Кафедра "Менеджмент"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto

Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".

Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.

Переглянути

Фільтри

2019 - 201912020 - 20211

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0001-6271-6213

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Публікація
    Оцінка соціальної та екологічної складової ефективності скотарства в сільськогосподарських підприємствах
    (Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics, 2019) Шиян, Наталія Іванівна; Котельникова, Юлія Миколаївна
    Розглянуто теоретичні і практичні підходи до визначення сутності соціальної, економічної та екологічної ефективності. Здійснено оцінку соціальної, економічної, екологічної ефективності скотарства України. Простежено негативні тенденції у розвитку галузі, які супроводжуються зменшенням чисельності поголів’я великої рогатої худоби, у т.ч. корів, зменшенням обсягів виробництва продукції галузі, збитковістю виробництва м’яса великої рогатої худоби (ВРХ) та невисоким рівнем рентабельності виробництва молока. З метою розробки мотиваційного механізму щодо підвищення аграрними підприємствами виконання соціальної, економічної та економічної функцій галуззю скотарства запропоновано механізм підвищення її доходів. Обґрунтовано використання в якості елемента такого механізму соціо-економо-екологічного коефіцієнта (СЕЕК). СЕЕК виступає інтегральним показником соціальної, економічної і екологічної ефективності розвитку скотарства. Апробація дії цього коефіцієнта здійснювалась на прикладі сільськогосподарських підприємств Харківської області, які в 2018 р. виробляли продукцію скотарства. Було встановлено, що залежність між СЕЕК та показниками ефективності скотарства пов’язана з дією закону спадної віддачі стосовно зміни окупності витрат виручкою від реалізації молока і величиною прибутку з розрахунку на одну корову. Величина максимуму окупності витрат досягається при СЕЕК, який дорівнює 2.1. За результатами дослідження з 91 сільськогосподарського підприємства лише 4 підприємства могли б отримати фінансову підтримку за високі показники соціальної, економічної та екологічної ефективності у розвитку скотарства. Величина такої підтримки могла дорівнювати в 2018 р. 52,626.2 тис грн.
  • Ескіз
    Документ
    Household income as a factor forming potential demand on the market of organic products
    (2021) Shyian, Dmytro; Herasymenko, Yuliia; Ulianchenko, Nataliia; Velieva, Viktoriya; Kotelnikova, Iuliia
    The purpose of the article is to analyze the situation of households in terms of income, expenditure, food quality, consumption of individual products and to assess the potential development opportunities for organic products market. Methodology / approach. The dialectical method of cognition, the systematic approach to the study of economic phenomena and processes, the monographic method (the analysis of scientific achievements of domestic and foreign scientists on the assessment of income, cost structure, quality of life) were used in the research. The abstract-logical method (for theoretical generalizations and formulation of conclusions), the economic-statistical method (when assessing the reliability of differences between groups of households), the graphic method (when constructing graphical images), correlation analysis (to make a correlation between the level of consumption of meat and meat products based on the amount of income in the households) were used among the special methods of research. To assess the actual state of affairs, the authors used data from the statistical observation regarding the level of income and expenditures of the population of Ukraine according to 2018, which was called “Anonymous microdata on the main indicators of income, expenditures and living conditions of households”. The total number of households that responded to questions about their income level was 7698 from 8051, or 95.6 %. Results. The article emphasizes that one of the important criteria for social protection is the quality of food supply in accordance with scientific norms and established standards. The income level and food consumption by households were compared. It was noted that in general the distribution of respondents in cash income levels was not considered to be normal. A clear correlation was established between the level of household income and the level of food consumption in both monetary and physical units. These differences were tested using the statistical method of t-test for comparing averages, which provided evidence of the difference between groups of households. Originality / scientific novelty. For the first time, the level of discrepancies in income and food consumption between households was assessed using the t-test method of comparison of averages, which allowed establishing statistically a significant difference between groups in these indicators. The assessment of the impact of household income on the level of expenditures and consumption of certain types of food products has been further developed with the identification of promising focus groups for consumers of organic products. Practical value / implications. The practical value of the results is that the identification of patterns allows to predict further trends in the level of consumption of certain types of food, particularly organic.