Процес управління ризиками при обгрунтуванні економічних рішень

Abstract

В умовах ринкових відносин для збереження та зміцнення своїх конкурентних позицій підприємства вимушені впроваджувати технічні нововведення і приймати сміливі нестандартні рішення. Такі дії супроводжуються високим рівнем ризику, що здатний знизити рівень стійкості будь-якої економічної системи. Метою статті є дослідження загальної схеми управління ризиками. В задачі дослідження входить розгляд основних підходів до визначення ризиків, методів їх оцінювання та важливих аспектів щодо обгрунтування рішень з метою зниження ймовірності втрат. Для цього в статті надано характеристику кожного етапу управління ризиками, проаналізовано методи виявлення та ідентифікації ризиків, надано основні характеристики найбільш поширених в практиці управління ризиками кількісних та якісних методів. Визначено, що підприємницький ризик пов’язаний з дією як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Розглянуто найбільш важливі з ризикоутворюючих чинників, а також методи виявлення та ідентифікації ризиків. Приділено увагу сутності якісного та кількісного аналізу ризиків та методам, що найчастіше застосовуються з цією метою. Підкреслено, що якісний аналіз дозволяє визначити фактори і потенційні області ризику, виявити можливі його види. Кількісний аналіз дозволяє чисельно виміряти вплив факторів ризику на ефективність діяльності підприємства. Надано основні характеристики найбільш поширених в практиці управління ризиками кількісних методів. З метою визначення допустимого рівня втрат і границь ризику розглянуто поняття коефіціту ризику, який дозволяє визначити ступень обгрунтованості ризикових дій. Охарактеризовано ступінь безпечності діяльності підприємства залежно від значення коефіцієнта ризику. Підкреслено, що повністю уникнути ризику в умовах невизначенності діяльності підприємства неможливо, однак, при правильних і вмілих діях керівництва підприємства ймовірність ризику може бути значно знижена.