Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 10

Методичні вказівки для самостійної роботи студента та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Регіональна екологія та природокористування"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Забіяка, Наталія Анатоліївна; Махоніна, Оксана Сергіївна
Регіональна екологія та природокористування є важливою дисципліною, яка передбачає вивчення базових понять природокористування, а саме загальної ситуації у сфері навколишнього середовища в Україні для захисту довкілля у національному, місцевому, регіональному і глобальному вимірі, та формування екологічної політики та вирішенні екологічних питань. Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента, зміст та оформлення такого виду індивідуального завдання як «реферат» та вимог до створення презентації за темою реферату.
Методичні вказівки для самостійної роботи студента та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Ґрунтознавство"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2024) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Зінченко, Марія Георгіївна; Махоніна, Оксана Сергіївна
Особливу увагу при підготовці інженера-еколога необхідно звернути на його вміння відстоювати свою точку зору публічно, грамотно та впевнено, аргументовано відповідати на питання та зауваження. В умовах дистанційної форми навчання такий досвід можна отримати через публічне обговорення результатів виконання індивідуального завдання, створюючи презентацію та проводячи захист за допомогою конференції на дистанційних платформах для навчання. Ґрунтознавство є важливою дисципліною, знання з якої формують у студента розуміння закономірностей поширення забруднювачів у ґрунті, шляхів їх взаємодії з живими та неживими компонентами ґрунту та допомагають у майбутньому грамотно та виважено підбирати методики утилізації відходів з метою мінімального впливу на ґрунт, а також розробляти технології захистів ґрунтів від різних типів забруднювачів. Дані методичні вказівки регулюють питання самостійної роботи студента, зміст та оформлення такого виду індивідуального завдання як «реферат» та вимог до створення презентації за темою реферату.
Дослідження процесів агрегації шламових вод з полідисперсною твердою фазою
(BoScience Publisher, 2023) Баранова, Антоніна Олегівна; Махоніна, Оксана Сергіївна; Літовка, Анна Ігорівна
В результаті інтенсивної промислової діяльності на багатьох вуглевидобувних підприємствах накопичилася величезна кількість відходів, зокрема шламів. Тверда фаза шламів вуглезбагачувальних фабрик часто є цінною мінеральною сировиною, а рідку фазу доцільно використати в замкнутій системі оборотного водопостачання. Багатьма країнами (включаючи Україну) вже розроблені і впроваджені локальні системи очищення хімічно забруднених стічних вод з метою створення замкнутої системи водно-шламового господарства. Від якості розділення суспензії в згущувачі залежать ефективність операцій збагачення і зниження втрат води фабрики. Тому замкнутий цикл, вживаний у вуглезбагаченні, представляє особливі вимоги до якості розділення твердій і рідкій фаз в згущувачі.
Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Теорія систем в екології"
(2023) Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Баранова, Антоніна Олегівна; Босюк, Альона Сергіївна
Метою курсу є забезпечення загальноінженерної підготовки фахівців у галузі аналізу складних систем навколишнього середовища як основи для вивчення професійно орієнтованих дисциплін і надання теоретичних знань та практичних навичок із системного аналізу в достатньому для професійної спеціалізації обсязі. Сучасний системний аналіз є прикладною наукою, націленою на з’ясування причин реальних ускладнень, що виникли перед «власником проблеми» (звичайно це конкретна організація, установа, підприємство, колектив, особа), і на вироблення варіантів їх усунення. У найбільш розвиненій формі системний аналіз містить і безпосереднє, практичне поліпшувальне втручання в проблемну ситуацію. Існує декілька підходів до прогнозу поведінки складних систем: використання інтуїції і багатого досвіду дослідника, порівняння з даними експериментів, виконаних на тотожних або подібних системах, і, нарешті, математичне моделювання. В екологічних дослідженнях повинні використовуватися (і використовуються) всі можливі підходи. Проте у наш час масштаби та характер втручання людини у природні екосистеми такі безпрецедентні, що інтуїція дослідника часто-густо відмовляє. Можливості ж експериментування з природними екосистемами зі зрозумілих причин більш ніж обмежені. На сьогодні існують три системні поняття: «теорія систем», «системний аналіз», «системний підхід». «Теорія систем» досліджує загальні властивості, що мають будь-які складні системи незалежно від їх природи (фізичної, біологічної, соціальної тощо).
Методичні вказівки до практичних робіт з дисципліни "Метеорологія та кліматологія"
(2022) Махоніна, Оксана Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Пітак, Інна Вячеславівна; Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Дані методичні вказівки призначені до виконання до практичних робіт з курсів: «Метеорологія та кліматологія»для студентів спеціальності 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» всіх форм навчання. Метеорологією називається наука про атмосферу, про її склад, будову, властивості і протікаючи в ній фізичні і хімічні процеси. Головними завданнями метеорології є опис стану атмосфери в даний фізичний момент часу і прогноз її стану на майбутнє. В деяких випадках виникає необхідність відновити стан атмосфери у минулому. Навчальна дисципліна “Метеорологія і кліматологія” є нормативною і входить до циклу дисциплін природно–наукової та професійної підготовки. У поєднанні з іншими дисциплінами цього циклу вона забезпечує базову підготовку бакалаврів напряму “Екологія”. В ній використовуються знання з фізики, хімії, географії, астрономії, математики та інших наук, що вивчаються майбутніми студентами у середній школі. Набуті знання і уміння використовуються при вивченні таких дисциплін: “Картографічні методи в екології”, “Моніторинг довкілля”, “Екологічна експертиза”, “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”, “Моделювання i прогнозування стану довкілля”. Так, наприклад, для розрахунку санітарно–захисної зони підприємства та виконання креслень ситуаційного плану необхідно знати розу вітрів; для розрахунку та моделювання розсіювання забруднюючих речовин необхідно знати як впливають метеорологічні умови на цей процес; для прогнозування кількості забруднюючих речовин, які випадуть разом з кислотним дощем необхідно вміти розраховувати кількість опадів; знання про радіаційний режим потрібні для розрахунку утворення первинної біомаси в наслідок фотосинтезу тощо. Тому метою вивчення дисципліни є вивчення основних атмосферних явищ та процесів, які формують метеорологічний, кліматичний і екологічний стан планети та окремих її регіонів.
Методичні вказівки до практичних робіт та виконання індивідуального завдання з дисципліни "Геоекологія"
(Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2022) Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Сакун, Антоніна Олегівна; Махоніна, Оксана Сергіївна
Геоекологія це достатньо нова наукова дисципліна, що виникла на стику двох природничих наук географії та екології, як комплексна дисципліна, що використовує географічний та екологічний підходи для досліджування геоекосистем з метою впровадження сталого розвитку й оптимізації довкілля для життя людини враховуючи географічні фактори місцевості. Геоекологія є важливою для студентів-екологів, оскільки погляд на природу, як на середовище мешкання, повинен бути багато ширший, ніж просто екологічний, що надає знанням географії місцевості, її сильних та слабких сторін, суттєвих переваг у розв’язанні екологічних проблем антропогенних ландшафтів. Мета навчальної дисципліни "Геоекологія" це формування у студентів системи знань сучасної геоекології як науки що поєднує в собі достатньо різні дисципліни. До основних завдань курсу належать наступні пункти: визначення об’єкту та предмету геоекології; встановлення її місця в системі природничих наук про Землю; визначення особливостей наукових підходів у геоекології; аналіз сучасних концепції взаємодії людини та природи, підходів і методів аналізу геосистем; встановлення впливу діяльності людства на всі геосфери Землі; усвідомлення геоекологічних аспектів антропогенних систем; об'єктивне визначення негативного та позитивного зворотного впливу антропогенних ландшафтів на здоров’я людини. Студенти повинні вміти аналізувати сучасні концепції взаємодії людства та природи, вивчати взаємопов’язані явища та процеси, застосовувати геоекологічний аналіз для дослідження геосистем (природних та антропогенних), використовувати теоретичні положення геоекології для обґрунтування екологічних ризиків та використання новітніх технологій захисту навколишнього середовища. По завершенню вивчання курсу студенти мають знати: задачи навчальної дисципліни "Геоекологія", її об’єкт, предмет і завдання, місце геоекології в системі природничих наук про Землю, наукові підходи геоекології, сучасні концепції взаємодії людства та природи [1], принципи та методи геоекологічного аналізу геосистем, вплив діяльності людини на геосфери Землі і геоекологічні аспекти природно-техногенних систем [3]. У методичних рекомендаціях наведено завдання для проведення практичних робіт. Для кожної роботи визначено тему та мету її проведення, надані теоретичні запитання, по основним темам курсу. Методичні рекомендації містять інформацію необхідну для виконання практичних робіт та методичні рекомендації для виконання завдань для самостійної роботи. До кожної теми подано завдання для самостійної роботи. Методичні рекомендації складені у відповідності до програми навчальної дисципліни "Геоекологія" та навчального плану підготовки студентів денної та заочної форми навчання.
Методичні вказівки "Визначення умов скиду стічних вод виробництва у водотоки"
(ФОП Панов А. М., 2023) Новожилова, Тетяна Борисівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Махоніна, Оксана Сергіївна
Методичні вказівки до практичного заняття "Вплив хімічного складу питної води на органолептичні та смакові якості напоїв"
(ФОП Панов А. М., 2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна
В умовах дистанційного навчання дуже важливо не втратити практичну складову освітніх програм. Частину лабораторних та практичних занять неможливо виконувати поза межами навчальних аудиторій та без лабораторного обладнання. Пошук та створення практичних робіт, які можуть бути виконані в домашніх умовах студентами та які при цьому формують у студентів аналітичні навички та відповідають змісту РПНД дисципліни є важливим завданням. Вода є основним компонентом багатьох напоїв, хімічний склад якої суттєво впливає на смакові якості кінцевого продукту. В курсу «Гідрологія» увага приділяється в тому числі й вивченню хімічного складу різних типів природних вод, впливу забруднювачів на властивості води та методам очистки води. Водопідготовка – тобто очищення води від сторонніх та природних хімічних елементів – є найважливішим етапом у виробництві багатьох алкогольних та безалкогольних напоїв. Склад води також впливає на смакові якості чаю та кави – найпоширеніших напоїв, що споживають люди вдома та у закладах харчування. Дані методичні вказівки описують практичні роботи, які студенти можуть самостійно виконати вдома та стосуються впливу хімічного складу води на органолептичні якості чаю та кави. Дана робота легка та за умови використання студентами однакових торгівельних марок води та чаю/кави навіть забезпечують відтворюваність результатів. Не потребують великих матеріальних витрат та цікаві для студентів. В умовах офланй навчання такі роботи також можуть бути виконані у невеличких групах студентів з якіснім попереднім аналізом хімічного складу води. Подібні практичні роботи вперше розроблені кафедрою хімічної техніки та промислової екології НТУ «ХПІ» для дистанційної форми навчання у закладах вищої освіти в умовах тривалих карантинів або воєнного стану.
Методичні вказівки до практичних занять з курсів "Ґрунтознавство", "Агроекологія"
(ФОП Панов А. М., 2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна
Дані методичні вказівки призначені до виконання до практичних робіт з курсів: «Агроекологія» для студентів спеціальності 101 «Екологія»; «Ґрунтознавство» для студентів спеціальності 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» всіх форм навчання. Перша робота присвяченю вивченню дослідженню морфологічних ознак і будови профілю ґрунтів. Ряд практичних робіт присвячений визначенню якості меду та способів аналізу натурального та цукрового меду. Бджільництво є невід'ємною частиною системи органічного землеробства. А його продукти знаходять широке застосування у різних галузях народного господарства. При виконанні практичних робіт з використанням даних методичних вказівок студенти отримують навички роботи в команді, навички роботи із зразками ґрунту та навички визначення якості меду. У методичних вказівках розглянуто мету практичних занять, наведено теоретичний матеріал, перелік необхідних матеріалів та хід виконання роботи, після чого запропоновано форму звіту. Також наприкінці практичної роботи наведено список питань, відповівши на які студент може самостійно судити про рівень засвоєння матеріалу.
Методичні вказівки до виконання курсового проєкту з курсу "Системи технологій та інженерна екологія"
(2023) Самойленко, Наталія Миколаївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Баранова, Антоніна Олегівна; Махоніна, Оксана Сергіївна
Уміти прогнозувати вплив технологічних процесів і виробництв на навколишнє середовище та брати участь у розробці і реалізації проектів з охорони довкілля є важливими компетенціями у професійній діяльності фахівців у галузі інженерної екології. Зважаючи на це, програма дисципліни «Системи технологій та інженерна екологія» передбачає вивчення студентами найбільш поширених технологій народного господарства України та виконання курсового проєкту, що дозволяє студентам отримати та розвинути практичні знання і уміння щодо зазначених питань. У даних методичних вказівках визначаються цілі та задачі проєктування, порядок виконання і вимоги, що ставляться до оформлення курсового проєкта. Цілями курсового проєкту є закріплення та узагальнення студентами знань щодо: – джерел утворення забруднюючих речовин у технологічному процесі виготовлення продукції; – характеристики викидів і скидів, які формуються у технологічному процесі підприємства та містять забруднюючі речовини; – утворення виробничих відходів підприємства; – прогнозування впливу технологічних процесів на довкілля та розробки природоохоронних заходів. Задачі курсового проєктування включають: – пошук, узагальнення та аналіз літературних джерел за темою курсового проєкту; – розробка розділів проєкту у відповідності із завданням; – оформлення текстової та графічної частини проєкту.