Кафедра "Менеджмент"
Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475
Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto
Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".
Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.
Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.
У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.
Переглянути
17 результатів
Результати пошуку
Документ Оцінювання ефективності антикризового управління на підприємстві(ФОП Рубашкін Д. Ю., 2018) Дмитрієв, Ілля Андрійович; Горова, Ксенія Олександрівна; Мельниченко, Олександр ОлексійовичУ поточних умовах господарювання, що характеризуються нестабільністю зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, погіршенням економічної та політичної ситуації в Україні та неможливість довгострокового прогнозування господарської діяльності, підприємства зіткнулися з необхідністю у впровадженні антикризового управління у свою діяльність. Визначено основні критерії оцінювання та розроблення методичного підходу до оцінювання ефективності антикризового управління на підприємстві. Використано загальнонаукові та спеціальні методи, які дали можливість системно вирішити поставлені завдання, зокрема теоретичного узагальнення і порівняння, аналізу та синтезу, конкретний і абстрактний методи. Запропоновано підхід до оцінювання ефективності антикризового управління на підприємстві. Основними критеріями оцінювання є динаміка показників оцінювання кризового стану, економічність управління, поліпшення показників діяльності підприємства за одиницю часу, досягнення балансу інтересів, забезпечення життєздатності підприємства, стратегічний характер управління. До того ж необхідно враховувати тип антикризового управління під час здійснення оцінювання його ефективності. Превентивне антикризове управління можна вважати ефективним, якщо воно дозволяє зберігати всі показники господарського стану підприємства в нормальному діапазоні. Поточне антикризове управління є ефективним, якщо воно забезпечує ліквідацію початкових кризових явищ і повернення підприємства до нормального господарського стану. Запізніле антикризове управління вважають ефективним, якщо після впровадження антикризових заходів відбувається реорганізація підприємства, перебудова його господарських зв’язків та нівелюється загроза ліквідації підприємства. Здійснення оцінювання ефективності антикризового управління за розробленим методичним підходом дозволить урахувати тип антикризового управління та основні критерії ефективності управління, їхню специфіку саме для антикризового управління та розробити заходи для його вдосконалення на підприємстві.Документ Аналіз привабливості регіону в якості виробничого аутсорсера(Атлант, 2016) Горова, Ксенія ОлександрівнаДокумент Можливості України щодо виходу на глобальний ринок аутсорсингу(Атлант, 2015) Горова, Ксенія ОлександрівнаДокумент Система маркетингових ризиків в діяльності підприємства(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017) Корецька, Оксана ВалеріївнаПублікація Стратегічні напрями розвитку промислових підприємств України(Приазовський державний технічний університет, 2017) Горовий, Дмитро Анатолійович; Горова, Ксенія ОлександрівнаЗ приєднанням України до Світової організації торгівлі (СОТ) та враховуючи її прагнення до інтеграції в Європейський Союз, внутрішній ринок України вже не є тією захищеною територією, на якій українські підприємства можуть отримувати прибуток за умов неможливості експорту власної продукції і загальносвітових тенденцій до занепаду промислових підприємств. Тому підприємства України потребують саме розробки стратегічних напрямків їх розвитку. Для підприємств нагальним питанням є необхідність підвищувати власну конкурентоспроможність шляхом покращення продукції, що виготовляється, зниженням її собівартості, запровадженням у виробництво новітніх розробок, популяризації товарів, що виробляються, шляхом створення програм лояльності, PR-заходів, промо-акцій, спонсорських та меценатських заходів, спрямованих на розвиток власного бренду. Стратегічний розвиток на промислових підприємствах в Україні має бути зосереджений на трьох головних компонентах: розвиток бренду підприємства, створення нових, так званих віртуальних підприємств, як унікальних суб'єктів підприємницької діяльності, що отримують головний зиск від своєї діяльності, володіючи переважно майновими правами або певним активом, пошук необхідних інвестицій в науку і нові технології. Неврахування або відсутність інвестицій в науку і нові технології найбільш гостро позначається на конкурентоспроможності продукції промислових підприємств України. Наприклад, продукція українських автовиробників характеризується майже повною відсутністю використання власних наукових розробок у масовому виробництві, торгові марки цих підприємств є відомими лише на вітчизняному ринку. Внаслідок цього українські виробники випускають морально застарілі моделі власної розробки або іноземної за ліцензією. Одним із шляхів виходу з цієї ситуації є забезпечення швидкого повернення грошових коштів для потенційних інвесторів. Такі механізми можуть бути основані на створенні проміжних віртуальних підприємств або за допомогою технологій капіталізації інвестицій в науку і нові технології.Документ Роль синергії в менеджменті(НТУ "ХПІ", 2015) Лінькова, Олена ЮріївнаДокумент Інтеграційні та зворотні процеси промислових підприємств України: деякі аспекти(Сумський державний університет, 2014) Прохоренко, Олена ВікторівнаДосліджено економічну сутність та складові злиття, поглинання та аутсорсингу підприємств. Проаналізовано стан та тенденції розвитку українського ринку інтеграції та аутсорсингу промислових підприємств. Наведено основні моделі та мотиви застосування інструментів інтеграції та аутсорсингу.Документ Аналіз інформаційних технологій машинобудівної промисловості(Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського, 2017) Лінькова, Олена ЮріївнаДокумент Роль синергії в менеджменті(Одеський національний економічний університет, 2015) Лінькова, Олена ЮріївнаВ роботі проведено аналіз існуючих дефініцій поняття синергетика, на основі яких зазначено напрямок, який потребує поглибленого вивчення, щодо методологічного забезпечення синергетичного менеджменту в роботі промислових підприємств. Для розвитку вітчизняних промислових підприємств за сучасних умов в статті досліджено процес синергетичного менеджменту. Класифіковано основні підходи до використання поняття синергетика в менеджменті: використання синергетичних ефектів; дослідження синергетичних ідей при аналізі структурно-функціональних складових взаємодії різних ієрархічних рівнів підприємства; синергетика, як світоглядна концепція. Проаналізовано завдання промислових підприємств та систематизовано актуальні проблеми менеджменту. На прикладі вирішення енергетичних проблем промислових підприємств розроблено алгоритм системного використання синергії в менеджменті: розробка системи цілей; формування стратегії та структури підприємства; аналіз концепції підприємства щодо суперечливих вимог до потенціалу підприємства. Перспективами подальших досліджень у напрямку синергетичного менеджменту є: уніфікація інформаційних систем управління промисловими підприємства та їх інтеграція до державних інформаційних баз даних.Документ Ukraine’s industrial enterprises survival in conditions of energy crisis(Інститут суспільної трансформації, 2015) Linkova, ElenaIntroduction. Today there exist alternatives to traditional energy sources available on the market. Their effective use depends on the organizational measures taken by industrial enterprises. Therefore, the main problem related to the survival of business entities is the implementation of the energy security strategy of the business. Purpose of the article is implementation of innovative development of industrial enterprises in the conditions of energy crisis. Methods. A systematic approach is applied to construct a universal model of industrial enterprises’ development strategy; an integrated approach is used regarding the determination of industrial enterprises’ cooperation levels in the geographic regions. We have applied the method of analysis to determine the alternatives of new energy sources, whereas the hypothetico-deductive method was used to justify the results from the practical use of the enterprise model development strategy. Results. Formation of industrial enterprises’ subdivisions on realization of the strategy of innovation development will make it possible to form information field for control of innovation process; to effectively finance the innovative activity of enterprises; to increase financial resources intended for conducting the innovation activity of enterprises; to plan innovation development on the basis of the financial possibilities; to ensure mobility of the industrial enterprise in the conditions of innovative changes; to improve the results of financial and economic activity. Conclusions. The use of a universal model of industrial enterprises’ development strategy on the basis of innovations and their social significance will help: to formulate the objectives in the development field, to create a consistent process for the development and adoption of administrative decisions; to define the requirements for implementation of strategic innovation planning; to create economically viable associations of economic entities for the implementation of projects to ensure energy security.