Кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива"

Постійне посилання зібрання

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/fuel

Сучасна назва – кафедра "Технологія переробки нафти, газу і твердого палива", попередня – "Технологія палива та вуглецевих матеріалів".

У перші роки існування ХПІ їх попередниці входили до складу хімічного відділення. Усі розділи хімії спочатку були представлені однією кафедрою хімії, з часом створювалися кафедри технологічного профілю, зокрема з хімічної технології мінеральних речовин та барвників. Серед випускових технологічних кафедр хімічного спрямування ХПІ була і кафедра технології органічних та фарбувальних речовин. У 1885 році професор Валерій Олександрович Гемеліан першим почав читати лекції з дисципліни "Хімія та технологія барвників і їх використання".

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту хімічних технологій та інженерії Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

Підготовка здійснюється за такими основними напрямами: – Переробка нафти з отриманням широкого спектру товарних нафтопродуктів; – Проектування устаткування процесів переробки нафти, вугілля та газового конденсату; – Методи оцінки якості нафти, нафтопродуктів (бензину, дизельного пального), вугілля та газу; – Виробництво альтернативного палива; – Переробка нафтошламів; – Виробництво усіх видів мастил та моторних олив, присадок; – Виробництво синтез-газу; – Коксування, газифікація вугілля; – Виробництво графітових матеріалів; – Очищення та знезараження стічних вод.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора технічних наук, 4 кандидата технічних наук, 1 доктор філософії; 2 співробітника мають звання професора, 4 – доцента.

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 5 з 271
  • Документ
    Розробка гібридних полімерних нанокомпозитних матеріалів на основі функціональної гібридної модифікації полілактиду гуміновими речовинами
    (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Сагалай, Дарина Володимирівна; Мірошниченко, Денис Вікторович; Лебедєв, Володимир Володимирович
    В даній роботі розроблені та дослідженні гібридні біодеградабельні нанокомпозитні матеріали на основі біополімеру полілактиду та гумінових речовин. Було досліджено процеси екстракції гумінових речовин з бурого вугілля за чотирма різними способами, встановлено, що для екстрагованих нанодисперсних часток гумінових речовин розмір становить від 52 до 380 нм. Встановлено, що наявність функціональних груп визначає здатність гумінових речовин виступати гібридним модифікатором по відношенню до полілактиду за рахунок конфірмаційних змін його вторинної структури та диполь-дипольної взаємодії у вигляді водневого зв’язку.
  • Документ
    Коксування трамбованих вугільних шихт. Вихід хімічних продуктів
    (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Мукіна, Наталія Володимирівна; Мірошниченко, Денис Вікторович
    Враховуючи можливе окислення вугільної сировини, а також неможливість прогнозувати вихід аміаку та сірководню за величиною виходу летких речовин, були розроблені математичні залежності, що описують вихід усіх основних хімічних продуктів коксування за даними елементного складу вихідних трамбованих вугільних шихт. Встановлено, що з підвищенням вмісту газового вугілля (виходу летких речовин) у трамбованих вугільних шихтах знижується вихід коксу, а також підвищується вихід смоли, бензолу, вуглекислого газу, пірогенетичної вологи та коксового газу.
  • Документ
    Визначення теплоти згоряння рослинної сировини та деревинного вугілля
    (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Мірошниченко, Денис Вікторович; Малік, Іван Костянтинович
    Метою роботи стало встановлення взаємозв'язку даних експрес-аналізу (вологість, зольність, вихід летких речовин, вміст нелеткого вуглецю) та елементного (вміст вуглецю, водню, азоту, сірки, кисню) складу різних видів рослинної сировини та деревинного вугілля з їхньою вищою теплотою згоряння, а також вплив зміни показників технічного та елементного аналізів на величину вищої теплоти згоряння (Qs daf) досліджуваних зразків. Розроблено математичні залежності для прогнозування вищої теплотворної здатності рослинної сировини та деревинного вугілля з високою точністю (коефіцієнти кореляції перевищують величину ) на основі вмісту вуглецю та кисню, атомних співвідношень між вуглецем та киснем.
  • Документ
    Гумінові речовини: отримання, використання
    (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Лисенко, Людмила Анатоліївна; Мірошниченко, Денис Вікторович; Богоявленська, Олена Володимирівна
    Проведено оцінку запасів, перспектив та напрямків використання бурого вугілля. Розглянуто речовинний склад бурого вугілля. Наведено молекулярну структуру гумінових кислот, розглянуто традиційну технологію їх отримання та інноваційну технологію «холодного синтезу». Наведено лабораторну методику отримання гумінових кислот.
  • Документ
    Дослідження хімічно-фізичних особливостей похідних бурого вугілля для оцінки потенціалу їх гібридної функціональності
    (Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», 2023) Лебедєв, Володимир Володимирович; Мірошниченко, Денис Вікторович; Савченко, Дмитро Олександрович; Литвиненко, Євгенія Ігорівна
    В даному досліджені проведено аналіз бурого вугілля та його похідних у вигляді гумінових кислот в аспекті їх використання для гібридної модифікації різнофункціональних матеріалів. Тематика дослідження пов’язана з неенергетичним та непаливним напрямом використання копалин вугілля, який відноситься до найбільш перспективних напрямів промисловості, яка дозволяє отримувати товарну продукцію, що користується підвищеним попитом, вартість якої значно перевищує вартість вихідної сировини. В рамках проведених якісних, кількісних та спектроскопічних аналізів гумінових кислот різних типів бурого вугілля доведено, що за рахунок наявністю великої кількості різних функціональних груп в їх складі, таки гумінові похідні бурого вугілля мають значну гібридну функціональність. Показано, що серед найбільш характерних функціональних груп гумінових кислот бурого вугілля є фенольні гідроксильні −OH групи, карбоксильні COO–, NH₂ деформаційні групи, фенольні та аліфатичні CO групи. За рахунок наявність такої кількості різних функціональних груп визначає здатність гумінових кислот бурого вугілля виступати гібридним модифікатором по відношенню до широкого кола речовин за рахунок таких механізмів: хімічної взаємодії, диполь-дипольної взаємодії у вигляді систем водневих зв’язків, конфірмаційних змін структури різних матеріалів та речовин.