Обгрунтування стратегії фінансового оздоровлення аграрного підприємства

Abstract

У статті досліджено теоретичні питання фінансового оздоровлення аграрного підприємства, як складової частини загальної системи антикризового менеджменту. Встановлено основні інструменти його реалізації, досліджено організаційно-економічний механізм (стратегія), розробку та реалізацію кожного інструменту, що має позитивно впливати на економічний розвиток підприємства через якісний підхід до його реалізації та виробничо-фінансовий потенціал. Розглянуто існуючі методи та підходи до фінансо-вого оздоровлення, зроблено оцінку кожного з можливих та описано головні його характеристики. Проаналізовано процес розробки бізнес-плану як елемента реорганізації, який має забезпечувати своєчасне реагування на зміни в економіці підприємства, аналізувати можливі відхилення від плану та визначати цільові установки підприємства як мікроекономічної системи в економіці. На основі аналізу існуючих підходів до фінансового оздоровлення сільськогосподарських підприємств встановлено, що в теорії та практиці антикризового управління існує проблема у вигляді недосконалої оцінки доцільності фінансового оздоровлення. Виникає потреба в удосконаленні механізму оздоровлення не лише в частині втрати платоспроможності, а й для збереження та покращення потенціалу підприємства.

The article examines the theoretical issues of financial recovery of an agricultural enterprise as part of the overall system of crisis management. It is established that the main tool of its implementation is the organizational and economic mechanism (strategy), the development and implementation of which has a positive impact on the economic development of the enterprise through a quality approach to its implementation. production and financial potential. The financial methods and approaches to recovery are considered, the estimation of each of its possible and described its main characteristics is made. The process of developing a business plan as an element of reorganization, which should provide a timely response to changes in the economy, analyze the possibility of deviations from the plan and determine the target settings of the enterprise as a microeconomic system in the economy. Based on the analysis of existing financial approaches to the recovery of agricultural enterprises, it is created that in the theory and practice of crisis management there is a problem in the form of imperfect assessment of the feasibility of financial recovery. There is a need to improve the mechanism of recovery not only in terms of loss of solvency, but also to preserve and improve the potential of the enterprise.