Маніпулювання настроями суспільства як засіб відволікання суспільної уваги

Abstract

У статті досліджуються стратегії, що дозволяють великим гравця-маніпуляторам успішно протидіяти загрозі прийняття формальних правил, що обмежують обрану ними діяльність. Встановлено, що зниження ступеня суспільного занепокоєння, як стратегія уникнення запровадження обмежувальних формальних правил, характеризується найнижчою ефективністю з усіх стратегій до яких може вдатися великий гравець. Більшим рівнем ефективності характеризується такі стратегії, як: стратегія лобіювання та стратегія підвищення рівня суспільного занепокоєння. Визначено, що стратегія підвищення рівня суспільного занепокоєння може бути застосована великим гравцем у випаду якщо занепокоєння населення досягає такого рівня, за якого створюються умови, що є сприятливими для маніпулювання суспільними настроями. Натомість застосування стратегії лобіювання є виправданим у випадку низького рівня суспільного занепокоєння. Показано, що для попередження відволікаючого маніпулювання найбільш ефективними є такі заходи, як: політика комплексного розв'язання загальної проблеми та заходи з підвищення освіченості суспільства.The purpose of the study is to identify strategies that allow big playermanipulators to successfully counteract the threat of implementing formal rules limiting their chosen activities, and to determine the effectiveness of these strategies. It is shown that in order to counteract the implementation of formal rules limiting the direct activity of a big player-manipulator, the latter has several alternative strategies: the strategy of reducing the level of public concern, the strategy of lobbying, and the strategy of increasing the level of public concern. The main factor that determines the choice of strategy is the degree of public concern about the consequences of the direct activities of a big player-manipulator. It is shown that reducing the degree of public concern, as a strategy to avoid the introduction of restrictive formal rules, is characterized by the lowest efficiency of all strategies that a big player-manipulator can resort to, due to the obviousness for most members of society of the connection between the big player and opportunistic players. Strategies to avoid the implementation of restrictive formal rules characterized by a greater level of effectiveness are: the strategy of lobbying and the strategy of increasing the level of public concern. It was determined that the strategy of increasing the level of public concern can be applied by a big player if the concern of the country’s population about the relevant problem reaches such a level that conditions are created that are favorable for the manipulation of public sentiments. A lobbying strategy can be used by a big player, either when public concern is low or when the big player is using a strategy to increase public concern. However, the combination of lobbying strategies and raising the level of public concern is not mandatory. The ineffectiveness and inexpediency of the application of measures to prevent the practice of distracting manipulation of public sentiments, aimed at breaking the connection between the big player-manipulator and the opportunistic players, have been proven. It is shown that the most effective measures to prevent distracting manipulation are: the policy of comprehensive solution of the general problem, measures to increase the education of the society.