Кафедри
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/35393
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Внесок Віктора Данилевського в музейництво та культуру Харківщини. До 125-річчя з дня народження(Видавнича група "Наукові перспективи", 2023) Журило, Дмитро Юрійович; Фрадкіна, Наталя ВолодимирівнаРеволюція 1917 року призвела не тільки до зміни влади. Гігантська кількість матеріальних цінностей змінила своїх власників. Це стосувалося як приватної власності, так і, здавалося б, непорушних величин – суспільного надбання. У статті наведено долю експонатів гірничої виставки З'їздів гірничопро мисловців півдня Росії. З'їзд гірничопромисловців півдня Росії - могутня громадська організація, що об'єднувала до революції зусилля ділових людей величезного регіону: від Донецького кряжу і Війська Донського до Херсонської та Харківської губерній, промисловців Уралу, Слов'яно-сербського повіту. Це була не просто громадська організація, а це був найпотужніший трест, інструмент політики, що оперував багатомільйонними грошовими коштами, горами вугілля, штабелями чавунних чушок, горами залізної і марганцевої руди, сотнями кілометрів рейок і прокату, десятками морських суден, сотнями паровозів і тисячами залізничних вагонів, що забезпечував роботою до мільйона чоловік. Займалася організація і просвітницькою роботою. З її участю було відкрито Харківський технологічний інститут, Катеринославський гірничий інститут, кілька штейгерських училищ. З'їзд гірничопромисловців Півдня Росії випускав власний технічний журнал, займався благодійністю та благоустроїм міст Харкова, Маріуполя, Алчевська. Гірничопромисловий музей було відкрито в будівлі З'їзду гірничо промисловців півдня Росії (вул. Сумська, 18), в 1912 р. В той час він займав 6 залів: кам'яно-вугільний, антрацитовий, нафтовий, рудний, металургійний, зал кераміки, флюсів та цементу. Крім того, в музеї зберігалися різні карти Геологічного комітету. Вхід до музею був вільним, без оплати. Нова влада не змогла прийти до рішення, як же потрібно використовувати фонди музею. Його - то намагалися передати різним організаціям, то розформувати. Незважаючи на унікальні колекції, музей постійно ущільнювали, віднімаючи у нього виставкові зали. Незважаючи на те, що гірничий інженер Едуард Карлович Фукс, професійно допоміг описати колекцію музею, використовувати музей в повному обсязі влада не поспішала. На базі повністю знищеного гірничопромислового музею було згодом організовано український технічний музей в Харкові, в становленні якого брав участь видатний вчений і педагог Віктор Данилевський. Завдяки роботі співробітників музею, до середини 1930-х років український технічний музей став помітним культурним осередком України.Документ Коротка історія становлення металургійного факультету Харківського політехнічного інституту(Громадська наукова організація "Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління", 2023) Журило, Дмитро Юрійович; Кабачек, Володимир ВікторовичМетою статті є необхідність висвітлити основні причини появи та діяльності металургійного факультету Харківського політехнічного інституту. На жаль, історія факультету практично не отримала освітлення в чисельних роботах істориків техніки. Величезні добутки видатних науковців, педагогів, організаторів науки заслуженого відзначення у нащадків не отримали. Кропітка праця по організації нового напрямку підготовки інженерів в країні, яка отримала чималі втрати у роки Першої світової та Громадянської війн, при жорстокій централізації керівництва, часто не завдяки, а супротив рішенням чиновників, - це граничило з подвигом. Ситуація ускладнювалася Постановою «Про підготовку технічних кадрів для народного господарства Союзу РСР». Для збільшення пропускної спроможності вищих навчальних закладів вводилися безперервний робочий тиждень і навчальний рік, проводився весняний набір студентів. Для студентів запроваджувалася безперервна виробнича практика на заводах і підприємствах. У зв'язку з вузькою спеціалізацією термін навчання в інститутах визначався в чотири роки. Підготовити якісного спеціаліста за такий час було занадто складно. Індустріалізація, яка стрімко набувала обертів в той час, затверджені п’ятирічні плани розвитку країни, грандіозні будівництва того часу, відкриті чисельні підприємства вимагали не лише великої кількості робочих рук, а й спеціалістів – інженерів. Вакансії інженерних посад на виробництві налічувалися тисячами. Причому, була потреба не просто в інженерах, а в керівниках виробництва, озброєних необхідним знаннями, які мали хист до подальшого навчання, підвищення своєї кваліфікації, могли не лише керувати, а й винаходити нові методи, способи та варіанти проведення досліджень, будівлі різноманітних споруд, розуміли різні технології виготовлення продукції. Треба було, не зменшуючи випуск інженерів по традиційним спеціальностям та спеціалізаціям, готувати інженерів у відповідності до вимог виробництва, для роботи у науково-дослідних інститутах, озброюючи випускників новими знаннями, які поповнювалися чи не щодня. Але задачу організації факультету було успішно розв’язано.Таким чином, авторами зроблено спробу описати організацію та становлення металургійного факультету, пригадати його засновників та керівників, визначити основні віхи його розвитку.Документ Роль лабораторного практикуму при навчанні фізики в технічному університеті(Національний університет "Чернігівський колегіум" ім. Т. Г. Шевченка, 2019) Любченко, Олена Анатоліївна; Дьяконенко, Ніна Леонідівна; Водоріз, Ольга СтаніславівнаСтаття присвячена дослідженню ролі та місця лабораторного практикуму в процесі вивчення курсу фізики в закладах вищої освіти. Розглядаються причини того, що лабораторні роботи повинні займати і займають важливе місце в підготовці майбутніх фахівців різних спеціальностей, яких готують у технічному університеті. Аналізується той стан, в якому знаходиться як шкільна, так і університетська підготовка з фізики в наш час, формулюються деякі завдання, які повинні вирішуватись і на етапі профорієнтаційної роботи, і під час навчання в університеті. Автори мають мету розглянути роль лабораторного практикуму при вивченні фізики, проаналізувати загальні підходи і запропонувати своє бачення використання лабораторних робіт для підвищення ефективності засвоєння програмного матеріалу. Розглядаються основні задачі, які може вирішити лабораторний практикум, його основні завдання та методики. Показано, що робота в лабораторному практикумі сприяє формуванню творчого, креативного мислення, є стимулюючим фактором на шляху надбання знань і навичок, що є необхідними у подальшій професійній діяльності. Автори досліджують методи організації лабораторних занять з метою досягнення їх максимальної ефективності в навчальному процесі викладання фізики. Розкрита роль лабораторного практикуму як дієвого засобу формування критичного мислення. Показано, що практична експериментальна робота в групах дає можливість у ході колективної діяльності провести обговорення проблеми, здійснити пошук експериментальних підходів, провести експеримент та критично осмислити отримані результати, інтерпретувати їх і зробити узагальнення. Приділена увага застосуванню комп’ютерів у лабораторних комплексах, проаналізована доцільність їх використання та визначені ті задачі, в яких їх треба застосовувати. На основі аналізу зроблені висновки щодо місця лабораторних занять у курсі фізики, їх ролі в формуванні інтересу студентів до лекційного матеріалу та допомоги в його розумінні.Документ Становлення металургійної освіти в Україні у європейському освітньому контексті(Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2014) Журило, Алла Григорівна; Журило, Дмитро ЮрійовичУ статті наведено дані про початок металургійної освіти в Україні. Пояснюються причини відкриття Харківського технологічного інституту з урахуванням розвитку промисловості в ХІХ ст. Зроблено деякі висновки щодо розвитку металургійної освіти в Україні. Наприкінці розглянуто різні проблеми розвитку освіти, які стосуються переважно ливарної справи.Документ Діяльність видатних хіміків Харківського політехнічного інституту (на прикладі доробку В. І. Литвиненка)(НТУ "ХПІ", 2018) Близнюк, Маріанна ЮріївнаНаукові розробки інституту впроваджувалися на нових фармацевтичних підприємствах. Свідченням інтенсивного розвитку наукових досліджень є захист авторських посвідчень на винаходи та захист докторських та кандидатських дисертацій.Документ Основні результати наукових досліджень УНДХФІ у 30-40 рр. в ХХ ст.(НТУ "ХПІ", 2017) Близнюк, Маріанна ЮріївнаПротягом діяльності Українського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту, який є попередником сучасного Державного наукового центру лікарських засобів, отримав нову потужну матеріально-технічну базу, створилися нові підрозділи та лабораторії. Наукові розробки інституту впроваджувалися на нових фармацевтичних підприємствах. Свідченням інтенсивного розвитку наукових досліджень є захист авторських свідотств на винаходи та захист докторських та кандидатських дисертацій. Пройшовши складний історичний шлях Державний науковий центр лікарських засобів перетворився у провідну науково-дослідну установу.