Game of gender: rethinking archetype theory in light of case studies on intercultural comunication in educational space

Abstract

Article provides observe of classical theories of gender and archetypal analysis, as like as author’s attempt to apply Jungian classical theory for discovering reasons and preconditions for forming different gender stereotypes and preconceptions relevant to competence level, empathy and level of pedagogical skills within scope of cross-cultural communication discourse. In the article is also discussed Edward W. Said’s concept of “Orientalism” and oriental discourse formation on base of colonial and postcolonial narratives and issues related with gender and coherent with them archetypes. Philosophic anthropological analysis and psychological methodics that were used in research, allow us to discover in historical perspective trends and triggers for changing traditional stereotypes on distribution of gender roles in Western and Middle Eastern societies. Usually notions of gender and sex in traditional societies fix normative imagination and stereotypes coherent with social roles and hierarchy, jobs and allowed forms of religious, political, economical and social activity and taboos for male and female. Social and gender roles on practice are flexible and in the most cases depended on conflicts and related with them inevitable social changes. Numerous psychological theories based on multiplicity of worldviews and cultural backgrounds, that is why they try from different viewpoints to describe why people who belong to traditional societies in different ways recognize their gender and social identity. Thus, concept of gender identity and caused by it changes in social roles performance we have proposed to study as social and psychological categories without focusing on just biological background of this issue. We also used in our research main ideas of Gilbert Durand’s “Imaginer” as theoretical framework for interpretation dynamics of archetypes changing in traditional societies and postmodern communities of Middle East and Europe.

У статті представлено огляд класичних теорій гендеру й архетипного аналізу, а також авторські спроби залучити юнгіанську класичну теорію для виявлення причин і передумов формування гендерних стереотипів та упереджень щодо компетентності, емпатії та рівня педагогічної майстерності у розрізі дискурсу міжкультурного спілкування. У статті також обговорюється концепція "Орієнталізму" Едварда В. Саїда та формування східного дискурсу на основі колоніальних і постколоніальних студій, питань із проблематики гендеру, а також пов'язаними з ним архетипами. Філософсько-антропологічний аналіз і психологічна методологія, які були використані в дослідженні, дозволяють нам виявити в історичній перспективі тенденції та тригери, які призводять до зміни традиційних стереотипів щодо розподілу гендерних ролей у західних та східних суспільствах. Зазвичай уявлення про гендер і стать у традиційних суспільствах фіксують нормативну уяву та стереотипи, узгоджені із соціальними ролями й ієрархією, професіями та незабороненими формами релігійної, політичної, соціально-економічної діяльності й табу для чоловіків і жінок. Соціальні та гендерні ролі на практиці є гнучкими й у більшості випадків залежать від конфліктів і пов'язаних із ними неминучих соціальних змін. Численні психологічні теорії несуть у собі відбиток різноманіття світоглядів і культурних традицій, через що вони намагаються з різних точок зору визначити, чому люди, які належать до традиційних суспільств, мають різне ставлення до питання визначення статі й соціальної ідентичності. Тому концепцію гендерної ідентичності та спричинену нею зміну соціальних ролей ми вбачаємо за доцільне розглядати як соціально-психологічні категорії, не зосереджуючись лише на біологічному аспекті зазначеного питання. У нашому дослідженні було використано основні елементи ідеї "Імаджинер" Жільбера Дюрана як теоретичну основу для інтерпретації динаміки зміни архетипів у традиційних суспільствах і постмодерних спільнотах Близького Сходу та Європи.