Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
11 результатів
Результати пошуку
Документ Генератор потужних високочастотних пакетних імпульсів струму для живлення ультразвукових електромагнітно-акустичних перетворювачів(Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2019) Салам, Буссі ЕП. Мішел Кассаблі; Сучков, Григорий Михайлович; Плєснецов, Сергій Юрійович; Мигущенко, Руслан Павлович; Кропачек, Ольга Юріївна; Плєснецов, Юрій ОлександровичПідвищити чутливість електромагнітно – акустичних перетворювачів можливо трьома основними методами: збільшення індукції поляризуючого магнітного поля; збільшення сили високочастотного струму в котушці індуктивності перетворювача; використанням сучасних методів обробки збуджених та прийнятих з виробу інформаційних пакетних імпульсів. Збільшення індукції магнітного поля перетворювача обмежено можливостями сучасних потужних постійних магнітів. Окрім того виникають великі складнощі при контролі феромагнітних об’єктів контролю, обумовлених великою силою протягування та налипанням окалини до перетворювача. Використання сучасних методів обробки значно ускладнює і здорожчує прилад електромагнітно-акустичного контролю. З вибраних методів підвищення чутливості найбільш прийнятне шляхом збільшення потужності високочастотних генераторів струму живлення при умові збудження пакетних імпульсів. Процес живлення перетворювача виконується в два етапи. Збуджуються потужні високочастотніімпульси струму типу «меандр», що забезпечує роботу вихідних транзисторів в ключовому режимі. Виділення потужного синусоїдального високочастотного пакетного імпульсу струму виконується безпосередньо на електромагнітно – акустичному перетворювачі, елементи якого включені в резонансний контур з малою добротністю. На основі транзисторів, включених за двотактною схемою в ключовому режимі створена малогабаритна конструкція генератора, який збуджує в електромагнітно-акустичному перетворювачі піковий струм до 800 А та напругу на перетворювачі до 3 кВ в діапазоні частот 0,3…8 МГц. Експериментально встановлено, що нова конструкція ГЗІ дала можливість підвищити амплітуду імпульсів відбитих від плоскодонної моделі дефекту діаметром 2 мм по відношенню до амплітуди завад більше ніж в 2 рази.Документ Визначення витрат потужності ДВЗ автомобіля на привід навісного обладнання(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Сергієнко, Микола Єгорович; Пастущина, Марія Ігорівна; Косарєв, Олександр ВладиславовичРозглянуто витрати потужності ДВЗ на навісне обладнання для підвищення ефективної енергії двигуна внутрішнього згорання та автомобіля з метою покращення тягово-динамічних показників та паливної економічності при розгоні, сталій швидкості руху, гальмуванні в різних умовах експлуатації. Запропоновано варіант удосконалення конструкції автомобіля шляхом впровадження системи керування споживанням енергії додатковим обладнанням в залежності від режимів руху автомобіля. Завдяки управлінню потоками потужності двигуна внутрішнього згорання, мінімізації споживання енергії накопичувача або перетворювача та самого автомобіля на роботу додаткового обладнання забезпечується збільшення ефективної потужності двигуна. Розглянуто такі допоміжні агрегати як водяний насос системи охолодження, привід компресора системи кондиціювання повітря салону автомобіля, вентилятор системи охолодження, насос гідропідсилювача керма рульового управління та генератора автомобіля. Проаналізовано вплив на вихідну потужність двигуна внутрішнього згорання кожного з перерахованих пристроїв і в кінцевому випадку визначено наскільки можливо підвищення потужності на привід ведучих коліс автомобіля. При розгоні витрати потужності двигуна на приводи навісного обладнання необхідно зменшувати до мінімуму, при гальмуванні – збільшувати до максимуму використовуючи кінетичну енергію автомобіля на привід цього обладнання, а при сталому руху – в залежності від параметрів регулювання і стану систем та агрегатів. Витрати потужності визначаються частотою обертання і регульованим параметром вузла. В роботі з’ясовано залежності витрат потужності наведеного навісного обладнання від обертів колінчастого валу двигуна внутрішнього згорання автомобіля, а для генератора і от струму збудження. На підставі теоретичних і експериментальних досліджень зроблені висновки щодо можливості оптимізації витрат потужності при експлуатації автомобіля. Найбільша ефективність досягається в умовах міста. Розроблено методику визначення витрат потужності для кожного приводу допоміжного обладнання, що є дуже важливим для врахуванні цих витрат при розрахунках тягово-динамічних, паливно-економічних характеристик автомобілів і створенні системи керування. Задані умови зміни витрат потужності на привід допоміжних агрегатів в залежності від зміни прискорення автомобіля. Підрахована сумарна витрата енергії ДВЗ для автомобіля класу 2 із урахуванням прийнятих основних навісних споживачів автомобіля.Документ Щодо використання допоміжної силової установки в складі бронетранспортера БТР-4Е(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Фолунін, С. О.; Мормило, Яков Михайлович; Зарянов, В. А.; Золотуха, В. М.; Бондарь, О. І.При експлуатації легко броньованої техніки (бронетранспортерів) досить тривалий період її експлуатації проходить в режимі роботи основного двигуна на холостому ходу, при мінімально стійкій частоті обертання колінчастого валу, з метою забезпечення споживачів техніки, асаме засобів зв’язку, озброєння, освітлення, життєзабезпечення та інших споживачів, електричним струмом, джерелом якого є генератор основного двигуна або акумуляторні батареї. Для безмовного забезпечення пуску основного двигуна, збереження його ресурсу та виключення розрядження акумуляторних батарей, особливо при низьких температурах навколишнього середовища, проведено роботи щодо оснащення бронетранспортеру БТР-4Е допоміжною силовою установкою (енергоагрегатом). З метою підтвердження теоретичних розрахунків та прийнятих конструктивних рішень проведено декілька етапі випробувань та досліджень функціонування енергоагрегату в складі бронетранспортеру БТР-4Е в літній (при температурі навколишнього середовища вище +50 С) та в зимовий (при температурі навколишнього середовища нижче +50С) періоди його експлуатації. На першому етапі випробувань підтверджена можливість отримання максимальної потужності генератора енергоагрегату та підтримування її величини для забезпечення роботи електрообладнання бронетранспортеру. На другому етапі підтверджена можливість забезпечення живлення електричним струмом електрообладнання бронетранспортеру (системи керування вогнем, засобів зв’язку, освітлення та життєзабезпечення), а також забезпечення заряджання акумуляторних батарей бронетранспортеру на протязі шести часового режиму роботи енергоагрегату. В таблицях статті наведено результати випробувань. На підставі отриманих результатів випробувань, а також з урахуванням подальшого вдосконалення допоміжної силової установки та розробки конкурентоспроможних зразків легко броньованої техніки було надано рекомендації, щодо напрямку майбутніх робіт з метою збільшення ефективної потужності і зниження масогабаритних показників енергоагрегатів.Документ Приближенный расчет основных характеристик плазмы при воздушном электрическом взрыве металлического проводника(НТУ "ХПИ", 2017) Баранов, Михаил Иванович; Рудаков, Сергей ВалерьевичПриведены результаты приближенного расчета максимальных значений температуры Tm, давления Pm и скорости vm распространения ударной волны в «металлической плазме», образующейся при воздушном электрическом взрыве (ЭВ) тонкого металлического проводника под воздействием большого импульсного тока (БИТ). Показано, что при ЭВ в атмосферном воздухе тонкого медного проводника в разрядной цепи высоковольтного генератора БИТ микросекундного временного диапазона максимальные значения температуры Tm, давления Pm и скорости vm в локальной зоне ее взрыва могут достигать соответственно нескольких десятков тысяч градусов Кельвина, сотен технических атмосфер и тысяч метров в секунду. Сформулированы возможные пути получения в разрядной цепи мощной конденсаторной батареи высоковольтного генератора БИТ «рекордных» значений температуры Tm, давления Pm и скорости vm.Документ Рекомендации по компоновке и выбору основного энергетического оборудования теплоутилизационных электрических станций блочно-модульного исполнения(Одеський національний політехнічний університет, 2017) Шевченко, Валентина Владимировна; Минко, Александр Николаевич; Потоцкий, Дмитрий ВасильевичПоказано, что в условиях мирового энергетического кризиса перспективны источники электроэнергии блочно-модульного исполнения малой и средней мощности, что их применение позволит снизить потери при передаче электроэнергии, положительно повлияет на экологию. Проведен комплексный подбор турбины, цилиндрического редуктора и генератора. После сравнения генераторов разного типа сделан вывод о целесообразности использования асинхронизированных турбогенераторов.Документ Визначення оптимальної кількості полюсів статора TFM в генераторному режимі роботи(Одеський національний політехнічний університет, 2017) Єгоров, Андрій Володимирович; Маслєнніков, Андрій Михайлович; Дунєв, Олексій Олександрович; Ляйдхольд, Роберто; Штаманн, МаріоПредставлена 3D модель TFM генератора і результати чисельно-польового розрахунку в програмі Ansys Maxwell, на базі яких створена методика розрахунку, яка дозволяє визначити оптимальну кількість витків котушки та полюсів на статорі. Отримано рівняння залежності індуктивності котушки й магнітної індукції в осерді статора від кількості полюсів статора, завдяки яким є змога провести аналітичний розрахунок.Документ Машинно-трансформаторний агрегат для вітроенергетичних установок(НТУ "ХПІ", 2016) Панченко, Віктор Іванович; Ципленков, Дмитро Володимирович; Гребенюк, Андрій Миколайович; Кириченко, Марина Сергіївна; Бобров, Олексій ВолодимировичВ роботі запропонована нова конструкція індукторної електричної машини, яка в технічній літературі називається – машинно-трансформаторним агрегатом (МТА). Для такого агрегату отримано співвідношення для визначення розрахункової потужності. На конкретному прикладі показано, що при однакових габаритах розрахункова потужність МТА може перевищувати таку для звичайних синхронних машин. Конструкція МТА дозволяє розмістити котушки обмотки статора на деякій відстані від рухомих елементів машини, а саме, у закритій ємності, заповненій електро-ізоляційною рідиною. Це дасть змогу збільшити потужність за рахунок більш ефективного охолодження обмотки, а також підвищити вихідну напругу МТА як генератора до рівня 35 кВ і більше.Документ Повышение эффективности ветровых энергетических установок(НТУ "ХПИ", 2014) Соколовский, Юлий Борисович; Соколовский, Александр Юльевич; Лимонов, Леонид ГригорьевичСреди возобновляемых источников энергии важное место занимает энергия ветрового потока, которая может быть утилизирована и доступна практически в любом регионе Земли. В статье рассмотрены особенности двух основных типов конструкции ветровых энергетических установок. Приведены варианты таких установок оригинальной конструкции, разработанные с участием авторов.Документ Оценка неопределенности результатов аттестации генератора микросекундных импульсных помех большой энергии(НТУ "ХПИ", 2008) Князев, Владимир Владимирович; Сафнюк, Галина ЮрьевнаКратко рассмотрено устройство установки, приведена схема аттестации генератора. Представлено модельное уравнение измерения, которое является необходимым условием составления бюджета неопределенности. Реализована методика оценки неопределенности результатов аттестации.Документ Повышение надежности работы генератора импульсов тока искусственной молнии(НТУ "ХПИ", 2010) Недзельский, Олег Саввич; Петков, Александр Александрович; Пличко, Андрей Валерьевич; Понуждаева, Елена ГеннадьевнаВ статье представлены результаты анализа переходных процессов в схеме генератора полного импульса тока искусственной молнии в наиболее опасных аварийных режимах работы. Описана функциональная схема комплекса защиты, позволяющего избежать опасных последствий аварийных режимов.