Основні причини появи китайської діаспори на теренах України в першої третині XX сторіччя

Abstract

Метою статті є необхідність висвітлити основні причини появи чималої кількості китайських робітників на теренах Російської імперії. На початку ХХ сторіччя китайські робітники масово їхали на заробітки по усьому світу. Вже в той час скрутні економічні умови, перенаселення, жебрацтво були притаманні китайському суспільству. Виключно працьовитих китайців було затребувано на роботу і в Україні. Частина робітників приїхали легально, за запрошенням Російського уряду, частина – нелегально. Бо, навіть при низькій зарплатні, доходи гастарбайтерів були в рази більше, ніж на їхньої батьківщині.Китайські робітники найбільш активно працювали в гірничої та металургійної галузях. Чимало їх працювало й на підприємствах. Кількість лише легальних робітників перевищувала 200 тисяч чоловік. Але, з початком Першої світової війни, китайці попали у скрутне становище. Скасування робочих місць, здороження життя призвело до скорочення сере китайських робітників. Частина китайських робітників вимушені були займатися пограбуваннями та нальотами. Більшовики першими визнали можливість використання китайських робітників в революції. Чимала кількість китайців приймали участь в революційних подіях, воювали з білою армією. Але, китайські бійці воювали н за ідею, а за плату. Жорстокість китайців у відношенні до місцевого населення призводила до поголовного знищення полонених китайців білою армією. Шансів вижити при попаданні у полон у китайців практично не було. Після закінченні війни більша частина китайців повернулися до справ, якими вони займалися до війни. Чимала кількість їх асимілювалися. Вони брали шлюб з місцевими жінками. У цих шлюбах народжувалися діти. Це призвело до появи чималої кількості діточок, які носили не типові прізвища для українців. Практично ніхто з цих діточок не мав по-батькові, бо це не було типовим для китайських імен. Наведено приклади використання різних імен китайцями з течією часу. С закінченням Громадянської війни незначна кількість китайців повернулися додому. Навіть до 1923 р. виїхати на батьківщину китайські робітники не мали змоги. Більша частина китайців отримала вид на проживання в УРСР. Вони активно працювали у промисловості та силових відомствах України, наприклад, у міліції.Таким чином, авторами зроблено спробу пояснити появу в актових записах РАГСу прізвищ, які не є типовими для України. Наведено методику контролю за іноземцями, яка діяла в Україні в 1920-ті роки.The purpose of the article is to highlight the main reasons for the appearance of a considerable number of Chinese workers on the territory of the Russian Empire. At the beginning of the twentieth century, Chinese workers went en masse to work all over the world. Even at that time, difficult economic conditions, overpopulation, and begging were inherent in Chinese society. Exceptionally hardworking Chinese were also in demand for work in Ukraine. Some of the workers arrived legally, at the invitation of the Russian government, and some – illegally. Because, even with low salaries, the income of guest workers was many times higher than in their homeland. Chinese workers were most active in the mining and metallurgical industries. Many of them also worked in enterprises. The number of legal workers alone exceeded 200 thousand people. But, with the outbreak of the First World War, the Chinese found themselves in a difficult situation. The abolition of jobs and the rise in the cost of living led to a reduction in the number of Chinese workers. Some Chinese workers were forced to engage in robberies and raids. The Bolsheviks were the first to recognize the possibility of using Chinese workers in the revolution. A considerable number of Chinese took part in the revolutionary events, fought with the White Army. But, Chinese fighters fought not for the idea, but for a fee. The cruelty of the Chinese towards the local population led to the total destruction of captured Chinese by the White Army. The Chinese had almost no chance of surviving capture. After the end of the war, most of the Chinese returned to what they had been doing before the war. A considerable number of them were assimilated. They married local women. Children were born in these marriages. This led to the appearance of a considerable number of children who did not bear typical surnames for Ukrainians. Almost none of these children had a patronymic, because it was not typical of Chinese names. Examples of the use of different names by Chinese people over time are given. With the end of the Civil War, a small number of Chinese returned home. Even before 1923, Chinese workers could not leave for their homeland. Most of the Chinese people received a residence permit in the Ukrainian SSR. They actively worked in industry and law enforcement agencies of Ukraine, for example, in the police. Thus, the authors made an attempt to explain the appearance in the Act records of the registry office of surnames that are not typical for Ukraine. The method of control over foreigners, which was in effect in Ukraine in the 1920s, is presented.