Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Методичні вказівки до виконання практичних робіт з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Практична робота студентів базується на принципах розвиваючого навчання та відбувається при участі викладача й під його керівництвом. У процесі практичної роботи реалізується одна з важливіших функцій навчального процесу при отриманні студентом максимального обсягу знань та їх закріплення і перетворення у стійкі практичні навички. Виконання практичного завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої раніше придбані навички, вміння працювати з простими приладами, вміння оформлювати та представляти результати своєї практичної роботи в закінчену форму звіту та вміння відповідати на запитання по пройденої теми. Необхідно приділяти увагу на вміння студента працювати з різноманітними вимірювальними приладами, так як сам "Моніторинг довкілля" спирається на спостерігання та документування процесів і факторів навколишнього середовища, обробку інформації та аргументовано відповідати на питання по зібраному матеріалу. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через перегляд великої кількості зображень та відео інформації, що допомагає розуміти принципи роботи приладів з публічним обговоренням результатів виконання завдання, та навіть створити презентацію по зроблений роботі й провести захист її за допомоги суспільної конференції на дистанційних платформах для навчання. У XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за фіксованими елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі, а "Екологічний моніторинг" з’явився як комплекс виконуваних за науково обґрунтованими програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою.
Методичні вказівки до виконання індивідуального завдання з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Отримання знання студентами базується на принципах розвиваючого навчання та відбувається при участі викладача й під його керівництвом. У процесі виконання індивідуальної роботи реалізується одна з важливіших функцій навчального процесу, з’єднуються отриманий студентом максимальний обсяг знань, їх закріплення та перетворення у стійкі практичні навички. Виконання індивідуального завдання студентом допомагає йому набути поглиблених знань з курсу, що вивчається, а також продемонструвати свої раніше придбані навички, вміння працювати з простими приладами, вміння оформлювати та представляти результати своєї індивідуальної роботи в закінчену форму звіту та вміння відповідати на запитання по пройденої теми. Необхідно приділяти увагу на вміння студента працювати з різноманітною літературою, використовувати для обробки інформації ШІ, так як сам "Моніторинг довкілля" спирається на спостерігання та документування процесів і факторів навколишнього середовища, обробку інформації та аргументовано відповідати на питання по зібраному матеріалу. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через перегляд великої кількості зображень та відео інформації, що допомагає розуміти принципи роботи приладів з публічним обговоренням результатів виконання завдання, та навіть створити презентацію по зроблений роботі й провести захист її за допомоги суспільної конференції на дистанційних платформах для навчання. У XX столітті, в науці виник термін моніторинг для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за фіксованими елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі, а "Екологічний моніторинг" з’явився як комплекс виконуваних за науково-обґрунтованими програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою.
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Моніторинг довкілля"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Навчальним планом з дисципліни "Моніторинг довкілля", для кожного студента передбачено декілька тем для самостійного опрацьовування матеріалу. Самостійна робота є однією з форм навчального процесу у вищому навчальному закладі, яке має на меті як поглиблення, так і узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання на лекційних та практичних заняттях. На самостійну роботу студента відводиться не менш ніж 1/3 і не більш ніж 2/3 навчального часу студента. Самостійна робота студентів ґрунтується на принципах розвиваючого навчання та проводиться без прямої участі викладача, але під його керівництвом. У ході самостійної роботи реалізується основна мета навчального процесу – отримання студентом максимального обсягу знань, їх закріплення і перетворення на стійкі вміння і навички. Виконання студентом індивідуального завдання, як і самостійна робота, сприяє його поглибленому засвоєнню матеріалу курсу, а також виявленню аналітичних навичок, уміння працювати з первинними джерелами інформації, уміння оформлювати та представляти результати роботи широкому загальному кругу однокурсників, володінню знаннями з обраної тематики та здатності відповідати на запитання по темі роботи. Під час підготовки інженера-еколога, вважається, що необхідно зробити акцент на його вмінні висловлювати власну точку зору публічно, грамотно та впевнено, а також аргументовано відповідати на запитання та зауваження. У контексті дистанційного навчання цей досвід можна отримати шляхом публічного обговорення результатів виконання індивідуального завдання, саме обговорення, а не прослуховування доповіді, а також створення презентації на досвіді знань, що були отримані при опрацювання самостійного матеріалу та їх захисту в рамках семінарів на дистанційних освітніх платформах.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Технології захисту навколишнього середовища це комплекс сучасних універсальних знань, які потрібно застосувати у сферах діяльності людини, що пов’язаній не тільки з екологією, а і з промисловістю, техногенною безпекою та охороною праці. Об’єктом дисципліни є технології захисту навколишнього середовища, що забезпечують природоохоронні та екологічні параметри технологічних процесів, розглядають принципи та розроблення нових технологій захисту навколишнього середовища, можливості існуючих методів та правил що засновуються на застосування чинної законодавчої та нормативної бази природокористування та екології. Хоча екологія, як наука це досить молода галузь знання, а її розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, сам розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. У XX столітті, в сучасній науці виник термін моніторинг (екологічний моніторинг) для визначення системи повторних цілеспрямованих спостережень за одним або більше елементами навколишнього природного середовища в просторі і часі. І вже після цього, з’явився напрям «Екологічний моніторинг», саме як комплекс науково обґрунтованих програмами спостережень, оцінок, прогнозів і розроблюваних на їх основі рекомендацій та варіантів управлінських рішень, необхідних і достатніх для забезпечення управління станом навколишнього природного середовища та екологічною безпекою. А створювати екологічну безпеку можна завдяки технологіям захисту навколишнього середовища.
Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни "Загальна екологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна
Екологія як наука це досить молода галузь знання, її фактичний розвиток почався лише в другій половині двадцятого сторіччя, хоча розвиток ідей занурюється в VI сторіччя до нашої ери. По сучасний класифікації становлення та розвиток екології має вісім етапів, де кожен з них відіграє свою роль. Перший з яких відображав примітивні знання та їх накопичення. Другий був вже в античні часи не тільки з накопиченням даних, а і з першими роботами рослин і тварин з дійсно філософським підходом, де від "колиски всіх наук" відокремлювались прикладні дисципліни. Третій етап – як продовження зборуінформації на сьогодні можна було б назвати "моніторинговим накопиченням", коли знання вже оброблялись та систематизувались і це було як раз в "епоху Відродження". Четвертий етап припадає на кінець XVIII – та початок XIX століття і базується на великих географічних та ботанічних відкриттях, коли з’явилось розуміння, що таке дія екологічних факторів у природі. П’ятий етап характеризувався у XIX столітті вивченням взаємозв’язків в природних комплексах. Шостий етап мав рамки з 1866 до 1936 року та мав напрям на вивчення природних зв’язків видів що постійно перебудовуються стосовно до зміни факторів середовища, з’являються самі терміни "екологія", "екологічна ніша", "поліморфізм" та інші, чому сприяло формування концепції біоценозів які фактично пов’язані між собою. Сьомий етап – це вже більш сучасний підхід, що відображає системний підхід до вивчення та досліджень процесів матеріально-енергетичного обміну з застосуванням математичного моделювання. І нарешті останній восьмий етап з так званою "екологізацією" екологічних наук, з розумінням формування біогеоценозів, зв’язком антропогенних факторів в природі та розвитком методів екологічного моніторингу.
Методичні вказівки до практичних робіт з дисципліни "Метеорологія та кліматологія"
(2022) Махоніна, Оксана Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Пітак, Інна Вячеславівна; Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Дані методичні вказівки призначені до виконання до практичних робіт з курсів: «Метеорологія та кліматологія»для студентів спеціальності 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» всіх форм навчання. Метеорологією називається наука про атмосферу, про її склад, будову, властивості і протікаючи в ній фізичні і хімічні процеси. Головними завданнями метеорології є опис стану атмосфери в даний фізичний момент часу і прогноз її стану на майбутнє. В деяких випадках виникає необхідність відновити стан атмосфери у минулому. Навчальна дисципліна “Метеорологія і кліматологія” є нормативною і входить до циклу дисциплін природно–наукової та професійної підготовки. У поєднанні з іншими дисциплінами цього циклу вона забезпечує базову підготовку бакалаврів напряму “Екологія”. В ній використовуються знання з фізики, хімії, географії, астрономії, математики та інших наук, що вивчаються майбутніми студентами у середній школі. Набуті знання і уміння використовуються при вивченні таких дисциплін: “Картографічні методи в екології”, “Моніторинг довкілля”, “Екологічна експертиза”, “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”, “Моделювання i прогнозування стану довкілля”. Так, наприклад, для розрахунку санітарно–захисної зони підприємства та виконання креслень ситуаційного плану необхідно знати розу вітрів; для розрахунку та моделювання розсіювання забруднюючих речовин необхідно знати як впливають метеорологічні умови на цей процес; для прогнозування кількості забруднюючих речовин, які випадуть разом з кислотним дощем необхідно вміти розраховувати кількість опадів; знання про радіаційний режим потрібні для розрахунку утворення первинної біомаси в наслідок фотосинтезу тощо. Тому метою вивчення дисципліни є вивчення основних атмосферних явищ та процесів, які формують метеорологічний, кліматичний і екологічний стан планети та окремих її регіонів.