Кафедра "Менеджмент"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto

Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".

Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.

Переглянути

Фільтри

2015 - 20183

Налаштування

Містить файли: ТакКлючове слово: search.filters.subject.manufacturing outsourcing

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Ukrainian industry perspectives on the global market of the manufacturing outsourcing
    (L'Association 1901 "SEPIKE", Deutschland, 2015) Gorova, Kseniia
    The article describes an expediency of the access to the global market of the manufacturing outsourcing by Ukrainian industrial enterprises, premises and obstacles of this process. Political and economic instability, "black" economy and unstable legal framework, crisis and unstable financial status of many companies reduce the competitiveness of Ukraine on the outsourcing market. But a large number of research organizations, powerful industrial enterprises and a significant amount of skilled labor create good prerequisites for Ukraine's stable position in the global outsourcing market. The article offers such areas of the outsourcing services provision as: research and development outsourcing, certain parts of the production process outsourcing, assembly operations outsourcing, full manufacturing outsourcing.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення місця України на світовому ринку аутсорсингу
    (Харківський національний автомобільно-дорожній університет, 2015) Горова, Ксенія Олександрівна
    На сьогоднішній день економічний розвиток України напряму залежить від того, чи посяде вона достойне місце на міжнародному ринку аутсорсингу. Покращити економічний стан вітчизняних підприємств можна розширивши міжнародне співробітництво з іноземними партнерами. Отримання замовлень на аутсорсинг окремих бізнес-процесів та частини виробництва дозволить вітчизняним підприємствам залучити фінансові та технологічні ресурси, оновити виробничі потужності, підвищити кваліфікацію персоналу. Тому необхідним є визначення перспективних галузей, в яких Україна могла б стати вагомим гравцем на світовому ринку аутсорсингу. Для цього в статті було проведено дослідження основних тенденцій світового ринку аутсорсингу на основі публікацій ряду консалтингових фірм. Було встановлено, що на даний момент лідером з постачання аутсорсингових послуг є Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Лідерами серед країн є Індія, Китай, В’єтнам, Філіппіни, Малайзія. В Європі найуспішнішими постачальниками аутсорсингових послуг є Ірландія та Польща. Нажаль, Україна поки що не знайшла своє місце на ринку аутсорсингу, хоча за прогнозами фахівців до 2015 року мала зайняти провідні позиції на ньому. Високий рівень корупції, економічна та політична нестабільність відштовхують іноземні компанії від розміщення аутсорсингових замовлень в Україні. Єдина галузь, в якій Україна досягла успіху, - ІТ-аутсорсинг. Це відбулося завдяки високому інтелектуальному потенціалу вітчизняних фахівців та можливості здійснення такої діяльності без значних інвестиційних витрат. Проте Україні необхідно розвиватися в напрямку надання аутсорсингових послуг і в інших видах діяльності. Україна може стати потужним виробничим аутсорсером, оскільки має велику кількість промислових підприємств, що володіють виробничими потужностями, досвідченими працівниками інженерних та робітничих професій. Саме розвиток виробничого аутсорсингу дозволить покращити господарський стан вітчизняних підприємств та сприятиме розвитку національної економіки.
  • Ескіз
    Документ
    Визначення основних показників привабливості підприємств регіону в якості виробничого аутсорсера
    (Національний технічний університет "Дніпровська політехніка", 2018) Горова, Ксенія Олександрівна; Зайцев, В. Д.
    У статті висвітлено актуальність виходу українських промислових підприємств на глобальний ринок виробничого аутсорсингу. Це потребує розробки науково-методичних рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності підприємств, що працюють на даному ринку. Зазначено, що для цього необхідним є визначення основних показників привабливості підприємств регіону в якості виробничого аутсорсера для іноземних замовників. Предметом дослідження є методики визначення перспективних напрямів розміщення аутсорсингових замовлень. За результатами дослідження виявлено, що при виборі регіонів та підприємств для розміщення аутсорсингових замовлень замовник керується, насамперед, величиною ризиків виконання замовлень та їх вартістю. Вагомими критеріями також виступають наявність транспортної інфраструктури, трудовий потенціал, економічний розвиток країни. З’ясовано, що існуючі дослідження виконувалися переважно на макрорівні і в них недостатньо уваги приділяється оцінці окремих підприємств. У даній статті пропонується проводити оцінку підприємств в якості виробничого аутсорсера на основі врахування як показників привабливості регіону, в якому воно розташовано, так і показників привабливості самого підприємства. Це дозволить отримати комплексні результати, що враховуватимуть наявність трудових ресурсів, розвиненої інфраструктури, сприятливого економічного середовища в регіоні, враховуючи його географічне положення, але крім цього ще й потенціал окремих промислових підприємств.