Кафедра "Хімічна техніка та промислова екологія"

Постійне посилання колекціїhttps://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/7479

Офіційний сайт кафедри http://web.kpi.kharkov.ua/htpe

Від 1999 року кафедра має назву "Хімічна техніка та промислова екологія", попередня назва – кафедра механічного устаткування хімічних виробництв.

Кафедра механічного устаткування хімічних виробництв була організована 18 жовтня 1946 року у складі факультету технології неорганічних речовин Харківського хіміко-технологічного інституту. Становлення кафедри пов’язане з іменами доцентів Георгія Веніаміновича Петрова, М. Ковальова, Абрама Натановича Цейтліна, Анісіма Рудольфовича (Рувиновича) Ястребнецького . У 1960 році на базі кафедри створено Факультет хімічного машинобудування.

Кафедра входить до складу Навчально-наукового інституту механічної інженерії і транспорту Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут".

У складі науково-педагогічного колективу кафедри працюють: 2 доктора та 14 кандидатів технічних наук, 4 доктора філософії; 3 співробітника мають звання професора, 12 – доцента.

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Дослідження процесів агрегації шламових вод з полідисперсною твердою фазою
(BoScience Publisher, 2023) Баранова, Антоніна Олегівна; Махоніна, Оксана Сергіївна; Літовка, Анна Ігорівна
В результаті інтенсивної промислової діяльності на багатьох вуглевидобувних підприємствах накопичилася величезна кількість відходів, зокрема шламів. Тверда фаза шламів вуглезбагачувальних фабрик часто є цінною мінеральною сировиною, а рідку фазу доцільно використати в замкнутій системі оборотного водопостачання. Багатьма країнами (включаючи Україну) вже розроблені і впроваджені локальні системи очищення хімічно забруднених стічних вод з метою створення замкнутої системи водно-шламового господарства. Від якості розділення суспензії в згущувачі залежать ефективність операцій збагачення і зниження втрат води фабрики. Тому замкнутий цикл, вживаний у вуглезбагаченні, представляє особливі вимоги до якості розділення твердій і рідкій фаз в згущувачі.
Методичні вказівки до практичних робіт з курсу "Теорія систем в екології"
(2023) Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна; Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Баранова, Антоніна Олегівна; Босюк, Альона Сергіївна
Метою курсу є забезпечення загальноінженерної підготовки фахівців у галузі аналізу складних систем навколишнього середовища як основи для вивчення професійно орієнтованих дисциплін і надання теоретичних знань та практичних навичок із системного аналізу в достатньому для професійної спеціалізації обсязі. Сучасний системний аналіз є прикладною наукою, націленою на з’ясування причин реальних ускладнень, що виникли перед «власником проблеми» (звичайно це конкретна організація, установа, підприємство, колектив, особа), і на вироблення варіантів їх усунення. У найбільш розвиненій формі системний аналіз містить і безпосереднє, практичне поліпшувальне втручання в проблемну ситуацію. Існує декілька підходів до прогнозу поведінки складних систем: використання інтуїції і багатого досвіду дослідника, порівняння з даними експериментів, виконаних на тотожних або подібних системах, і, нарешті, математичне моделювання. В екологічних дослідженнях повинні використовуватися (і використовуються) всі можливі підходи. Проте у наш час масштаби та характер втручання людини у природні екосистеми такі безпрецедентні, що інтуїція дослідника часто-густо відмовляє. Можливості ж експериментування з природними екосистемами зі зрозумілих причин більш ніж обмежені. На сьогодні існують три системні поняття: «теорія систем», «системний аналіз», «системний підхід». «Теорія систем» досліджує загальні властивості, що мають будь-які складні системи незалежно від їх природи (фізичної, біологічної, соціальної тощо).
Методичні вказівки до практичних робіт з дисципліни "Метеорологія та кліматологія"
(2022) Махоніна, Оксана Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Пітак, Інна Вячеславівна; Бабенко, Володимир Миколайович; Тихомирова, Тетяна Сергіївна
Дані методичні вказівки призначені до виконання до практичних робіт з курсів: «Метеорологія та кліматологія»для студентів спеціальності 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» всіх форм навчання. Метеорологією називається наука про атмосферу, про її склад, будову, властивості і протікаючи в ній фізичні і хімічні процеси. Головними завданнями метеорології є опис стану атмосфери в даний фізичний момент часу і прогноз її стану на майбутнє. В деяких випадках виникає необхідність відновити стан атмосфери у минулому. Навчальна дисципліна “Метеорологія і кліматологія” є нормативною і входить до циклу дисциплін природно–наукової та професійної підготовки. У поєднанні з іншими дисциплінами цього циклу вона забезпечує базову підготовку бакалаврів напряму “Екологія”. В ній використовуються знання з фізики, хімії, географії, астрономії, математики та інших наук, що вивчаються майбутніми студентами у середній школі. Набуті знання і уміння використовуються при вивченні таких дисциплін: “Картографічні методи в екології”, “Моніторинг довкілля”, “Екологічна експертиза”, “Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища”, “Моделювання i прогнозування стану довкілля”. Так, наприклад, для розрахунку санітарно–захисної зони підприємства та виконання креслень ситуаційного плану необхідно знати розу вітрів; для розрахунку та моделювання розсіювання забруднюючих речовин необхідно знати як впливають метеорологічні умови на цей процес; для прогнозування кількості забруднюючих речовин, які випадуть разом з кислотним дощем необхідно вміти розраховувати кількість опадів; знання про радіаційний режим потрібні для розрахунку утворення первинної біомаси в наслідок фотосинтезу тощо. Тому метою вивчення дисципліни є вивчення основних атмосферних явищ та процесів, які формують метеорологічний, кліматичний і екологічний стан планети та окремих її регіонів.
Методичні вказівки "Визначення умов скиду стічних вод виробництва у водотоки"
(ФОП Панов А. М., 2023) Новожилова, Тетяна Борисівна; Нечипоренко, Дмитро Ігорович; Махоніна, Оксана Сергіївна
Методичні вказівки до практичного заняття "Вплив хімічного складу питної води на органолептичні та смакові якості напоїв"
(ФОП Панов А. М., 2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна
В умовах дистанційного навчання дуже важливо не втратити практичну складову освітніх програм. Частину лабораторних та практичних занять неможливо виконувати поза межами навчальних аудиторій та без лабораторного обладнання. Пошук та створення практичних робіт, які можуть бути виконані в домашніх умовах студентами та які при цьому формують у студентів аналітичні навички та відповідають змісту РПНД дисципліни є важливим завданням. Вода є основним компонентом багатьох напоїв, хімічний склад якої суттєво впливає на смакові якості кінцевого продукту. В курсу «Гідрологія» увага приділяється в тому числі й вивченню хімічного складу різних типів природних вод, впливу забруднювачів на властивості води та методам очистки води. Водопідготовка – тобто очищення води від сторонніх та природних хімічних елементів – є найважливішим етапом у виробництві багатьох алкогольних та безалкогольних напоїв. Склад води також впливає на смакові якості чаю та кави – найпоширеніших напоїв, що споживають люди вдома та у закладах харчування. Дані методичні вказівки описують практичні роботи, які студенти можуть самостійно виконати вдома та стосуються впливу хімічного складу води на органолептичні якості чаю та кави. Дана робота легка та за умови використання студентами однакових торгівельних марок води та чаю/кави навіть забезпечують відтворюваність результатів. Не потребують великих матеріальних витрат та цікаві для студентів. В умовах офланй навчання такі роботи також можуть бути виконані у невеличких групах студентів з якіснім попереднім аналізом хімічного складу води. Подібні практичні роботи вперше розроблені кафедрою хімічної техніки та промислової екології НТУ «ХПІ» для дистанційної форми навчання у закладах вищої освіти в умовах тривалих карантинів або воєнного стану.
Методичні вказівки до практичних занять з курсів "Ґрунтознавство", "Агроекологія"
(ФОП Панов А. М., 2023) Тихомирова, Тетяна Сергіївна; Шестопалов, Олексій Валерійович; Махоніна, Оксана Сергіївна
Дані методичні вказівки призначені до виконання до практичних робіт з курсів: «Агроекологія» для студентів спеціальності 101 «Екологія»; «Ґрунтознавство» для студентів спеціальності 101 «Екологія» та 183 «Технології захисту навколишнього середовища» всіх форм навчання. Перша робота присвяченю вивченню дослідженню морфологічних ознак і будови профілю ґрунтів. Ряд практичних робіт присвячений визначенню якості меду та способів аналізу натурального та цукрового меду. Бджільництво є невід'ємною частиною системи органічного землеробства. А його продукти знаходять широке застосування у різних галузях народного господарства. При виконанні практичних робіт з використанням даних методичних вказівок студенти отримують навички роботи в команді, навички роботи із зразками ґрунту та навички визначення якості меду. У методичних вказівках розглянуто мету практичних занять, наведено теоретичний матеріал, перелік необхідних матеріалів та хід виконання роботи, після чого запропоновано форму звіту. Також наприкінці практичної роботи наведено список питань, відповівши на які студент може самостійно судити про рівень засвоєння матеріалу.