Епігенетичні маркери адаптації організму до високоінтенсивних інтервальних навантажень (HIIT)

Abstract

У тезі розкрито сучасні уявлення про епігенетичні механізми адаптації організму до високоінтенсивних інтервальних навантажень. Обґрунтовано, що короткочасні, але надпотужні тренувальні стимули здатні спричиняти зміни в регуляції експресії генів без порушення нуклеотидної послідовності ДНК, зокрема через метилювання ДНК, модифікації гістонів і регуляторну дію некодуючих РНК (Дроздовська & Ільїн, 2025), (Дроздовська & Поліщук, 2017). Показано, що такі молекулярні перебудови пов’язані з контролем енергетичного метаболізму, адаптаційними змінами в серцево-судинній системі, відновленням тканин і розвитком витривалості (Поліщук, Дроздовська, Гончаров, & Досенко, 2020; Дроздовська, Поліщук, Вінничук, Гончаров, & Досенко, 2020). Особливу увагу приділено феномену індивідуальної варіабельності відповіді на однакові тренувальні програми, що може пояснюватися відмінностями молекулярно-генетичного та епігенетичного профілю спортсменів (Дроздовська, et al., 2020; Поліщук, 2021).