Публікація:
Конспект лекцій з дисципліни "Провайдинг інновацій"

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

DOI

Назва видання

ISSN

Назва тому

Видання

Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

Дослідницькі проекти

Структурні одиниці

Випуск видання

Анотація

Сучасна економічна теорія і практика показують відсутність альтернативи інноваційному шляху економічного розвитку. Однак інноваційний розвиток пов'язаний із ризиком значних економічних втрат. Тому актуальною проблемою є розвиток методології і теоретико-методичного забезпечення вибору організаціями напрямків інноваційного розвитку, для реалізації яких існують внутрішні і зовнішні причини. З часу введення у науковий обіг Й. Шумпетером поняття інновації з’явилося багато його тлумачень. У нашому курсі ми виходимо з визначення, що міститься у Законі України «Про інноваційну діяльність»: «Інновації – новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. В контексті багатьох публікацій з інноваційного менеджменту простежуються три можливих підходу до розуміння ділової привабливості інновацій та інноваційної діяльності: маркетинговий (економічний), технологічний та системний. Маркетинговий підхід виходить з того, що бажаними є ті зміни, які очікує цільовий ринок. З позиції маркетингового підходу головним призначенням інновацій є отримання комерційного (економічного) ефекту. Обмеженість суто маркетингового підходу полягає у тому, що нові технології спочатку, до свого повного засвоєння, можуть здаватися неефективними у комерційному відношенні. У відповідності з технологічним підходом головним призначенням, метою інновацій є забезпечення високого технічного рівня виробництва та науково-технічних розробок продукції на підприємстві. Вважається, що високий рівень досягнень у цих сферах є гарантією успіху у комерційної діяльності (збуті продукції). У системному підході інноваційну активність підприємства пропонується розглядати у співставленні із його загальною діловою активністю і відповідною системою менеджменту, яка включає 3 рівні: стратегічний, тактичний, оперативний. Управління на цих організаційних рівнях забезпечує планування і досягнення результатів діяльності відповідно на довгострокових, середньострокових і короткострокових періодах часу. Вирішальне значення для розвитку організації мають інновації стратегічного рівня. Вони визначаються у процесі стратегічного планування, коли розглядаються та порівнюються можливі напрямки розвитку підприємства з урахуванням альтернатив отримання економічного ефекту у найближчому часі та у перспективі, а також ризиків різної природи. Інноваційні стратегії повинні логічно випливати із загальної стратегії розвитку фірми, а вона, в свою чергу, повинна бути заснованою на результатах аналізу ситуацій, в яких проводиться бізнес.

Опис

Бібліографічний опис

Конспект лекцій з дисципліни "Провайдинг інновацій" [Електронний ресурс] : для здобувачів другого (магістр) рівня вищої освіти освітньої програми "Маркетинг" за спец. 075 "Маркетинг" усіх форм навчання / уклад. В. Я. Заруба ; Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". – Електрон. текст. дані. – Харків : НТУ "ХПІ", 2024. – 58 с. – URI: https://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/84487

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в