Маркетингові детермінанти працівників з обмеженими можливостями в системі економічної безпеки підприємства

Abstract

В статті доведено, що працевлаштування є одним із найважливіших завдань соціальної реабілітації осіб з обмеженими можливостями, насамперед – представників дитячої та молодіжної вікових груп. Працевлаштування як предмет наукового аналізу і як практичне рішення має мультидисциплінарний характер, тому що включає різні компоненти, пов'язані з медициною, психологією та з іншими науками. Для маркетингового супроводу ефективного використання трудового потенціалу осіб з обмеженими можливостями сформовано дві моделі соціальної допомоги такого роду працівникам: а) інтеграційна модель маркетингу з обов’язковою адресною системою допомоги; б) компенсаційна модель маркетингу із розширеною системою пільг. Запропоновано всіх осіб з обмеженими можливостями за маркетинговими детермінантами соціальної поведінки розділити на чотири характерні групи. 1. Самореабілітована, соціально активна особа з обмеженими можливостями (підвищена соціальна активність, прагнення обов'язково здобути професійну освіту та роботу відповідно до своїх інтересів). 2. Малоактивна, частково реабілітована особа з обмеженими можливостями (мають можливості самостійно пересуватися територією підприємства, мають навички самообслуговування). 3. Соціально пасивна, нереабілітована особа з обмеженими можливостями (це непрацюючі особи, які не мають навичок самообслуговування, із явно вираженими утриманськими звичками. Типовими представниками цієї групи є молоді особи з обмеженими можливостями, які виросли в сім'ях в умовах гіперопіки та гіперуваги з боку батьків, які іноді випрошують для своїх дітей матеріальну допомогу на придбання дорогих технічних засобів реабілітації, обов'язково необхідних для їх соціальної реабілітації). 4. Латентна особа з обмеженими можливостями (групу складають люди з невираженою зовнішньо інвалідністю, з високим рівнем фізичної мобільності). Доведено, що для соціальних підприємств зазначені вище проблеми осіб з обмеженими можливостями є практично не актуальними, так як вони спеціально створювалися для масового працевлаштування осіб з обмеженими можливостями, причому працівниками основного виробництва, яке організовано з урахуванням їх можливостей та потреб шляхом створення спеціальних умов для їх комфортного перебування на території підприємств. На звичайних підприємствах спеціальні умови праці для інваліда найчастіше відсутні, і зазначені вище проблеми вимагають оперативного вирішення.

The article proves that employment is one of the results of the tasks of social rehabilitation of persons with disabilities, primarily - representatives of children and youth age groups. Employment as a subject of scientific analysis and as a practical solution of a multidisciplinary nature, because it includes various components related to medicine, psychology and other sciences. For marketing support of the effective use of the labor potential of persons with disabilities, two models of assistance to social workers have been formed: a) an integration model of marketing with a mandatory targeted assistance system; b) compensation model of marketing with an extended system of benefits. It is proposed to divide all persons with disabilities into four characteristic groups for marketing determinants of social behavior. 1. A self-rehabilitated, socially active person with disabilities (increased social activity, it is prescribed to obtain professional education and work in accordance with one's interests). 2. A less active, partially rehabilitated person with disabilities (have the ability to move independently on the territory of the enterprise, have self-service skills). 3. Socially passive, non-rehabilitated person with disabilities (these are unemployed persons who do not have self-care skills, with clearly expressed habits of dependence. Typical representatives of this group are young persons with disabilities who grew up in families in hyperpeak and hyperweight conditions with parents, who sometimes ask for financial assistance for their children to purchase expensive technical means of rehabilitation, necessarily especially for their social rehabilitation). 4. A latent person with disabilities (the group consists of people with an unexpressed disability, with a high level of physical mobility). It has been proven that for social enterprises the above-mentioned problems of persons with disabilities are practically irrelevant, since they were specially created for mass employment of persons with disabilities, and by employees of the main production, which are organized taking into account their capabilities and needs by creating special conditions for them. a comfortable stay on the territory of enterprises. There are no special working conditions for the disabled at ordinary enterprises, and the above-mentioned problems require prompt solutions.