Кафедра "Менеджмент"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7475

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/mto

Від грудня 2021 року кафедра має назву "Менеджмент", попередня назва – "Менеджмент та оподаткування".

Кафедра "Менеджмент та оподаткування" заснована у 1991 році, добре відомим в Україні організатором науки та освіти, доктором технічних наук, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком Леонідом Миколайовичем Івіним та є першою в Україні кафедрою менеджменту.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". За понад 30-річний період кафедрою здійснено підготовку і випуск понад 2000 фахівців в області менеджменту.

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 3 доктора економічних наук, 23 кандидата наук: 18 –економічних, 2 – технічних, 1 – фізико-математичних, 1 – педагогічних, 1 – наук з державного управління; 2 співробітника мають звання професора, 18 – доцента. Викладачі кафедри мають практичний міжнародний досвід та володіють англійською мовою, що дає змогу проводити навчання як українською, так і англійською мовами.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Ескіз
    Публікація
    Cost efficiency in the production of crop products as a factor of formation of competitiveness in international markets
    (Ceres Publishing House, 2023) Shyian, Nataliia; Kovalyova, Olena; Moskalenko, Valentyna; Murenets, Irina; Kniaz, Sviatoslav
    It was established that there is a close relationship between the level of costs and the yield of crops. At the same time, there is a manifestation of the law of diminishing returns, which leads to a drop in the level of profitability and profitability of production with an increase in the level of costs. The construction of the dependence of the paired regression of productivity-costs-profit, productivity-costs-level of profitability was carried out. The value of the coordinates of the point of intersection of the dependence of the profit and costs on the productivity of wheat, corn for grain, and sunflower was determined. The economic meaning of the obtained coordinates will be that with a given increase in X (yield), the amount of profit per 1 ha of the sown area will exceed costs per unit of land area following the established dependencies. It is proposed to determine the economic efficiency index of crop production intensity. The calculation of this index made it possible to establish that it was on average 4.506 for sunflower, 2.500 for wheat, and 2.102 for corn. For the first time, the influence of the index of economic efficiency of the intensification of the production of individual crop on the level of their profitability was evaluated. It was established that this rela was non-linear for wheat and sunflower, and linear for grain corn. The practical significance of the obtained results is that the optimal values of the index of economic efficiency and production intensification were determined for sunflower and wheat.
  • Ескіз
    Документ
    Ефективність використання сільськогосподарських земель при виробництві окремих культур
    (2022) Малярець, Людмила Михайлівна; Ульянченко, Наталія Володимирівна
    Досліджуються проблеми ефективності використання сільськогосподарських земель при виробництві соняшнику, кукурудзи на зерно та пшениці в підприємствах Харківської області. Метою дослідження є оцінка процесу формування рівня прибутковості виробництва соняшнику, пшениці та кукурудзи на зерно та виділення окремих факторів впливу на її величину. Було встановлено, що між величиною витрат та прибутку не виявлено чітких залежностей. Констатується чітка залежність між величиною урожайності та величиною прибутку на 1 га посівної площі. Побудована регресійна модель залежності величини прибутку на 1 га посівної площі від окремих факторів. Всі побудовані моделі були надійними та мали середній рівень зв’язку. Встановлено від’ємний характер зв’язку між рівнем витрат на 1 га посівної площі та рівнем прибутку. Робиться висновок про чіткий прояв закону спадної віддачі, який характеризує поступове падіння величини прибутку в процес нарощування витрат.
  • Ескіз
    Документ
    An innovative component in generating efficiency of sunflower production
    (Publishing House "Baltija Publishing", 2021) Shyian, Dmytro; Ulianchenko, Nataliia; Honcharova, Kateryna
    The introductory part emphasizes that since 2004, Ukrainian agriculture has gradually begun to crank up production. This is largely associated with the growth of crop production, including sunflower. During 2004–2020, gross sunflower yield increased by 3.1 times, and yield capacity – more than double. Research methods involve grouping a complex of agricultural enterprises following the cost value per 1 ha of the sown area and sunflower yield. To classify the enterprises according to the level of innovative production, the authors have put forward a method for determining the coefficient of innovation. The object of the study comprises the agricultural enterprises of Kharkiv region. The results of grouping following yield rate have made it possible to establish a direct dependence between the cost value and sunflower yield. In a group of enterprises with an average yield of up to 15 centners/ha, costs amounted to 9653 UAH/ha; in a group with a yield of 25.1–30 centners/ha – 14860 UAH/ha; with a yield of more than 45 centners/ha – 27518 UAH/ha. It has also been found that an increase in the rate of sunflower yield by 1 centner leads to an average profit increase of 307.9 UAH/ha. The grouping of enterprises by the level of costs per 1 sown area of sunflower has made it possible to assume that the nature of the relationship of a grouping indicator with profit margin is characterized by a nonlinear function. It has been determined that this function has a maximum when the cost increases by 16960 UAH/ha and the amount of profit – by 6199 UAH/ha. The paper has also marked that under such cost value, the value of sunflower yield should be equal to 29.8 centners/ha. The practical approval of the methodological approach to determining the coefficient of innovative development of sunflower production has shown that this indicator objectively conveys the rate of use of innovations in the manufacturing process. Enterprises that had a coefficient of innovative development above 1 were characterized by a much higher level of yield, profitability, and production intensity.
  • Ескіз
    Документ
    Стратегічні напрями підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель в умовах повоєнного відновлення
    (Хмельницький національний університет, 2023) Єрмоленко, Олексій; Селезньова, Галина; Ковальова, Олена; Ульянченко, Наталія Володимирівна
    Стаття присвячена дослідженню стратегічних напрямів розвитку землекористування за умов сталості розвитку та ефективності в сільськогосподарських підприємствах з різною структурою виробництва. В якості методів дослідження використовувалися групування, кореляційний метод, перевірка надійності розбіжностей середніх методом t-Стьюдента. Оцінка структури сівозмін підприємств здійснювалась через розрахунок коефіцієнта спеціалізації по структурі посівних площ. Досліджувана сукупність дорівнювала 515 підприємствам Харківської області за даними 2020 року. Було встановлено, що при значенні коефіцієнту спеціалізації до 0,25 на 100 га сільськогосподарських угідь припадало 2482 тис. грн товарної продукції, а при його вилученні більше 0,85 – 2120 тис. грн. Відмічається також, що у підприємств, які мали більшу кількість культур у сівозміні, була більшою і середня площа сільськогосподарських угідь. За показником прибутку на одиницю земельної площі та рівня рентабельності найбільш ефективними виявились підприємства, у яких був середній та високий коефіцієнт спеціалізації.
  • Ескіз
    Документ
    Особливості формування ефективності землекористування сільськогосподарських підприємств в умовах воєнного стану
    (2023) Малярець, Людмила Михайлівна; Ульянченко, Наталія Володимирівна
    Метою дослідження є оцінка особливостей формування ефективності використання землі в сільськогосподарських підприємствах Харківської області в умовах воєнного стану. Результати. За даними 2020 та 2022 рр. побудовано регресійні моделі залежності між величиною доходу, витрат та прибутку з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Установлено, що у 2020 р. зростання величини чистого доходу на 1 млн грн сприяло в середньому збільшенню величини прибутку на 146,2 тис. грн, у 2022 р. – на 204,1 тис. грн. Визначено, що зростання загальної величини витрат на 1 млн грн на 100 га сільськогосподарських угідь приводило в середньому у 2020 р. до збільшення чистого доходу на 1301,8 тис. грн, у 2022 р. – на 698,1 тис. грн. Порівняння середніх значень величини прибутку з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь за даними за 2020 р. та 2022 р. за допомогою методу t-Стьюдента дозволило встановити, що середня величина прибутку у 2020 р. дорівнювала 546,2 тис. грн, тоді як у 2022 р. вона дорівнювала 44,1 тис. грн. Подібна різниця робить надійність розбіжностей середніх майже 100 %. Доказом цього є як значення t-Стьюдента (5,067), так і рівень надійності розбіжності середніх (p = 0,000). Установлено суттєву різницю величини витрат на одиницю земельної площі у 2020 р. та 2022 р. Надійність цієї різниці підтверджено через використання критерію t-Стьюдента. Наукова новизна. Проведене дослідження дало можливість установити, що збройна агресія рф мала суттєвий вплив на економічну ефективність використання землі. Установлено, що в сільськогосподарських підприємствах Харківської області у 2022 р. істотно скоротилася величина прибутку та витрат на одиницю земельної площі. Величина чистого доходу в номінальному розмірі суттєво не змінилася. Практична цінність. На базі проведеного дослідження робиться висновок, що головним завданням підприємств аграрного сектора в умовах воєнного стану повинно залишатися збереження людського капіталу, системи землеробства з метою підтримання родючості ґрунтів, матеріальної бази для подальшого розвитку. Це дасть можливість у період після закінчення воєнних дій швидко відновити обсяги виробництва та запровадити нові технології.