Сучасні проблеми перекладу термінологіі в юридичних текстах

Abstract

У цій статті розглядаються теоретичні основи перекладу юридичних текстів, а також представлені теоретичні та практичні компоненти нового підходу до перекладу юриспруденції. Навчання вузькоспеціалізованої юридичної термінології є одним із найскладніших завдань у процесі навчання юридичній мові та перекладознавству. У статті аналізуються наслідки, що випливають із взаємодії між мовою та правом, ступінь їх вплив один на одного та на процес навчання та оволодіння юридичною мовою. Хоча визначення термінології як дисципліни, пов’язаної з вивченням спеціалізованої лексики, тобто термінів, не є чимось новим у цій галузі дослідження, можна стверджувати, що лише порівняно недавно її стали вважати повноцінним науковим поняттям зі своїми принципами, основами та методологією. Термінологія як міждисциплінарна та трансдисциплінарна галузь знань характеризується безліччю підходів до її теоретичних основ та практичного застосування. Незважаючи на різноманітність цих термінологічних теорій та підходів, існують певні загальноприйняті теоретичні та методологічні аспекти, такі як: розпізнавання поняття, характер терміну та його функцій у текстах; невербальні форми подання, упорядкування та моделювання знань, термінологія та пізнання, лексична прагматика та корпусна термінологія. Крім того, у статті наведені приклади з викладом конкретних проблем, пов’язаних з розробкою юридичної та адміністративної термінології, що говорить про унікальні проблеми, з якими стикаються термінологи, з якими стикаються лінгвісти та термінологи, коли їм доводиться працювати з правовою системою, де бракує спеціальної термінології, яка була б виражена двома мовами.

This article enlightens theoretical foundations concerning legal translation studies, as well as theoretical and practical components of the new approaches to translation of jurisprudence. Teaching of highly specifi legal terminology is one of the most complex tasks in the process of interpreting legal language and translation studies. The article examines implications between language and l relations between languages and law arising from their interconnection, as well as the extent to which they affct the process of legal language instruction and acquisition.Although the defiition of terminology as a discipline is related to a specifi vocabulary, it is not something new in this fild of research, what’s more, it has become a fully-fldged scientifi concept with its own principles, foundations and methodology relatively recently. Terminology as an interdisciplinary and transdisciplinary fild of knowledge is characterized by many approaches to its theoretical basis and practical application. No matter how diverse these terminological theories and approaches can be, there are certain generally accepted theoretical and methodological aspects such as: the concept, nature of a term and its functions in texts; non-verbal forms of presentation, organization and modeling of knowledge, terminology and cognition, lexical pragmatics and corpus terminology. In addition, the article provides examples of specifi issues related to legal and administrative terminology, which underline unique problems encountered by lunguists and terminologists when they have to one a legal system lacking specialised terminology to be expressed in two languages.