Державна інвестиційна політика в контексті обліку і оподаткування установ фінансово-кредитної та бюджетної сфери

Abstract

В статті визначено, що суттєве зростання інтересу до управління процесом формування прибутків та використання інвестиційних ресурсів в галузі реалізації інвестиційно-інноваційних проектів та програм свідчить про особливу значущість інвестиційних операцій як основного джерела фінансової стабільності та подальшого розвитку суб’єктів господарювання. Обґрунтовано, що установи фінансово-кредитної та бюджетної сфери можуть використовувати різні форми державного регулювання інвестиційної діяльності, зокрема, найбільш вживаними з них є: управління державними інвестиціями, регулювання умов інвестиційної діяльності, а також контроль за порядком її реалізації, який здійснюють всі інвестори та учасники інвестиційної діяльності. Доведено, що для вітчизняних банків інвестиційна діяльність в першу чергу виступає інструментом диверсифікації активів, є засобом підтримки ліквідності та джерелом формування прибутку. Це, в свою чергу, потребує впровадження виваженої державної політики на основі комплексу методів податкового та фінансового стимулювання. Визначено, що на відміну від фінансово-кредитної сфери, в бюджетному секторі інвестиційна діяльність, облік і оподаткування операцій з інвестиціями є досить специфічним напрямом. Орієнтуючись на основне поняття інвестицій, сформульоване в законодавчому полі, систематизовано способи відтворення інвестицій у бюджетному процесі та доведено, що державні органи можуть управляти державними інвестиціями, зокрема фінансовими, а бухгалтеру бюджетної установи це дозволяє правильно відображати господарські операції у бухгалтерському обліку та складати фінансову звітність, належним чином виконувати податкову дисципліну. Це дозволило виділити суттєву особливість для бюджетного планування, яка виражається в тому, що використання фондових та фінансових інструментів у бюджетному процесі не буде виступати виконанням кошторису бюджетної установи за капітальними видатками.