Фізико-хімічні аспекти технології водовугільного палива

Abstract

Однією з перспективних вугільно-енергетичних технологій є використання в якості палива висококонцентрованих водовугільних суспензій (ВВВС), зокрема виготовлених на основі вугільних шламів. Висококонцентрована водовугільна суспензія являє собою складний об’єкт, який характеризується багатьма фізико-хімічними факторами, що визначають її аґреґативну і седиментаційну стійкість та реологічні властивості. Високу стабільність і текучість суспензій обумовлюють їх тиксотропні властивості. Окремі питання теорії ВВВС розглянуті у роботах, але ряд досліджень виконані виключно на емпіричному рівні, у інших випадках інтерпретація емпіричних даних дискутабельна, носить протирічивий і неповний характер. Залишаються нерозвинутими ряд аспектів теорії аґреґативної стійкості висококонцентрованих водовугільних суспензій, особливо у динамічних умовах. Мета цієї роботи – огляд основних чинників, які впливають на властивості ВВВС та її поведінку у динамічних умовах. Зокрема, ставиться задача розглянути основні варіанти контактних взаємодій зерен твердої фази ВВВС, фактора відстані між частинками у коагуляційній структурі, впливу характеру і швидкості течії суспензії на її стійкість.