Кафедра "Менеджмент"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto
Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".
Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.
Переглянути
Результати пошуку
Документ Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Менеджмент готельно-ресторанного господарства"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Замула, Олена Василівна; Замула, Олексій ОлександровичНаведено зміст практичних занять зі студентами, що навчаються за освітнтою програмою спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа». Наведено тематику практичних занять, запропоновано низку конкретних ситуацій для обговорень, надано інструментарій і методологію для прийняття і впровадження управлінських рішень в готельно-ресторанній справі. Рекомендовано для студентів спеціальності 241 «Готельно-ресторанна справа».Документ Управління витратами підприємств на засадах концепції сталого розвитку(Західноукраїнський національний університет, 2022) Замула, Олена Василівна; Замула, Олексій ОлександровичВступ. Одним із чинників, який впливає на ефективність системи управління витратами, є формування дієвої методики визначення собівартості продукції, яка б сприяла вдалому ціноутворенню та досягненню успіху підприємства у довгостроковій перспективі. У цьому процесі необхідно враховувати, що останнім часом підприємницькі структури зазнають докорінних змін, які стосуються поступового впровадження концепції сталого розвитку в механізми прийняття управлінських рішень. Мета. Стаття присвячена питанням удосконалення теоретичних та методологічних засад управління витратами суб’єктів господарювання на основі існуючих досягнень економічної науки та з урахуванням позиційних основ концепції сталого розвитку підприємств. У зв’язку з цим доцільним є аналіз існуючих систем управління витратами та останніх тенденцій розвитку менеджменту як науки, оскільки він дасть змогу виявити недоліки діючих методик, окреслити шляхи їх усунення, а також адаптувати до концептуальних змін економічних реалій. Методологія даного дослідження ґрунтується на систематизації, хронометражі та аналізі існуючих наукових доробок, а також основах теорії прийняття управлінських рішень. Результати. З метою досягнення встановлених стратегічних цілей в управлінні витратами підприємства його керівникам пропонується на основі оцінки внутрішнього і зовнішнього середовища здійснювати вибір відповідної методології, яка має включати такі елементи: методи вимірювання, накопичення, віднесення витрат на одиницю продукції, а також методи складання та аналізу звітів управлінського обліку для розробки альтернатив. Поява концепції сталого розвитку стала новим етапом в збільшенні відповідальності управлінців в частині прийняття рішень стосовно використання ресурсів. Наразі, при виборі оптимальної альтернативи стає майже неможливим нехтування соціальними та екологічними наслідками його практичної реалізації без втрати репутації, перспектив подальшого успішного функціонування. Разом з цим сфера впливу відп овідальних за прийняття рішень осіб розширилася до меж дії факторів опосередкованого впливу. Потребують подальшого розвитку методи управління витратами на базі концепції сталого розвитку підприємства.Документ Теоретичні аспекти управління логістичною діяльністю підприємства(Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2023) Замула, Олексій Олександрович; Замула, Олена ВасилівнаДокумент Впровадження концепції сталого розвитку в систему управління конкурентоспроможністю авіатранспортного підприємства(ТОВ "ДКС Центр", 2020) Замула, Олена Василівна; Тучкова, А. І.У статті розглянуто сутність управління конкурентоспроможністю авіатранспортного підприємства. Запропоновано визначати поняття «конкурентоспроможність підприємства» як здатність до генерації й впровадження власних управлінських ідей, а також втілення в життя існуючих прогресивних наукових концепцій для забезпечення довготермінових конкурентних переваг авіапідприємства. А управління конкурентоспроможністю авіаційного підприємства – це діяльність, спрямована на розробку комплексу заходів із забезпечення досягнення та підтримки лідируючих позицій підприємства на ринку авіаційних перевезень на засадах екологічності, соціальної справедливості та фінансової зацікавленості. Було удосконалено систему управління конкурентоспроможністю авіаперевізника, відмінною рисою якої є врахування індикаторів сталого розвитку у системі збалансованих показників діяльності підприємства при прийнятті стратегічних рішень. Її використання дає змогу оцінювати темпи зростання бізнесу і виявляти можливі відхилення від плану. Стратегія перетворюється таким чином, в систематизовану і зрозумілу всім послідовність завдань, виконання яких контролюється на різних рівнях управління. Також зазначено, що використання підприємствами цифрових технологій є неодмінним інструментом підвищення конкурентоспроможності, але водночас спричиняє виникнення ланцюга недостовірної інформації та активного соціального транслювання, що призводить до залежності споживачів від цифрових пристроїв й розладів їх психічного здоров'я. Доведено, що саме впровадження концепції сталого розвитку підприємства в систему управління його конкурентоспроможністю дозволяє налагодити взаємодію підприємства зі споживачами в потрібному напрямі, оскільки перманентна робота над якістю авіапослуг і чітка сегментація ринку забезпечує лояльність і звужує обсяг онлайн-запитів, що, водночас, сприяє покращенню основних показників діяльності авіаперевізника. Запропоновано основні заходи сталого розвитку авіапідприємства, які допоможуть йому конкурувати на міжнародному рівні: ініціювання благодійних посадок дерев біля аеропортів, смуг, будівель, прилеглих до них, що має супроводжуватися відповідним збільшенням площ зелених насаджень, зниження викидів CO2. Допомога у реалізації потенціалу своїх співробітників, стимулювання економіки через доступні авіаперевезення, контроль за недопущенням будь-якої дискримінації персоналу та суспільства загалом, заохочення мобільності та активного способу життя споживачів.Документ Методичні вказівки з виробничої практики(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Прохоренко, Олена Вікторівна; Замула, Олена Василівна; Сітак, Ірина Леонідівна; Яценко, Ольга МиколаївнаНаведено зміст програми проходження практики студентами, що навчаються за освітніми програмами спеціальності 073 «Менеджмент»; визначено основні вимоги до організації її проходження. Наведено тематику індивідуальних завдань, загальні вимоги до структури, змісту й оформлення звіту з практики. Рекомендовано для студентів спеціальності 073 «Менеджмент» всіх форм навчання.Документ Методичні вказівки для поточного, проміжного й підсумкового контролю з навчальної дисципліни "Теорія організацій"(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Лінькова, Олена Юріївна; Замула, Олена ВасилівнаМенеджмент відіграє ключову роль в ефективній діяльності будь-якої організації бізнесу. Зростаюча конкуренція та економічна нестабільність створюють умови, в яких організація повинна постійно аналізувати свій стан і оцінювати перспективи своєї діяльності. У зв’язку з цим важливу роль відіграє підготовка спеціалістів економічного профілю з навичками проведення аналізу бізнес-організацій та практичних проблем менеджменту. Методичні вказівки для поточного, проміжного й підсумкового контролю з дисципліни «Теорія організацій» розроблено на допомогу у вивченні дисципліни та організації роботи студентів всіх форм навчання. Викладений матеріал орієнтує студентів на вивчення першоджерел та літератури, яка містить приклади практичного застосування досягнень науки менеджменту в діяльності вітчизняних компаній та компаній, які працюють у державах з ринковою економікою. У методичних вказівках наведені актуальні теми для написання реферату за питаннями курсу. Мета викладання дисципліни «Теорія організацій»: ознайомлення студентів із багатовимірним підходом до розуміння та вивчення організацій, принципами організаційної структури та дизайну; надання студентам знання про закономірності функціонування та розвитку організацій.Документ Формування методології управління витратами підприємства(Центр фінансово-економічних наукових досліджень, 2022) Замула, Олена Василівна; Замула, Олексій ОлександровичДокумент Розвиток системи адміністрування податків суб'єктів підприємницької діяльності України(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Замула, Олена Василівна; Замула, Олексій ОлександровичВ статті представлений системний та процесний підходи щодо опису системи адміністрування податків суб'єктів підприємницької діяльності в Україні. З позицій системного підходу адміністрування податків представляє собою систему, яка в елементарному вигляді складається з суб’єкту управління, об’єкту управління і зв'язків між ними, через які відбувається здійснення управлінського впливу на податкові правовідносини особами, основним посадовим обов'язком яких є прийняття рішень та доведення їх до підлеглих. Спираючись на відомі моделі системно-орієнтованого управління організаціями та окремими її елементами, у системі, покликаній забезпечувати дотримання норм податкового законодавства виділити такі складові: вхід системи, що представлений фінансовими, матеріальними, нематеріальними та трудовими ресурсами; керуюча та керована підсистеми, а також вихід системи у вигляді економічних та соціальних результатів діяльності, донарахованих сум податків, офіційної та неофіційної інформації, навчання і розвитку працівників, забезпечення безпеки соціальної взаємодії, тощо. З позицій процесного підходу адміністрування податків є регламентованою законами й іншими нормативно-правовими актами правлінська діяльність, що здійснюється податковими та іншими контролюючими органами. Початок повномасштабного вторгнення в Україну російських військ став відправною точкою виникнення низки проблем у системі та процесах адміністрування податків у нашій державі, що пов'язані з втратою правосуб'єктності платниками податків, повною чи тимчасовою втратою ними об’єктів оподаткування, реєстраційними змінами, технічним унеможливленням реєстрації господарських операцій та здійснення комунікацій з контролюючими органами, тощо. Визначено, що вирішення більшості зазначених проблем лежить у площині оподаткування, тобто прийняття законів, що формують податкову систему. Вважаємо, що в Україні мають бути зменшене податкове навантаження на бізнес та спрощений процес адміністрування податків на найближчі п'ять років по завершенню військових дій на території України для якнайшвидшого відновлення національного бізнесу та залучення іноземних інвесторів.Документ Проблеми розвитку організаційної культури підприємств(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018) Замула, Олена Василівна; Замула, Олексій Олександрович; Замула, М. О.Документ Формування системи управління сталим розвитком промислової корпорації(Тернопільський національний економічний університет, 2020) Замула, Олена Василівна; Замула, Олексій Олександрович; Угрімова, Ірина ВолодимирівнаРозвиток сучасного суспільства визначається взаємодією різноманітних державних, комерційних і громадських організацій, що мають власні принципи, традиції та цінності, на яких ґрунтується поведінка окремих осіб. В такому разі для промислових корпорацій актуальною проблемою є пошук ціннісно-орієнтованої ідеї щодо розвитку системи управління на засадах дбайливого ставлення до середовища та з урахуванням інтересів всіх стейкхолдерів. Вона має буде сприйнята споживачами, колективом і власниками підприємства, без чого неможлива подальша її успішна реалізація. Для цього весь процес, від розробки ідеї до контролю одержаних результатів, повинен здійснюватись на основі науково обґрунтованих методичних і практичних рекомендацій щодо вибору відповідних управлінських заходів, які максимально сприятимуть сталому розвиткові підприємства. Мета даного дослідження полягає в розробці системи управління сталим розвитком промислової корпорації за мінімізації втрат, спричинених реалізацією фінансових, технологічних та екологічних ризиків. Методологія здійснення роботи ґрунтується на методі системного аналізу при описі системи управління сталим розвитком промислової корпорації, та управлінських методах при розробці управлінських заходів. Результати статті полягають у формулюванні визначення поняття "система управління сталим розвитком промислової корпорації" як системи, в якій керівники різних рівнів здійснюють щодо екологічного, економічного і соціального елементів керованої підсистеми промислових корпорацій цілеспрямований комплекс заходів щодо забезпечення позитивних змін соціально-економічних показників діяльності за мінімізації втрат, спричинених реалізацією ризиків, пов’язаних із дією фінансових, еколого-технологічних та людських чинників. Для досягнення встановлених цілей в управлінні сталим розвитком керівникам промислових корпорацій пропонується здійснювати вибір комплексу заходів по відношенню до екологічного, економічного та соціального елементів керованої підсистеми, який має включати: організаційні зміни для визначення центрів відповідальності прийняття рішень, виявлення ознак реалізації ризиків та недопущення появі відповідних втрат, а також оптимізацію розрозподілу результатів діяльності промислової корпорації серед стейкхолдерів.