Методи формування мовленнєвої компетенції у студентів молодших курсів

Abstract

Стаття присвячена дослідженню формування мовленнєвої компетенції у студентів молодших курсів. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю цілеспрямованого, цілісного, поетапного процесу навчання мовленнєвої діяльності як підсистеми професійної освіти. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні організаційно-педагогічних та методичних умов формування мовленнєвих умінь студентів молодших курсів у процесі вивчення гуманітарних дисциплін. Для вирішення поставленої мети використовувалися такі методи дослідження, як моделювання, аналіз, синтез, які дозволили розробити модель формування мовленнєвих умінь студентів та обґрунтувати умови та методи формування мовленнєвої компетенції здобувачів освіти молодших курсів. Новизна дослідження полягає у тому, що вперше розглядається формування мовленнєвої компетенції у здобувачів вищої освіти молодших курсів. У висновках зазначено, що формування універсальної комунікативної компетенції студента – це складний процес, у результаті якого він має оволодіти цілим набором компетенцій. Автор наголошує, що модель педагогічної підтримки практики напрацювання мовленнєвого досвіду містить у собі систему таких взаємопов’язаних компонентів, як: мета, базові ідеї, принципи реалізації, етапи реалізації, критерії ефективності та результат. На думку автора статті, під час формування комунікативних завдань важливо створювати кейси, використовуючи матеріал, що відображає реальну дійсність і при цьому мобілізує фантазію здобувачів освіти. Оскільки кейси – це точна модель реального спілкування, то завдання зберігають основні риси типової комунікації та паралельно представляють найрізноманітніші ситуації, але завжди вмотивовані й актуальні. У статті запропоновано використовувати на заняттях з метою формування мовленнєвої компетенції інноваційні технології, з-поміж яких виокремлено скетчі, рольові ігри та дискусії.The article is devoted to the study of the formation of speech competence in junior students. The relevance of the study is due to the lack of a purposeful, holistic, phased process of teaching speech activity as a subsystem of vocational education. The aim of the study is to theoretically substantiate the organizational, pedagogical and methodological conditions for the formation of junior students’ speech skills in the process of studying humanities. To achieve this goal, such research methods as modeling, analysis, synthesis were used, which allowed to develop a model of students’ language skills development, to substantiate the conditions and methods of developing junior students’ language skills. The novelty of the study lies in the fact that for the first time the formation of language competence in junior students is considered. The conclusions indicate that the formation of a student’s universal communicative competence is a complex process in which he or she must master a whole set of competencies. The author emphasize that the model of pedagogical support for the practice of developing speech experience includes a system of interrelated components such as: goal, basic ideas, principles of implementation, stages of implementation, performance criteria and result. According to the author of the article, when forming communicative tasks, it is important to create cases using material that reflects real life and at the same time mobilizes the imagination of students. Since cases are an accurate model of real communication, the tasks retain the main features of typical communication and simultaneously represent a variety of situations, but are always motivated and relevant. The article proposes to use innovative technologies in the classroom for the purpose of forming speech competence, among which sketches, role-playing games and discussions are highlighted.