Вісники НТУ "ХПІ"
Постійне посилання на розділhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2494
З 1961 р. у ХПІ видається збірник наукових праць "Вісник Харківського політехнічного інституту".
Згідно до наказу ректора № 158-1 від 07.05.2001 року "Про упорядкування видання вісника НТУ "ХПІ", збірник був перейменований у Вісник Національного Технічного Університету "ХПІ".
Вісник Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" включено до переліку спеціалізованих видань ВАК України і виходить по серіях, що відображають наукові напрямки діяльності вчених університету та потенційних здобувачів вчених ступенів та звань.
Зараз налічується 30 діючих тематичних редколегій. Вісник друкує статті як співробітників НТУ "ХПІ", так і статті авторів інших наукових закладів України та зарубіжжя, які представлені у даному розділі.
Переглянути
7 результатів
Результати пошуку
Документ Модель змісту навчання проєктуванню цифрових систем релейного захисту та автоматики енергосистем(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Рудевіч, Наталія Валентинівна; Гапон, Дмитро Анатолійович; Лазарєв, Микола ІвановичВиявлено, що ефективне формування понятійно-аналітичного та продуктивно-синтетичного рівнів сформованості професійних знань та умінь щодо проєктування цифрових систем релейного захисту та автоматики енергосистем можливе за системного розроблення та використання узагальненої моделі змісту навчання. На підставі вивчення інформаційних моделей технічних систем в якості базового інваріанта прийнято ознакову модель, що включає множину ознак призначення, побудови, принципу дії та параметрів технічної системи. Виявлено, що умовно процес проєктування цифрових систем релейного захисту та автоматики енергосистем можна розбити на три етапи, а саме розроблення завдання на проєктування, безпосередньо здійснення проєктування та визначення параметрів функціонування. Визначено причинно-наслідкові ланцюги знань, які складають основу вирішення задач на цих трьох етапах. Виявлено, що методи поетапної декомпозиції та агрегації є ключовими при побудові змісту навчання проєктуванню цифрових систем релейного захисту та автоматики енергосистем на основі причинно-наслідкових ланцюгів знань. Обґрунтовано узагальнену модель змісту навчання проєктуванню цифрових систем релейного захисту та автоматики енергосистем на основі причинно-наслідкових ланцюгів знань. Згідно узагальненої моделі розроблено зміст навчання проєктуванню конкретних мікропроцесорних систем релейного захисту та автоматики енергосистем. За допомогою експериментальної перевірки доведена ефективність змісту навчання проєктуванню цифрових систем релейного захисту та автоматики на основі причинно-наслідкових ланцюгів знань. Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі професійної підготовки майбутніх інженерів за спеціальністю 141 – Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка.Документ Зв'язок коронного розряду з якістю електроенергії(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гриб, Олег Герасимович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Гапон, Дмитро Анатолійович; Рудевіч, Наталія Валентинівна; Дем'яненко, Роман ІгоровичРозглядається як змінилися масштаби використання електричної енергії у світі i як економічний ринок поступово збільшував вимоги до такого товару, як електроенергія. Наведені результати дослідження якісних показників електроенергії електричних мереж із напругою 35–110–220–330 кВ. Показано наявність відхилень параметрів якості електроенергії в аналізованих мережах. Зосереджена увага на гармонійних складових, що має місце в результатах проведених досліджень. Наведено класифікацію факторів впливу, що призводить до генерації гармонійних складових. Вони поділенні на групи, такі як зовнішні та внутрішні. В свою чергу зовнішні чинники діляться на антропогенні та природні, а внутрішні чинники групуються в споживачів електричної енергії та енергетичне обладнання. Проведено аналіз з боку енергетичних компаній, які проводять заходи щодо підвищення якості електричної енергії. З точки зору енергетичних компаній найбільш цікаві тільки фактори, що впливають на гармонійну складову через енергетичне обладнання передачі і розподілу електричної енергії. А так як розповсюдженим явищем є коронний розряд, він, в свою чергу, є джерелом гармонійної складової. До того ж між коронним розрядом та гармонійною складовою є позитивний зворотній зв'язок. Лише наявність гармонійної складової стимулює виникнення коронного розряду і навпаки. Проведений аналіз показує, що коронний розряд залежить не тільки від параметрів електричної мережі, але ще від природніх факторів, таких як: дощ, сніг, туман, іній, підвищена вологість – все це призводить до втрат потужності на коронний розряд. Боротьба із коронним розрядом в енергетичних компаніях призводить до зменшення збитків та зменшення втрат потужностей під час знаходження у роботі енергетичних комплексів.Документ Стратегія системного застосування програмного середовища PowerFactory для професійної підготовки за освітньою програмою "Електроенергетика"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Рудевіч, Наталія Валентинівна; Гапон, Дмитро АнатолійовичВ роботі проаналізовано область застосування програмного комплексу PowerFactory в нашій країні та за її межами. Визначено необхідність інтеграції програми в навчальний процес вищих технічних закладів України. Сформульовано стратегію системного застосування програми PowerFactory для професійної підготовки майбутніх фахівців електроенергетичної галузі. Розроблено загальні рекомендації щодо інтеграції програми в триступеневу систему підготовки за освітньою програмою «Електроенергетика». Зокрема за результатами навчання першого бакалаврського рівня вищої освіти повинні бути сформовані базові знання й уміння з розрахунку сталого й перехідного режимів, струмів короткого замикання й стійкості енергосистем, пуску електродвигунів, показників якості електричної енергії, захистів мереж у тому числі за допомогою програми. Це дозволить забезпечити у повній мірі понятійно-аналітичний рівень засвоєння знань. Другий магістерський рівень підготовки повинен передбачати оволодіння навичками розв’язання нетипових професійних завдань з проєктування електроенергетичних об’єктів та систем релейного захисту й автоматики, оптимізації режимів, диспетчерського керування та перспективного розвитку мережі в середовищі PowerFactory. Це буде сприяти продуктивно-синтетичному рівню засвоєння навчального матеріалу. Обовʼязковим компонентом підготовки здобувачів наукового ступеня доктора філософії повинно бути опанування мовою програмування DigSilent - DPL та інтерфейсами програми. Все це дозволить в подальшому вирішувати комплексні задачі в межах їх дисертаційного дослідження, що можуть бути пов’язані з плануванням та введенням режиму енергосистем, підвищенням якості електричної енергії, координацією роботи систем релейного захисту, автоматики та силової електроніки, оптимізацією роботи джерел розподіленої генерації, забезпеченням надійності та стійкості енергосистем тощо.Документ Автоматизовані системи обліку і якості електроенергії усистемах електропостачання(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гапон, Дмитро Анатолійович; Гриб, Олег Герасимович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Рудевіч, Наталія ВалентинівнаВ статті показано, що дані,які збирає автоматизована система комерційного обліку електричної енергії,є ансамблем добових реалізацій випадкових процесів електроспоживання системи електропостачання. Основна мета використання автоматизованихсистема комерційногота технічногообліку електричної енергії: зменшення витрат електроенергії. Але зазначається, що від операторів автоматизованих робочих місць залежить ефективність використання даних автоматизованоїсистемикомерційного обліку електричної енергії, оперативність та правильне управління енергоспоживанням. Враховуючи стрімке вдосконалення як технічних засобів, так і математичних методів, які можуть бути застосовані для вирішення питань підвищення енергоефективності, виникає необхідність перетворення систем дистанційного збору даних із лічильників електричної енергії з урахуванням якості у вимірювально-інформаційну структуру, яка здатна не лише збирати дані з лічильників електричної енергії, а й їх аналізувати. Наводиться основний метод виявлення недообліку –балансовий метод. На базі балансового методу пропонується автоматично розраховувати небаланс по кожній секції лінії 6, 10 або 110 кВ головних знижувальних підстанцій та розподільних пунктів з урахуванням кількості та класів точності приладів комерційного та технічного обліку.Документ Облік електроенергії при низькій її якості(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2021) Гапон, Дмитро Анатолійович; Гриб, Олег Герасимович; Карпалюк, Ігор Тимофійович; Зуєв, Андрій Олександрович; Донецька, Тетяна СергіївнаРозглядається питання обліку електроенергії за низької її якості. Викликає особливу увагу перевірка схеми обліку приєднання при низькійякості електричної енергії. Показано, що конкретне схемне рішенняможе впливати на точність обліку електричної енергії за умови поганої якості електричної енергії. У розподільних мережах, призначених для електропостачання промислових підприємств реактивна потужність також активна. За наявності у споживача компенсуючих пристроїв напрями активної та реактивної потужності можуть бути протилежними. Зазначається, що трансформатори струму, вибрані з урахуванням струму короткого замикання або характеристик релейного захисту, не забезпечують точність обліку через підвищений коефіцієнт трансформації, що змушує встановлювати додатковий комплект трансформаторів струму або переносити лічильники в іншу точку мережі. Таким чином справжній коефіцієнт трансформації трансформатора струму дещо відрізняється від номінального, а вектор вторинного струму утворює з вектором первинного деякий кут. Похибка по напрузі проявляється у деякому зменшенні вторинної напруги при навантаженні. Кутова похибка характеризується деяким кутом між векторами первинної тавторинної напруги. Значення похибок залежать від потужності навантаження трансформатора. Граничнодопустиме значення падіння напруги трансформатора визначає клас точності. Для кожного класу точності встановлюється номінальна потужність. Таким чином, трансформатор напруги в залежності від навантаження може працювати в різних класах точності.Зміна класів точності призводить до похибок у вимірах приладів обліку і потребує відповідної корекції.Стаття розкриває причини виникнення таких похибок, що дозволяє розробити методики, і як наслідок, створити прилади із запобігання описаних похибок приладів обліку.Документ Аналіз нормативної бази по проектуваннюі побудові системи "SMART GRID" яка базується на цифрових підстанціях(НТУ "ХПІ", 2015) Гриб, Олег Герасимович; Гапон, Дмитро Анатолійович; Ієрусалімова, Тетяна Сергіївна; Бєлов, М. С.; Лелека, Олексій ВікторовичПоява нових міжнародних стандартів і розвиток сучасних інформаційних технологій відкриває можливості інноваційних підходів що до проектування цифрових підстанцій, яка є основним сегментом в системі "SMART GRID". Впровадження системи "SMART GRID", яка базується на цифрових підстанціях, дозволяє використовувати новітні інформаційні технології при проектуванні і експлуатації енергетичних систем.Документ Цифрова підстанція як локальний рівень автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії(НТУ "ХПІ", 2014) Васильченко, В. І.; Гриб, Олег Герасимович; Лелека, Олексій Вікторович; Гапон, Дмитро Анатолійович; Саприка, Олександр Вікторович; Ієрусалімова, Тетяна СергіївнаРозглянута цифрова підстанція як локальний рівень автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії. Автоматизована система комерційного обліку електричної енергії на цифровій підстанції енерго-постачальних підприємств можна прийняти як отримання достовірного балансу електроенергії. Робота енергетичної галузі в умовах функціонування енергоринку висуває підвищені вимоги до системи обліку, а саме, до рівня її автоматизації, точності, надійності і цілісності. Впровадження автоматизованої системи комерційного обліку електроенергії на цифровій підстанції, дозволяє перехід до тарифів реального часу, отримання достовірного балансу виробництва, розподілу і споживання електричної потужності або енергії та оцінка показників якості електричної енергії.