Лексико-стилістичні трансформації як інструмент ідеологічної адаптації перекладу

Abstract

У статті представлено компаративний аналіз оригіналу роману Теодора Драйзера «Фінансист» та його перекладу російською мовою на предмет виявлення та застосування лексичних і стилістичних трансформацій, в результаті яких текст набуває ознак ідеологізації, притаманної радянському дискурсу. Даний роман та його переклад були обрані для дослідження з огляду на те, що саме текст перекладу є яскравим прикладом того, як майстерність перекладача слугує панівній ідеології, її настановам, і в результаті читачеві потрапляє зовсім інший твір, адаптований до реалій і потреб радянських часів. Оскільки культура відіграє консолідуючу роль у суспільстві, українське трансформаційне суспільство потребує аналізу негативних наслідків, спричинених впливом комуністичної ідеології на вітчизняну культуру і її розвиток, а література є невід’ємною частиною культури, що й зумовлює актуальність даної студії. Метою даного дослідження є визначення найбільш уживаних лексичних та стилістичних засобів, за допомогою яких текст перекладу стає адаптованим до панівної ідеології і співзвучним радянському дискурсу. В результаті компаративного аналізу було виокремлено низку ідеологем, якими активно оперував перекладач з метою ідеологічної реконструкції твору. Зазначено, що з тією ж метою перекладач маніпулює зміною частотності використання лексичних одиниць порівняно з оригіналом. Також інструментами ідеологічної адаптації тексту перекладу визначені зниження функціонального регістру слова, використання дієслів з широкою семантикою та десемантизованих іменників, лексична трансформація додавання з метою підсилення ступеня виявлення емоцій тощо. Отже, доведено, що окремі лексичні і стилістичні трансформації під час перекладу змінюють текст оригіналу настільки, що він стає окремим, адаптованим до певної ідеології твором і втрачає всю цінність, яку несе оригінал. Дана стратегія перекладу неприпустима у демократичному суспільстві, і перекладач, обираючи зазначені трансформації, має послуговуватися ними обережно, не на шкоду оригіналові, тому у перспективі досліджень – подальша аналітична робота зазначеного напряму.The article presents a comparative analysis of the original novel by Theodore Dreiser "The Financier" and its translation into Russian for the purpose of identifying and applying lexical and stylistic transformations, as a result of which the text acquires signs of ideologization inherent in Soviet discourse. This novel and its translation were chosen for research considering that the translated text itself is a vivid example of how the skill of the translator serves the prevailing ideology, its instructions, and as a result, the reader gets a completely different work, adapted to the realities and needs of Soviet times. Since culture plays a consolidating role in a society, the Ukrainian transformational society needs an analysis of the negative consequences caused by the influence of communist ideology on national culture and its development, and literature is an integral part of culture, which determines the relevance of this study. The purpose of this study is to determine the most used lexical and stylistic means, with the help of which the translated text becomes adapted to the prevailing ideology and consonant with the Soviet discourse. As a result of the comparative analysis, a number of ideologemes actively used by the translator for the purpose of ideological reconstruction of the work have been singled out. It is outlined that for the same purpose, the translator manipulates the change in the frequency of use of lexical units compared to the original. Also, the tools of ideological adaptation of the translated text are defined as the reduction of the functional register of the word, the use of verbs with broad semantics and desemanticized nouns, the lexical transformation of addition in order to increase the degree of emotion detection, etc. So, it has been proved that certain lexical and stylistic transformations in translation change the original text to such extent that it becomes a separate work adapted to a certain ideology and loses all the value that the original carries. This translation strategy is inadmissible in a democratic society, and the translator, choosing these transformations, should use them carefully, not to the detriment of the original, therefore, in the perspective of research, further analytical work in this direction is needed.