Кафедра "Менеджмент"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto

Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".

Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.

Переглянути

Фільтри

20232

Налаштування

Автор: search.filters.author.Брінь, Павло ВолодимировичКлючове слово: search.filters.subject.remote work

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Забезпечення результативності організації при переході на дистанційну форму праці
    (Видавничий дім "Гельветика", 2023) Прохоренко, Олена Вікторівна; Брінь, Павло Володимирович; Ковшик, Валентин Ігорович
    В останні роки використання дистанційної праці стало одним з головних викликів для менеджерів через безпрецедентну пандемію. Для багатьох українських організацій у 2022 році необхідність здійснення ще більш радикального переходу на віддалену працю була викликана російським вторгненням в Україну та пов’язаним з цим переміщенням населення. Перехід до нової форми роботи в умовах невизначеності, разом з чіткою потребою підтримувати та покращувати результативність, посилюють інтерес до цієї теми. Однією з найактуальніших проблем при цьому є забезпечення комфортних умов праці. Метою дослідження є вивчення очікувань та вимог працівників щодо дистанційної праці, порівняння цих вимог з потребами менеджменту і визначення напрямків вдосконалення роботи в цій сфері. Дослідження ґрунтується на аналізі емпіричних даних онлайн-опитування працівників та керівників організацій. Визначено потенціал для вдосконалення управління дистанційною роботою за рахунок технічного забезпечення, роз’яснення нових робочих процедур та навчання персоналу для роботи в нових умовах. Крім того, виявлено взаємозв’язок між потребами та вимогами працівників і такими факторами, як вік, стать та функціональні обов’язки. З практичної точки зору результати дослідження можуть бути використані менеджерами різних рівнів для кращого розуміння потреб працівників, розробки операційних стратегій та стратегій управління людськими ресурсами в сучасних умовах.
  • Ескіз
    Публікація
    Наслідки переходу на дистанційну форму організації праці: ставлення керівників та працівників
    (Західноукраїнський національний університет, 2023) Прохоренко, Олена Вікторівна; Брінь, Павло Володимирович; Ковшик, Валентин Ігорович
    Зміни у формах господарювання і методах організації праці, викликані в першу чергу розвитком інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), які привели до істотного зростання можливостей передачі інформації та навіть управління операціями, надають сучасному бізнесу низку переваг. Пандемія COVID-19 та війна на території України стала додатковим каталізатором розвитку дистанційних технологій та запровадженням їх у різні області та сфери діяльності: виконання робіт, надання послуг, торгівлю, навчання/освіту. Однак вимушений перехід на дистанційну працю призводить і до негативних наслідків, досить часто пов’язаних з неготовністю працівників та керівників до такої форми відносин. Мета. Метою даної статті є дослідження змін в умовах та результатах праці внаслідок запровадження дистанційної організації праці як з точки зору власника (керівника або роботодавця), так і з позиції працівника або виконавця, та висвітлення основних розбіжностей між цими позиціями. Метод. При проведенні дослідження використовувались емпіричний метод (спостереження та вимірювання), а також емпірико-теоретичні методи: аналіз і синтез, індукція та узагальнення. Результати. Оцінка змін внаслідок переходу на дистанційний режим праці D може бути обчислена як середнє значення оцінок факторів економічної доцільності Xe, професійного комфорту Xp та особистого комфорту Xh. При цьому значення кожного з Хі чинників, в свою чергу може бути визначене як відносне відхилення оцінки сприйняття респондентом віддаленої праці від оцінки традиційної організації робочого процесу. За даними проведених опитувань серед працівників компаній - виконавців робіт та власників (керівників) підприємств (структурних підрозділів) показало суттєву різницю у сприйнятті цими групами переходу на дистанційну форму організації праці. З позиції працівників дистанційна форма організації праці підвищує економічну доцільність та професійний комфорт, але при цьому ступінь особистого комфорту знижується. З позиції керівників за всіма трьома факторами спостерігається негативний вплив, який призводить до зниження результативності функціонування організації (підрозділу). Позитивний характер змін виконуваних робіт і операцій внаслідок переходу на дистанційну форму праці відмічають скоріше молоді люди, представники інтелектуальної праці та освіти, які займаються роботою з інформацією, обчисленнями та обслуговуванням клієнтів. Віддалена праця дозволяє підвищити особисту продуктивність, але результативність всієї організації при цьому знижується.