Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Фільтри

2018 - 201912020 - 20222

Налаштування

Автор: search.filters.author.Здоренко, Валерій ГеоргійовичКлючові слова: search.filters.subject.температура

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Публікація
    Визначення фізико-хімічних характеристик магнітної рідини при реалізації методу на основі електромагнітного перетворювача
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Пироженко, Євгенія Володимирівна; Себко, Вадим Вадимович; Здоренко, Валерій Георгійович; Бабенко, Володимир Миколайович; Забіяка, Наталія Анатоліївна
    Запропоновано безконтактний трипараметровий електромагнітний метод сумісного визначення магнітної сприйнятливості κ, питомої електричної провідності χ та температури t зразка магнітної рідини. Розглянуто теоретичні положення роботи індуктивного параметричного електромагнітного перетворювача (ІПЕП) з пробою магнітної рідини. В результаті дослідження універсальних функцій перетворення ІПЕП з пробою магнітної рідини, отримали подальший розвиток теоретичні положення роботи ІПЕП стосовно можливості оцінювання статичних параметрів магнітних рідин. Оскільки урахування впливу вихрових струмів призводить до необхідності визначення трьох параметрів магнітних рідин тільки одним ІПЕП, доведена необхідність використання схеми включення індуктивного ІПЕП з пробою магнітної рідини, яка передбачає компенсацію заважаючої зовнішньої індуктивності L₁ за допомогою компенсуючої ємності Р567 задля підвищення точності вимірювань фізико-хімічних параметрів магнітних рідин. Роботу схеми, засновано на тому, що вихрова ЕРС збуджує магнітний потік у зразку досліджуваної магнітної рідини, котрий складається геометрично зі збуджуючим магнітним потоком від зовнішнього джерела, створюючи результуючий магнітний потік Ф₂ₜ у досліджуваному зразку магнітної рідини, при цьому результуючий магнітний потік зменшується за величиною і зсувається за фазовим кутом по відношенню до збуджуючого магнітного потоку, а все це в свою чергу, призводить до змінення компонентів сигналів ІПЕП, а саме: індуктивності Lit та опору Ω₂ₜ, які пов’язані з фізико-хімічними параметрами κ, χ і t зразка магнітної рідини. У подальших дослідженнях, задля підвищення ефективності очищення стічних вод міні-пивоварні, рекомендується застосування магнітної рідини у комплексних методах очищення, які передбачають застосування магнітних рідин у фільтрах доочищення стічних вод харчових виробництв кислого та лужного складу.
  • Ескіз
    Публікація
    Трипараметровий вимірювальний контроль зразка слабоферомагнітної рідини
    (Київський національний університет технологій та дизайну, 2018) Себко, Вадим Вадимович; Бабенко, Володимир Миколайович; Здоренко, Валерій Георгійович
    Метою статті є дослідження універсальних функцій перетворення теплового контактного електромагнітного перетворювача (ТКЕП) зі зразками слабоферомагнітних рідин у поперечному магнітному полі. Використана методика дослідження трипараметрового електромагнітного методу вимірювального контролю зразків параметрів слабоферомагнітних рідин при застосуванні теплового ТКЕП. На основі запропонованих універсальних функцій перетворення теплового ТКЕП, отримано основні співвідношення, які описують трипараметровий метод вимірювального контролю відносної магнітної проникності µr, питомої електричної провідності σ і температури t зразка, що контролюється. Розвинуті теоретичні положення роботи теплового ТКЕП зі зразком слабоферомагнітної рідини, що піддається нагріванню у процесі контролю, задля імітації промислових умов експлуатації рідин, зберігання та транспортування, під час вимірювального контролю відносної магнітної проникності µr, питомої електричної провідності σ і температури t зразка слабоферомагнітної рідини, що контролюється. Розроблено алгоритм реалізації вимірювального контролю відносної магнітної проникності µr, питомої електричної провідності σ і температури t зразка слабоферомагнітної рідини, що контролюється, на основі вимірювань та аналізу сигналів теплового трипараметрового ТКЕП.
  • Ескіз
    Публікація
    Сумісний вимірювальний контроль фізико-хімічних параметрів зразка пивних стоків
    (Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2020) Пироженко, Євгенія Володимирівна; Себко, Вадим Вадимович; Здоренко, Валерій Георгійович; Бабенко, Володимир Миколайович; Горбунова, Ольга Володимирівна
    Запропоновано інформативний двопараметровий безконтактний вихорострумовий метод вимірювального контролю питомої електричної провідності χ та температури t зразка пивних стоків. Наведено основні співвідношення, які описують роботу теплового трансформаторного вихорострумового перетворювача (ТВП) з пробницею кислих стічних вод, що контролюється. Надано схему включення теплового ТВП зі зразком рідини, який розташовано у скляній пробниці, схема передбачає нагрівання зразка рідини у процесі двопараметрового контролю (за допомогою нагрівача, який розташовано у робочому перетворювачі), для імітації виробничих умов пивоварного виробництва. Отримано нові універсальні функції перетворення, які пов’язують компоненти сигналів теплового вихорострумового перетворювача з питомою електричною провідністю χt та температурою t зразка кислих стічних вод пивоварного виробництва, а саме залежності питомого нормованого магнітного потоку Gt від узагальненого магнітного параметра А та залежності Gt від фазового кута зсуву 2t. Одержані чисельні данні, надають змогу стверджувати про узгодження результатів вимірювань електричних та температурних параметрів контрольними методами та запропонованим двопараметровим вихорострумовим методом, на основі якого здійснюється вибір методу очищення стічних вод пивоварного виробництва. Діапазон змінення питомої електричної провідності χt складає від 9,29 См/м до 12,44 См/мв досліджуваному температурному діапазоні. Для підвищення якості готового продукту, надано рекомендації стосовно температурних пауз, які застосовують на стадії технологічного процесу, що полягає у затиранні солоду, а саме пауза 35 °С створює умови для появлення стійкої піни та триває 15–20 хвилин; пауза (55–59) °С – нормальна білкова пауза (яка не ушкоджує піну), триває від 30 хвилин; пауза 62 °С - перехідна пауза, пауза витримки продукту, триває 15–20 хвилин; пауза (63–70) °С –це пауза оцукрювання, триває від 1–15 хвилин; пауза (71–73) °С – дооцукрення, для підсилення «солодування», від 20 до 60 хвилин, пауза (75–78) °С – «інактивування» закінчення затирання, триває від 1,5 до 15 хвилин. Запропоновані температурні паузи, дозволяють отримати якісні органолептичні показники готової продукції пивоваріння та призводять до підвищення рН кислих стічних вод. Визначено нормовані характеристики вихорострумового перетворювача, тобто параметри Gt і А (при різних значеннях температури t) межі змінення яких відповідають діапазонам змінення електричних та температурних параметрів зразка кислих стічних вод. При цьому, задля удосконалення процесу очищення рекомендується додавання магнітної рідини на одному із заключних етапів фільтрації, магнітна рідина за рахунок взаємодії з пробою стічної води перетворюється у слабомагнітну, далі застосовують процес сепарації в результаті якого видаляється фракція, яка містить забруднювач та стічна вода надходить до фільтру доочищення.