Кафедра "Менеджмент"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto

Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".

Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Публікація
    Методичні вказівки до виконання розрахункового завдання з дисципліни "Діагностика діяльності підприємств та організацій"
    (2021) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантелєєв, Михайло Сергійович; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна
    Сучасні умови господарювання, особливістю яких є нестабільність ринкового середовища, високій рівень конкуренції, обмеженість економічних ресурсів та необхідність ефективного їх використання обумовлюють появу нових вимог до інструментів управління і, зокрема, до методів дослідження й оцінки діяльності підприємства. Ефективним інструментом, який дозволів проводити детальне дослідження, одержувати достовірну і повну інформацію про стан і діяльність підприємства стала економічна діагностика. Застосування економічної діагностики в процесі управління господарською діяльністю підприємств дозволяє своєчасно виявляти і розпізнавати стан підприємства за непрямими ознаками, що є особливо актуальним в умовах невизначеності зовнішнього середовища. Економічна діагностика спрямована на оцінку стану економічних об’єктів в умовах неповної інформації, дозволяє виявити проблеми розвитку підприємства, на їх підставі вибрати показники, які найбільш повно описують ситуацію, розглянути їхній взаємний вплив, встановити «вузькі місця», зафіксувати резерви, визначити перспективні шляхи їх вирішення та розробити заходи з усунення несприятливих ситуацій. Дисципліна «Діагностика діяльності підприємств та організацій» входить у цикл дисциплін профільної підготовки магістрів зі спеціальністю 073 «Менеджмент» за освітньою програмою «Менеджмент підприємств та організацій». Метою дисципліни є формування системи теоретичних знань, прикладних вмінь і навичок щодо використання методичного апарату та інструментарію економічної діагностики для визначення стану підприємств та організацій в рамках їх бізнес-оточення. Розглянута нижче розрахункова робота присвячена практичному засвоєнню деяких положень економічної діагностики на конкретному числовому матеріалі.
  • Ескіз
    Публікація
    Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни "Економіка і організація підприємницької діяльності"
    (2020) Шматько, Наталія Михайлівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна; Пантелєєв, Михайло Сергійович
    «Економіка і організація підприємницької діяльності» це наукова дисципліна, предметом якої є вивчення існуючих сьогодні в Україні умов, а також законодавчих та економічних основ ведення підприємницької діяльності. При цьому дуже важливим також являється етична та соціально–психологічна складова підприємництва, яка визначає форми та мету цього важливого виду людської діяльності. В теперішніх умовах існує комплекс персональних та економічних свобод, що надаються громадянину, які у сполученні з його індивідуальністю та професійною кваліфікацією, а також отриманими знаннями та вміннями дозволяють розробляти та здійснювати ефективну підприємницьку та комерційну діяльність. В цих умовах розуміння ролі підприємництва разом з правовими основами та розумінням основ державного регулювання підприємництва, його ресурсної бази та інфраструктури дає можливість сьогоднішньому студенту в повній мірі використовувати отримані у вищому навчальному закладі знання на практиці та досягати реального успіху.
  • Ескіз
    Публікація
    Концепції стійкого організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шматько, Наталія Михайлівна; Пантєлєєва, Ірина Вікторівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна
    Сформована система концептуальних положень забезпечення стійкості організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем орієнтовна на реалізацію авторської системи гіпотез щодо: необхідності використання інтеграційних можливостей окремих суб'єктів господарювання для отримання переваг у конкурентній боротьбі та для підтримки стійкості узгодженого розвитку; підтримки стійкості життєдіяльності великомасштабних економіко-виробничих систем за рахунок оптимізації складових інтеграційного базису, вірного утворення архітектури великомасштабних економіко-виробничих систем та вибору найбільш доречної її організаційної форми; можливість моделювання розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем через співвіднесення її архітектурного представлення зі стадіями життєвого циклу; використання компетенцій суб'єктів господарювання як базису інтеграційної взаємодії в рамках певної економіко-виробничої системи; підпорядкованості ефективності функціонування та розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем визначається ступеню розкриття потенціалу інтеграційної взаємодії вхідних до великомасштабних економіко-виробничих учасників. Доведення даних гіпотез дозволило наголосити, що забезпечення стійкості організаційного розвитку великомасштабних економіко-виробничих систем досягається за рахунок оптимізації структури та параметрів взаємодії стратегічних бізнес одиниць (учасників) великомасштабної економіко-виробничої системи, що збільшує актуальність розробок у сфері інституціональної регламентації життєдіяльності великомасштабних економіко-виробничих систем. Таке формування великомасштабних систем створює додаткові переваги у конкурентній боротьбі через, наприклад, концентрацію ресурсів на найбільш дієвих практиках діяльності чи через створення більш дієвої системи розрахунків. Разом з тим, провадження інтеграційних процесів чи збільшення масштабів діяльності завжди спричиняє прояв певних факторів-загроз та труднощів, вирішення яких потребує належного економічного підґрунтя. Так, по-перше, збільшення масштабів діяльності підприємств призводить до ускладнення організаційної структури та появи численних вад в забезпеченні роботи механізмів управління. По-друге, виникнення будь-якого з видів об'єднань підприємств збільшує ймовірність негативного прояву корпоративних конфліктів. По-третє, слід звернути увагу на загрозу розпорошеності відносин власності внаслідок інтеграційно-дезінтеграційних процесів. Наостанок, розмаїття можливих організаційних форм взаємодії підприємств потребує певної теоретичної уніфікації.
  • Ескіз
    Публікація
    Аналіз сучасних методів та підходів до управління ризиками на підприємстві
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Шматько, Наталія Михайлівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна
    В статті зазначається, що підвищення результативності системи менеджменту передбачає необхідність виконання запобіжних дій на основі планування, аналізу та покращення діяльності, пов'язаної з ризиками та можливостями, зроблено наголос, що основна мета ризик-менеджменту полягає у координації дій керівництва для покращення фінансових результатів та створення таких умов, щоб підприємство не перевищило допустимі втрати. Проведено аналіз сучасних методів та підходів для успішного управління ризиком та виявлення особливостей формування системи управління ризиками. Створена на підприємстві система ризик-менеджменту повинна керувати ризиками для досягнення поставлених цілей та завдань, при цьому застосовують концепції ризик-орієнтованого підходу, що реалізується у необхідності визначення ризиків під час планування діяльності підприємства. Система управління ризиками полягає у дослідженні та аналізі ймовірності настання негативної події чи ризику, її мінімізації чи усунення. Важливим перевагою цього стандарту є опис 31-го методу оцінювання ризиків з погляду сфери їх застосування, переваг та недоліків кожного з них. Варто зазначити, що саме цей стандарт є найпоширенішим у практиці управління ризиками українських підприємств. Основні методи стандарту це можливість отримання кількісних вихідних даних, невизначеність результатів оцінки. На етапі експлуатації важливо застосовувати методи з високим ступенем визначеності результатів оцінки та мати кількісну інформацію про об'єкти оцінки. Управління ризиками спрямоване на підвищення шансів на досягнення цілей проекту шляхом усунення та мінімізації ризиків, щоб підвищити шанси проекту на успіх. При цьому виникнення серйозних ризиків, які можуть призвести до провалу проекту, має бути по можливості зведено до мінімуму. Визначено, що при професійному управлінні ризиками необхідно регулярно перевіряти запланований та фактичний стан. Це включає переоцінку ймовірності виникнення ризику і коригування заходів і планів підприємства. Особливу увагу при побудові системи управління ризиками необхідно приділяти встановленню переліку допустимих власнику ризику видів впливу та способів модифікації факторів ризику.
  • Ескіз
    Публікація
    Психологічні складові діяльності ефективного керівника організацією
    (Полтавський державний аграрний університет, 2022) Шматько, Наталія Михайлівна; Кармінська-Бєлоброва, Марина Володимирівна