Кафедра "Менеджмент"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto

Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".

Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.

Переглянути

Фільтри

2021 - 20234

Налаштування

ORCID: search.filters.orcid.https://orcid.org/0000-0002-0837-7238

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Сучасний стан та шляхи відновлення економіки України
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2023) Сітак, Ірина Леонідівна; Ширяєва, Наталя Володимирівна; Чайкова, Олена Ігорівна
    В статті здійснено огляд основних наслідків повномасштабного воєнного вторгнення та вплив на основні результати української промисловості у короткостроковій і довгостроковій перспективах. Встановлено, що найкраще зберігають та/або відновлюють виробництво галузі, які забезпечують базові потреби населення (виробляють їжу, одяг чи взуття). Доведено, що повномасштабна воєнна агресія підкреслила слабкі місця української економіки. Встановлено, що перші кілька місяців повномасштабного вторгнення в Україну супроводжувалися паливною кризою, що поставило перед керівництвом держави та бізнесом задачу налагоджування паливної логістику з нуля. Ця обставина також зменшила темпи відновлення економіки країни. На основі обробки статистичних даних, доведено що військові дії призвели до падіння ВВП України на 32% у 2022 році, спричинило девальвацію гривні та викликало зниження промислового виробництва та споживчих настроїв. Погіршенню ситуації в економіці також сприяв дефіцитом електроенергії. Національний оператор електропередачі був змушений застосувати обмеження споживання електроенергії в країні. Після кожного чергового удару ситуація погіршувалася, а після ракетних ударів у листопаді було коротке, але повне затемнення. Саме перебої з електроенергією погіршили ділові настрої та призвели до переглядів макроекономічних прогнозів. Встановлено, що у низці галузей (виробництві будматеріалів, металургії та металообробці, хімічній промисловості та машинобудуванні) фіксується критичне падіння виробництва. Навіть у деревообробній галузі, яка переважно сконцентрована на заході та півночі країни, лише 35% підприємств працюють майже на повну потужність. Дані підтверджують, що цілі галузі швидко стали заручниками війни, зважаючи на порушення ланцюгів постачання, блокаду морських шляхів експорту та зменшення попиту. Доведено, щоб успішно відновити економіку країни, відновити експортні можливості та витримувати конкуренцію на світових ринках, вистояти в боротьбі за ринки збуту своєї продукції Україні необхідно: підвищити ефективність економіки, яка базується на розвитку ринкових відносин; всебічно збільшувати експортну спрямованість зовнішньоекономічної діяльності; забезпечувати перехід до розрахунків з зарубіжними партнерами у вільноконвертованій валюті; удосконалити концепцію розвитку експортно-імпортних операцій.
  • Ескіз
    Публікація
    Методичні вказівки з підготовки та захисту дипломної роботи ступеня вищої освіти "бакалавр" за спеціальністю "Менеджмент"
    (2023) Прохоренко, Олена Вікторівна; Брінь, Павло Володимирович; Данько, Тарас Володимирович; Маковоз, Оксана Сергіївна; Сітак, Ірина Леонідівна; Чайкова, Олена Ігорівна; Ширяєва, Наталя Володимирівна
    Сформульовано загальні положення, мету та завдання виконання дипломної роботи бакалавра; визначено основні вимоги до організації її виконання. Наведено тематику, загальні вимоги до структури, змісту й оформлення дипломної роботи бакалавра. Рекомендовано для студентів спеціальності 073 «Менеджмент» денної та заочної форм навчання, які навчаються за освітніми програмами «Менеджмент організацій та адміністрування», «Бізнес-адміністрування», «Міжнародний бізнес».
  • Ескіз
    Документ
    Цифрова трансформація міжнародних компаній туристичної галузі в умовах четвертої промислової революції
    (ТОВ "Планета-Прінт", 2021) Данько, Тарас Володимирович; Чайкова, Олена Ігорівна; Ширяєва, Наталія Володимирівна
    Технології Індустрії 4.0, на які спирається Четверта промислова революція, трансформують міжнародні компанії туристичної галузі. Зокрема, до таких технологій належать великі дані, хмарні системи, штучний інтелект, доповнена реальність та роботизація. Значний інтерес має дослідження того, в якій мірі та як саме міжнародні компанії в туристичній галузі адаптують власні менеджерські практики внаслідок цих змін.
  • Ескіз
    Документ
    Corporate foresight capability in international business: towards organizational resilience in the fourth industrial revolution context
    (2021) Danko, Taras; Shyriaieva, N. V.
    The acceleration of chaotic changes and disruptions caused by the fourth industrial revolution raises the problem of organizational readiness for a highly volatile and turbulent future. This problem is especially vital for international firms whose very existence relies on sustaining their specific advantages on a global scale for a long enough period. In particular, such developments call for a more precise look at corporate foresight cognitive function and its role in sustaining international firms’ organizational resilience in the fourth industrial revolution era. Consequently, there was selected a set of nine public listed MNCs that meet two criteria: fourth industrial revolution organizational recognition and institutionalized corporate foresight. The observed MNCs are Adidas, Bayer, BMW, Ericsson, General Electric, Renault, Henkel, Johnson & Johnson, and Siemens. MNCs of the highest resilience - Adidas, Ericsson, and Johnson & Johnson - are suggested to be viewed as the role models of corporate foresight conversion into the global strategies devised to survive the Fourth Industrial Revolution. At the same time, the lower resilience companies that seek future sensitivity have all the chances to straighten up their results in the near future. Their current behavior is of extreme interest for further in-depth study.