунтовано заходи за оптимістичного сценарію в освітній і міграційній сферах, що передбачають: акцентування уваги на потребі й підготовці кадрів інноваційних професій і кваліфікованих робітників, надання актуальних знань, у тому числі в дистанційній формі, надання підтримки малому й середньому бізнесу тощо. Доведена парадигмальність міграційних процесів, що вимагає застосування синергетичного підходу. Він покликаний забезпечити трансформацію негативних тенденцій у міграційній сфері, що можуть посилюватися за песимістичного сценарію.Документ Forming of communicative competence of future managers(Ассоциация открытой дипломатии, Грузия, 2018) Solodovnyk (Solodovnik) Tatyana O.; Sereda, Nataliia V.; Petrusheva, O.В тезисах рассмотрена педагогическая технология формирования коммуникативной компетентности будущих менеджеров.Документ Формування лідерської позиції майбутніх інженерів у вищих технічних навчальних закладах(НТУ "ХПІ", 2018) Костиря, Ірина ВалентинівнаДисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 "Теорія та методика виховання". Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", Харків, Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, Вінниця, 2018. Дослідження присвячене таким актуальним у теорії і методиці виховання та педагогіці вищої школи питанням, як підготовка майбутніх інженерів-лідерів, а саме – питанням формування і розвитку лідерської позиції майбутніх інженерів в освітньому процесі закладів вищої технічної освіти. За темою дослідження автором проведено аналіз літератури провідних вітчизняних і зарубіжних учених у сфері педагогіки та психології, виявлено особливості формування лідерства в студентському середовищі та педагогічні умови формування й розвитку лідерської позиції майбутніх інженерів у закладах вищої технічної освіти. У дослідженні розкрито сутність поняття «лідерська позиція майбутнього інженера», яке визначається як особистісне утворення, що включає в себе усвідомлення майбутнім інженером готовності до виконання ролі лідера та здатності до організаційного впливу на виробничий колектив. Встановлено, що лідерська позиція майбутнього інженера ґрунтується на його лідерському потенціалі та формується у процесі засвоєння лідерської ролі в різних життєвих ситуаціях, включаючи умови професійної інженерної сфери. Лідерська позиція не є тотожною лідерському потенціалу або наявним лідерським здібностям, натомість вона формується на їх підґрунті саме в процесі успішної лідерської діяльності, що включає в себе здійснення організаційних та установчих дій у процесі роботи з групою послідовників, при цьому особистість майбутнього інженера поступово звільняється від впливу зовнішнього середовища, що дозволяє їй свідомо змінювати як середовище, так і саму себе, набуваючи лідерські якості, передусім: організаційні, комунікативні, когнітивні, морально-вольові та рефлексивні уміння. Лідерська позиція вимагає цілісного підходу при своєму розгляді, вона не може зводитися до набору окремих якостей і ознак й повинна розглядатися в аспекті особистості в цілому. Також доведено, що лідерська позиція проявляється через лідерську поведінку і діяльність, вона зумовлюється системою цінностей, ідеалів, відображаючи характер потреб, мотивів і переконань особистості. Тому до наукової новизни належить і подальший розвиток структури лідерської позиції, яка складається з мотиваційно-ціннісного, когнітивного, діяльнісного та особистісного компонентів. На підставі теоретичного обґрунтування дослідженої проблеми та результатів констатувального етапу експерименту обґрунтовано єдиний комплекс взаємопов'язаних між собою педагогічних умов формування лідерської позиції у студентів закладів вищої технічної освіти, а саме: - залучення студентів у практичну самостійну діяльність, що передбачає застосування організаційних, комунікативних, когнітивних, рефлексивних умінь та зумовлює прояв їх лідерської позиції; - моделювання професійно-орієнтованих завдань, які вимагають від майбутніх інженерів вибору оптимальних способів лідерського впливу в ситуаціях діалогічної та групової взаємодії; - виховання ціннісного ставлення майбутніх інженерів до лідерської позиції під час позааудиторної та аудиторної роботи. На підставі цього розроблено модель реалізації педагогічних умов формування лідерської позиції майбутніх інженерів, яке охоплює насамперед формування практичних лідерських навичок, особистісні зміни, зміну самооцінки, формування здатності до лідерського впливу та ефективної взаємодії з послідовниками і здатності до всебічного аналізу різноманітних виробничих ситуацій з позиції лідера, усвідомлення майбутніми інженерами унікальної цінності своєї лідерської позиції для досягнення життєвого та професійного успіху та виникнення у них мотивації до розвитку лідерської позиції. Щодо реалізації першої педагогічної умови формування лідерської позиції відзначається, що практична, самостійна діяльність із колективом інших людей дозволяє майбутньому інженеру розвинути організаційні навички, відчути відповідальність за інших та сформувати позицію відповідального лідера. Ця робота також стимулює у студентів креативність у процесі вирішення нестандартних завдань та підсилює усвідомлення важливості лідерської позиції для вирішення групових проблем. Самостійна робота також створює унікальні умови для прояву ініціативи та дає можливість студентові проявити власний підхід до вирішення завдань, що є найбільш адекватним його особистості, та сприятиме саморозкриттю. У дослідженні акцентується на тому, що найважливішою особливістю самостійної роботи майбутнього інженера є свідома зміна самого себе, у процесі якої активно відбувається набуття лідерських якостей, насамперед когнітивних та морально-вольових. Друга педагогічна умова формування лідерської позиції – моделювання проблемних ситуацій – передбачає набуття студентами технічних спеціальностей досвіду лідера як реального фахівця, оцінки власних можливостей у розв'язанні проблемних ситуацій та проявлення особистісних якостей лідера, що зумовлюються лідерською позицією майбутнього інженера. Найбільш відповідним для застосування автор вважає соціальний тип моделей, аргументуючи тим, що цей тип моделей реалізується через групові розігрування проблемних ситуацій, які мають певний професійно значущий контекст, і всі учасники соціального моделювання отримують для себе цінний досвід групової взаємодії, під час якої стимулюються прояви лідерських якостей майбутніх інженерів, мотивація до досягнення спільної мети та успіху. Кожен учасник цього моделювання має змогу виконувати різноманітні соціальні ролі, насамперед, роль лідера групи. В рамках моделювання професійно-орієнтованих ситуацій автор вважає найбільш доцільним використовувати такі методи активного навчання як: метод моделювання ситуацій; метод ділових та рольових ігор; метод аналізу конкретних ситуацій. Особливе значення в процесі застосування моделювання має суб'єктивний досвід студентів. Використовуючи свій досвід у процесі роботи над проектним або соціальним моделюванням, студенти розкриваються в особистісному плані, стають більш сприйнятливими до професійних та особистісних змін. Розробляючи третю педагогічну умову формування лідерської позиції, доводиться, що саме усвідомлення важливості лідерської позиції для досягнення професійного та особистісного успіху майбутнього інженера є однією з ключових умов її формування, доки майбутній фахівець інженерного профілю не усвідомить, навіщо йому рухатися у напрямку розвитку лідерської позиції, яку цінність для нього має лідерська позиція, його розвиток у цьому напрямку буде малоефективним. При вихованні ціннісного ставлення до лідерської позиції в позаудиторній та аудиторній роботі найбільш важливими автор вважає такі напрями: - усвідомлення майбутнім інженером значення лідерської позиції для гармонійної соціальної взаємодії в процесі реалізації професійних завдань; - розвиток ціннісного ставлення до групових інтересів у професійній сфері; - розуміння майбутнім інженером можливостей, що відкриває лідерська позиція у розвитку його кар`єри та професійної успішності; - виникнення у майбутнього інженера спрямованості на досягнення успіху, позитивного ставлення та вмотивованості до формування лідерської позиції; - усвідомлення морального змісту та моральних колізій у діяльності інженера зі сформованою лідерською позицією. Найбільш сприятливими для поглиблення розуміння майбутніми інженерами важливості лідерської позиції в аспекті особистісного, професійного та суспільного розвитку автор вважає такі інструменти реалізації третьої педагогічної умови, як: лекції проблемного викладу, бесіди, метод прикладу, педагогічної вимоги, громадської думки, вправляння, привчання, доручення, стимулювання та коригування, змагання. Уточнено критерії сформованості лідерської позиції у студентів закладів вищої технічної освіти, а саме: мотиваційно-ціннісного, пізнавально-поведінкового, особистісно-рефлексивного, та відповідних показників, за якими визначались ефективність й результативність педагогічних умов щодо формування і розвитку лідерської позиції. Практичне значення дослідження полягає в експериментальній перевірці запропонованих педагогічних умов формування лідерської позиції у майбутніх інженерів. До експерименту було залучено 388 респондентів із чотирьох закладів вищої технічної освіти міста Харкова. Зафіксована позитивна динаміка за рівнем сформованості лідерської позиції довела дієвість реалізації авторських педагогічних умов та можливість їх широкого використання для розвитку лідерської позиції майбутніх інженерів, що свідчить про досягнення мети дослідження та доведення її гіпотези. У дослідженні висвітлено роль психолого-педагогічної діагностики як системи безперервного спостереження, вимірювання, контролю, корекції і проектування професійно-значущих лідерських якостей майбутніх інженерів. Водночас підкреслюється необхідність для формування лідерської позиції майбутніх інженерів трьох взаємопов’язаних між собою обов'язкових складових: управлінської і психолого-педагогічної підготовки, обов'язкової управлінської практики та виховного характеру навчання. При цьому визначено, що виховний характер навчання особливо ефективно позначається на розвитку лідерської позиції студентів, якщо вони залучаються до різноманітних видів позааудиторної діяльності, яка сприяє особистісному зростанню майбутнього інженера-лідера. Як приклад інноваційної педагогічної технології з формування та розвитку лідерської позиції у дослідженні наведено розроблену автором програму спецкурсу «Підготовка студентів до самостійної роботи вихователями в дитячому оздоровчому таборі» для формування лідерської позиції у студентів закладів вищої технічної освіти у позааудиторній діяльності. Автором розроблено методичні рекомендації до організації освітньої роботи з теми «Формування лідерської позиції майбутнього інженера» для науково-педагогічних співробітників, які викладають дисципліни психолого-педагогічного циклу, що має практичне значення. Педагогічні умови, запропоновані в дослідженні, розроблялись з урахуванням їх значущої ролі в сучасній педагогіці як інструменту поєднання й адаптації традиційних підходів до виховання і навчання та новітніх педагогічних технологій, що спрямовано не просто на введення певних форм та методів роботи у освітній процес, а на створення особливо організованого професійного середовища, в якому майбутні інженери мають можливості для професійного й особистісного зростання шляхом свідомих змін та перетворення як оточуючого середовища, так і самих себе, набуваючи при цьому лідерських якостей, насамперед: когнітивних, комунікативних, організаційних, морально-вольових і рефлексивних умінь, формуючи власну лідерську позицію.