Переклад як соціальна практика

Abstract

В статті розкрито сутність поняття «соціальна практика» та висвітлено різні підходи до його визначення, зроблена спроба аналізу сучасних підходів до сутності та змісту перекладу як соціальної практики. Визначено, щов умовах глобалізації поняття перекладу актуалізується, метою перекладацької діяльності виступає не лише підтримка зовнішніх зав’язків, але й забезпечення ефективної міжкультурної комунікації. Розглянуто поняття «культурного повороту» у вивченні перекладу, яке пов’язане зі значним розширенням спектру дисципліни таробить переклад галуззю, основною метою якої є вивчення культурної взаємодії. На основі проведеного аналізу виявлено, що на початку третього тисячоліття зростає зацікавлення до соціології перекладу, яка дозволяє аналізувати мову і переклад як складову частину застосування мови у широкому соціальному контексті. Мова як соціальне явище входить в зону безпосереднього зацікавлення вчених. Соціологічний напрям аналізу мови і перекладу не лише виявляє важливі аспекти соціального контексту, в якому відбувається переклад, не лише сприяє оновленому розумінню галузі, але й пов’язує перекладознавство з іншими дисциплінами. Зазначається, що соціологія перекладу додає новий вимір до вивчення перекладу як соціального явища, а визнаючи переклад соціальною практикою, вчені отримують можливість досліджувати перекладацьку діяльність в широкому соціальному контексті та інтерпретувати соціальні умови, що стоять за явищем перекладу.The article reveals the essence of the concept of the "social practice" and highlights various approaches to its definition. An attempt has been made to analyze modern approaches to the essence and content of translation as a social practice. It is determined that the concept of translation is relevant within the context of globalization and the goal of translation is not only to support external relations, but also to provide effective intercultural communication. The concept of the "cultural turn" in the study of translation, which is associated with a significant extension of the spectrum of the discipline and turns translation into a sphere, main purpose of which is the study of cultural interaction,is considered. On the basis of the analysis it is discovered that at the beginning of the third millennium an interest in the sociology of translation is increasing, which makes it possible to analyze the language and translation as an integral part of the language usein a broad social context. Language as a social phenomenon is a part of the field inwhich scientists are directly interested. The sociological direction in the analysis of the language and translation not only reveals important aspects of the social context in which the translation takes place, but also contributes to a new understanding of the field and connects translation studies with other disciplines. It is noted that the sociology oftranslation adds a new dimension to the study of translation as a social phenomenon, andthe analysis of translation as a social practice gives the opportunity to study it in a broad social context and interpret the social conditions behind the phenomenon of translation.