Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 801
  • Документ
    Методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з з дисципліни "Методи забезпечення надійного функціонування машин та апаратів природоохоронних технологій"
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Новожилова, Тетяна Борисівна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
    У методичних вказівках наведено порядок систематизації вихідних даних та методи оцінки надійності та ефективності машин та апаратів природоохоронних технології у складі технологічних ліній.Методи оцінки надійності та ефективності використовують для вирішення наступних завдань: • обґрунтування чисельних значень показників надійності та ефективності виробу, що підлягають включенню в конструкторсько-технічну документацію; • обґрунтування техніко-економічних вимог до розробленого виробу, що забезпечують заданий рівень його надійності та ефективності; • порівняння варіантів конструкторських рішень. Розрахунок показників надійності, як правило, проводять на двох стадіях: • попередній (орієнтовний) – на стадії технічного завдання на розробку виробу з метою оцінки значень показників надійності; • уточнений – на стадії технічного проекту з метою підтвердження відповідності значень показників вимогам технічного завдання (служить основою їх включення до конструкторської документації). До основних показників надійності та ефективності виробу відносять: 1) показники безвідмовності – напрацювання на відмову; 2) показники довговічності – ресурс між плановими ремонтами (поточний, середній, капітальний), і навіть термін служби до списання; 3) показники ремонтопридатності – середній час відновлення, а також тривалість планових ремонтів (поточного, середнього, капітального); 4) комплексні показники – коефіцієнти готовності та технічного використання.
  • Ескіз
    Документ
    Інтегроване управління природокористуванням у стратегії розвитку громад на прикладі Синевирської територіальної громади
    (Одеський державний екологічний університет, 2023) Місик, Ярина Тарасівна
  • Ескіз
    Документ
    Руйнування інфраструктури водопостачання та гідротехнічних об'єктів в Україні під час російської агресії
    (Одеський державний екологічний університет, 2023) Кузіна, Наталія Андріївна
  • Ескіз
    Документ
    Визначення екотоксичності сільськогосподарських ґрунтів у Дніпропетровській області
    (Державний біотехнологічний університет, 2024) Никонюк, Єлизавета Сергіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
  • Ескіз
    Документ
    Локальні ініціативи як метод вирішення проблеми накопичення текстильних відходів у межах міських систем
    (Державний біотехнологічний університет, 2024) Крючкова, В. В.
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи впровадження розширеної відповідальності виробників кондитерської продукції
    (Державний біотехнологічний університет, 2024) Адашевський, Олег Володимирович; Пітак, Р. О.
  • Ескіз
    Документ
    Multi-component wastewater from finely dispersed impurities treatment intensification
    (Nicolaus Copernicus University, Poland, 2024) Bosiuk, Alona; Shkop, Andrii; Kulinich, Serhii; Samoilenko, Dmytro; Shestopalov, Oleksii; Tykhomyrova, Tetiana Sergiivna
    The article deals with the intensification of flocculation wastewater treatment from finely dispersed suspended dust particles that are formed in the foundry shop at machine-building productions. The dependence of the floc sedimentation rate and wastewater clarification on solid phase concentration and flocculant flow rate was experimentally researched using model wastewater created by mixing dust and water. The multicomponent impurities of ionic flocculants on the aggregation process impact were experimentally proven, and anionic and cationic flocculants combination high efficiency was shown. The optimal parameters for the wastewater treatment process were established. The best flocculating effect and minimum flocculant consumption were observed at a solid phase concentration of 8-14 g/l. It was established that the most effective aggregate formation process is observed when two flocculants’ types are used simultaneously: anionic A-19 and cationic K-7, not each type separately. Flocculant flow rate experimental and calculated dependences for the wastewater treatment process depending on solid phase concentration and floc sedimentation speed necessary for effective sedimentation have been established. A technological scheme for wastewater treatment from suspended dust impurities that are formed in foundry shop at machine-building enterprise has been developed. The scheme includes: wastewater flocculation; water clarification in a sedimentation tank; and water deironing by aeration with coagulant addition and further filtration. It is proposed to use purified water in enterprise technological cycle that helps to reduce tap water consumption.
  • Ескіз
    Документ
    Дослідження впливу складу компосту на його здатність покращувати якість ґрунтів
    (Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України, 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Разно, М. Р.; Кочетов, Микита Сергійович
    Відновлення сталого та стійкого життя громадян на деокупованих територіях є важливим соціально-економічним завданням. Добробут малих домогосподарств в сільській місцевості залежить від врожаю, який вони можуть отримати на своїх сільськогосподарських ділянках. На врожай напряму впливає якість ґрунтів, яка суттєво погіршилась в наслідок активних бойових дій під час окупації та деокупації. Мета. Дослідити вплив складу компосту, утвореного в умовах обмежених ресурсів, на його здатність покращувати якість ґрунтів. Методи. Польові для відбору зразків ґрунту згідно ДСТУ ISO 10381–6:2015. Натурні для формування компосту. Електрометричний метод для визначення рН водної витяжки компосту. Якість ґрунтів оцінювали за розвитком рослин згідно методу визначення фітотоксичність ґрунтів за ДСТУ ISO 11269–2:2002. Результати. Проведені дослідження показали, що найефективнішим компостом з тих, що були утворені, є компост з 50 % вмістом харчових відходів. Наявність гною у складі компосту також підвищує якість ґрунтів, однак в умовах відновлення життя на деокупованих територіях доступ до гною обмежений. Визначено рН компостів різного складу та доведено, що внесення кавової гущі у компост у кількості більше за 10 % негативно впливає на здатність останніх покращувати якість ґрунтів. Це в свою чергу пов’язано з кислими властивостями як самої кавової гущі, так й її екстрактів, які утворюються під час взаємодії гущі з атмосферними осадами. Для чорноземів показано не значне падіння якості ґрунтів у перший рік протікання бойових дій, адже довжина наземної частини тест-рослин майже збігається з довжиною контрольного зразку. Висновки. Проведені дослідження показали ефективність внесення компосту, який не містять гною або містять його у незначній кількості в умовах необхідності покращення якості ґрунтів на деокупованих територіях. Доведено, що внесення компосту у чорноземні зразки, які не оброблялись 1 рік, негативно впливає на схожість насіння. Перед прийняттям рішення про внесення компосту у ґрунти необхідно проводити найпростіші дослідження поточного стану ґрунтів, для чого можна використовувати метод фітотоксичності. Доцільно обирати не тільки тест-рослини згідно ДСТУ, а також ті сільсько-господарські рослини, які плануються до висадки.
  • Ескіз
    Документ
    Перспективи використання компосту для підвищення родючості ґрунтів деокупованих територій
    (Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН, 2024) Разно, М. Р.; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
  • Ескіз
    Документ
    Вплив на довкілля місць накопичення твердих органічних кондитерських відходів
    (Інститут свинарства і агропромислового виробництва НААН, 2024) Пітак, Р. О.; Адашевський, Олег Володимирович