Кафедра "Менеджмент"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto

Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".

Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.

Переглянути

Фільтри

2020 - 20234

Налаштування

Містить файли: ТакКлючове слово: search.filters.subject.команда

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Публікація
    Формування управлінської структури на основі холакратії
    (Державний біотехнологічний університет, 2023) Хабалевський, В. А.; Коптєва (Фадєєва), Ганна Миколаївна
  • Ескіз
    Документ
    Формування корпоративної організаційної культури в умовах дистанційної роботи
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Яценко, Ольга Миколаївна; Шкарупета, Сергій Володимирович
    З переходом на дистанційну роботу за часів карантину та початком введення військового стану функціонування вітчизняних компаній набуло певних трансформацій. Важливим інструментом, який сприяв тому, що колективи продовжили працювати і зберегли свою цілісність, стала наявність і дотримання певних норм і правил корпоративної організаційної культури. Нагальна потреба сьогодення – збереження і формування корпоративної культури, яка б відповідала потребам співробітників і являла собою інструмент досягнення організаційних цілей. Актуальними стають питання розуміння сутності формування корпоративної культури в умовах дистанційної роботи задля збереження корпоративної єдності, системи корпоративних цінностей, емоційної підтримки, мобілізації командної роботи для забезпечення конкурентоспроможності організації. Метою дослідження є аналіз особливостей формування корпоративної культури в умовах дистанційної роботи та роль лідера в цьому процесі. У результаті аналізу з’ясовано, що вивченню корпоративної культури приділяли увагу багато науковців, але особливості формування саме дистанційної корпоративної культури ще не достатньо висвітлені в наукових пошуках. Наголошено, що значна роль у формуванні корпоративної культури належить лідерам. Уточнено поняття віртуальний лідер, як такий, хто визнаний групою як лідер і який здатний організувати спільну взаємодію у віддалених командах, враховуючи вплив факторів внутрішнього і зовнішнього середовища задля досягнення поставлених цілей за допомогою сучасних дистанційних технологій. Наголошено, що дієвим інструментом при формуванні корпоративної культури є правильно обраний і застосований стиль лідерства. Проаналізовано потреби працівників, що під час військового стану зазнали певних трансформацій, а також складові корпоративної культури, які набули нового значення в умовах дистанційної роботи. Запропоновано аналіз переваг і недоліків використання традиційних стилів лідерства при формуванні корпоративної культури в умовах дистанційної роботи. Таким чином лідери, які взяли на себе відповідальність і забезпечили збереження і формування корпоративної культури змогли вижити і продовжити працювати під час війни. Вміле застосування і використання переваг стилів лідерства допомагає долати труднощі, з якими стикаються команди і стає дієвим інструментом антикризового управління.
  • Ескіз
    Публікація
    Зміни вимог до лідерських якостей менеджерів на підприємствах України в умовах воєнного стану
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Маковоз, Оксана Сергіївна; Яценко, Ольга Миколаївна; Горбунов, Микола Петрович
    Під час війни кардинальні зміни торкнулись усіх сфер життя України. Нагальна потреба сьогодення – пошук оптимальних та аргументованих програм сталого функціонування підприємств у період воєнного стану та закладання підвалин для подальшого відновлення після завершення військових дій. Сформувати зазначені належні умови для бізнесу здатні професіонали, управлінці-лідери, які будуть відповідати вимогам сучасності. Актуальними стають питання щодозмін вимог до менеджера підприємства воєнного стану і відповідність сформування необхідних якостей у майбутніх управлінців під час навчання у ЗВО. Метою дослідження є аналіз вимог до сучасного менеджера-лідера щодо здатності забезпечити ефективне виконання управлінських завдань. У результаті аналізу з'ясовано, що відбулися певні зміни в уявленні працівників щодо того, яким має бути і як себе має поводити керівник під час роботи в умовах воєнного стану. Виявлені відмінності стосовно вимог до менеджерів у дослідженнях теоретиків менеджменту до і під час воєнного стану. Визначено, що акцент наразі робиться на особистісних якостях, допомозі оточуючим, здатності зберегти команду, бажанні змінити ситуацію на краще. Наголошено, що деякі якості набули нового значення і трактуються по-новому, враховуючи вимоги часу. Проаналізовано міркування керівників-практиків вітчизняних підприємств, які мають власне бачення ситуації та досвід збереження бізнесу таробітників в умовах воєнного стану. Під час опитування працівників виявлено, що майже половина з них змінили свої очікування до керівників і головним вважають наявність стресостійкості, відповідальності та гнучкості. Також, більше половини опитаних вважають, що їхнє керівництво впоралось зі своїми обов'язками під час війни, третина – що впорались частково. Менеджери-лідери завдяки професіоналізму і розвиненим особистісним якостям не тільки змогли зберегти бізнес, а й підтримують і допомагають тим, хто цього потребує. Таким чином в нашому суспільстві поступово переважає група людей, для яких матеріальні блага не становлять практично єдиної цінності. Підготовка майбутніх менеджерів у ЗВО має враховувати зміни вимог до менеджерів і відповідати новим викликам, які постали перед вітчизняними підприємствами задля успішного подолання загроз і подальшої відбудови країни.
  • Ескіз
    Публікація
    Застосування технологій тимбілдингу при формуванні корпоративної культури в контексті європейського вектору розвитку
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Маковоз, Оксана Сергіївна; Яценко, Ольга Миколаївна; Горбунов, Микола Петрович
    Корпоративна культура є потужним ресурсом, завдяки якому компанії можуть швидко мобілізувати всі ресурси підприємствадля досягнення певного результату та ефективно розв’язувати проблеми. Арсенал сучасного менеджера налічує багато новітніх технологій, однією з яких сьогодні є тимбілдинг. Популярність і затребуваність цього методу командної взаємодії зростає з кожним роком, адже він є одним із дієвих способів мотивації, управління персоналом, який може застосовувати компанія. Метою роботи є обґрунтування застосування технологій і методів тимбілдингу для формування корпоративної культури організації, а також аналіз особливостей тимбілдингу за кордоном і в Україні. У результаті аналізу з’ясовано, що корпоративна культура буде дієвою тоді, коли буде мати ознаки певних базових цінностей, притаманні національній культурі. Виділяють наступні цінності, які можуть слугувати орієнтиром: дистанція влади, індивідуалізм, мужність і жіночність, уникнення невизначеності, довго/короткострокова орієнтація. Проаналізовано індекси розвитку зазначених цінностей у різних країнах. Наголошено, що в Україні переважає індивідуалізм. Згідно із запропонованою класифікацією видів тимбілдингу: екстремальні, інтелектуальні, творчі – наведені приклади тимбілдингу в різних країнах. Виділено переваги, які дає тимбілдинг при формуванні корпоративної культури. Зроблено аналіз ринку послуг щодо організації тимбілдингу в Україні. З’ясовано, що на ринку представлено велике розмаїття видів і форм заходів, щодо командотворення. У зв’язку з тим, що ці технології в нашій країні застосовуються не так давно й переважним чином є запозиченими, зроблено припущення щодо вірогідності бездумного копіювання і нав’язування тих цінностей в корпоративну культуру підприємства, які не відповідають загальнонаціональним. Надано рекомендації керівникам, щодо проведення в компанії тимбілдингу. Підкреслено, що «сліпе» копіювання інколи цікавих пропозицій без урахування їхньої відповідності вітчизняним реаліям не дасть бажаного результату, а інколи, навіть, може мати негативні наслідки.